Ухвала суду № 114758287, 07.11.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №1519/3122/13-ц

Провадження № 6/521/416/23

У Х В А Л А

про заміну сторони

07 листопада 2023 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Первісний стягувач ПАТ «Фінростбанк», боржник ОСОБА_2 про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони стягувача Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» його правонаступником - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого документа № 521/3122/13-ц від 03.10.2013 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фінростбанк» грошових коштів у розмірі 19532,05 грн, посилаючись на таке.

10 вересня 2013 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/3122/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» заборгованість за кредитним договором № 1/00410 від 20.06.2008 року на загальну суму 19302,65 грн. (дев`ятнадцять тисяч триста дві грн. 65 коп.).

26 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (далі - Банк, ПАТ «Фінростбанк») та ОСОБА_1 (далі - Новий кредитор, Позивач) укладено договір № 64 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за змістом пункту 2.1. якого Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до Позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, в тому числі до осіб, визначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному Договором.

За змістом пункту 2.2. Договору, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань у випадках та на умовах, встановлених Основними договорами, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. До Нового кредитора не переходять права на нарахування процентів за користування Боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надані Банку відповідно до умов Основних договорів.

За змістом пункту 161 Додатку № 1 до Договору № 64 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 26.03.2019 року до ОСОБА_1 перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_2 за Кредитним договором № 1/00410 від 20.06.2008 року з усіма додатковими та забезпечувальними договорами до нього.

ОСОБА_1 сплатив ПАТ «Фінростбанк» кошти в порядку пункту 4.1. Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 152265,58 гривень, що підтверджується квитанцією про оплату № 27021695 від 12.03.2019 року.

Таким чином, заявник є правонаступником стягувача.

Представник заявника надав до суду заяву, за якою просив суд розглянути її за відсутності заявника та його представника.

Решта учасників процесу в судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву, матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з таких причин.

10 вересня 2013 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/3122/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» заборгованість за кредитним договором № 1/00410 від 20.06.2008 року на загальну суму 19302,65 грн. (дев`ятнадцять тисяч триста дві грн. 65 коп.).

26 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (далі - Банк, ПАТ «Фінростбанк») та ОСОБА_1 (далі - Новий кредитор, Позивач) укладено договір № 64 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за змістом пункту 2.1. якого Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до Позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, в тому числі до осіб, визначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному Договором.

За змістом пункту 2.2. Договору, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань у випадках та на умовах, встановлених Основними договорами, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. До Нового кредитора не переходять права на нарахування процентів за користування Боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надані Банку відповідно до умов Основних договорів.

За змістом пункту 161 Додатку № 1 до Договору № 64 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 26.03.2019 року до ОСОБА_1 перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_2 за Кредитним договором № 1/00410 від 20.06.2008 року з усіма додатковими та забезпечувальними договорами до нього.

ОСОБА_1 сплатив ПАТ «Фінростбанк» кошти в порядку пункту 4.1. Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 152265,58 гривень, що підтверджується квитанцією про оплату № 27021695 від 12.03.2019 року.

До заяви про заміну сторони стягувача його правонаступником представником заявника долучена відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.09.2023 року за вих. № 36528/03.2-07, за якою повідомлено, що у період з 12.06.2014 року по 22.11.2014 року у Малиновському ВДВС ОМУЮ перебувало виконавче провадження № 43681813 з примусового виконання виконавчого документа № 521/3122/13-11 від 03.10.2013 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фінростбанк» грошових коштів у розмірі 19532,05 грн, яке завершене на підставі п. 10 ст. 49 Закону.

В рамках зазначеного виконавчого провадження, 19.06.2019 року на депозитний рахунок відділу надійшли кошти у розмірі 21785,26 грн, які розподілені відповідно до вимог статей 44, 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Кошти у розмірі 19532,05 грн, які відповідно до вимог чинного законодавства не витребувані стягувачем протягом року, перераховані до Державного бюджету України».

Заявником ОСОБА_1 ставиться під сумнів правомірність рішення Малиновського ВДВС про перерахування коштів за виконавчим провадженням № 43681813 до Державного бюджету України.

Суд виходить з того, що питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першоюстатті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятоюстатті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13 (провадження № 61-10801св21), щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вказаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18), незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку нормистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормамистатті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставістатті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України.

Відповідно, лише до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження).

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першоїстатті 2 ЦПК України.

Такий висновок про застосуваннястатті 442 ЦПК України, викладенийу постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

З урахуванням наведеного, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

З таких же висновків виходив Верховний Суд у постановах від 10 серпня2022 року у справі № 127/2-2509/09 (провадження № 61-2001св22), від 15 лютого 2023 року у справі № 520/17203/13 (провадження№ 61-4475св22), від 13 вересня 2023 року у справі № 2-170/2010 (провадження № 61-465св23).

Оскільки виконавче провадження № 43681813 з примусового виконання виконавчого документа № 521/3122/13-11 від 03.10.2013 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фінростбанк» грошових коштів у розмірі 19532,05 грн, завершене на підставі п. 10 ст. 49 Закону, заявником не поставлено перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), у суду відсутні підстави для задоволення поданої заяви.

Керуючись ч. 2 ст. 261, ст. 442 ЦПК, СУД

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи:Первісний стягувачПАТ «Фінростбанк»,боржник ОСОБА_2 прозаміну сторони,шляхом замінистягувача йогоправонаступником залишити беззадоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ В.К.Гуревський