Ухвала суду № 114759760, 08.11.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/147/23

ун. № 759/10973/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу зі спадкоємця боржника, шляхом звернення стягнення на спадкове майно.

25.05.2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частки квартири, яка розтащована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2023 року заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 залишено без розгляду (т. 2, а.с. 144-145), яку постановою Київського апеляційного суду від 12.09.2023 року скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 2 а.с. 226-231).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2023 року визначеного головуючого суддю Ключника А.С. (т. 3 а.с. 36).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва від 02.11.2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 про відвід головуючого судді задоволено, справу передано до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Святошинського районного суду міста Києва для виконання вимог статті 33 ЦПК України (т. 3 а.с. 49-51).

07.11.2023 року протоколом розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О.

В обґрунтування заяви представником позивача ОСОБА_2 зазначено, що 19.05.2023 року подано заяву про зміну предмету позову, яку розглянуто та прийнято під час підготовчого судового засідання 23.05.2023 року. Спадкоємцем після смерті загиблого є його мати - ОСОБА_3 та малолітній син спадкодавця - ОСОБА_5 , які прийняли спадщину шляхом подання заяви до приватного нотаріусу. Заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 279 357,40 грн залишилась не сплаченою і увійшла до складу спадщини. 05.05.2023 року ОСОБА_3 зареєструвала за собою право власності на частку спадкового майна - 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира є єдиним спадковим майном за рахунок якого можуть бути задоволені її вимоги в частині стягнення заборгованості по аліментам. На сьогоднішній день існує велика ймовірність того, що відповідач може відчужити успадковане нею єдине майно з метою унеможливлення в подальшому виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог. Зважаючи на поведінку відповідача, наявний між сторонами конфлікт, мовчазну відмову ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментам одним платежем та реєстрацію права власності на спадкове майно, просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Суддя, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у способи, про які просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Дана заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

Позивач зазначив, що підставою для звернення до суду з цією заявою є обґрунтоване побоювання, що відповідач може відчужити успадковане нею єдине майно з метою унеможливлення в подальшому виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.

Така аргументація базується виключно на припущенні, при цьому ризик невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову недоведений.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. ч. 1,4 ст.41 Конституції України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд, вивчивши заяву представника позивача про забезпечення позову, вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заява не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі. Подана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційований позивачем вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Таким чином, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову не наведено достатньо доводів стосовно того, як невжиття в даному випадку, визначеного позивачем заходу забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за його вимогами, а обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним з можливими наслідками, що можуть настати у випадку застосування такого заходу, а також вони не відповідають критеріям обґрунтованості та необхідності їх застосування.

Відтак, суд доходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої її представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала суду складена та підписана 08.11.2023 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб