Рішення № 11475746, 28.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.10                                                                                Справа № 10/196

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства “Стахановтеплозабезпечення”, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 2 549 555 грн. 16 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача –Бережний Р.В. - головний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 6/10 від 11.01.10. (був присутнім в судовому засіданні 23.09.2010);

від відповідача - Попов О.М. - представник, довіреність № б/н від 30.04.2009.

Відповідно до ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України за клопотанням відповідача здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 23.09.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 28.09.2010.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання природного газу від 29.09.2008 № 06/08-1910 БО-20 в розмірі 2 017 000 грн. 00 коп., пеню –202 547 грн. 14 коп., інфляційні втрати –249 617 грн. 79 коп., 3% річних –80 390 грн. 23 коп.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Згідно з договором на постачання природного газу від 29.09.2008 № 06/08-1910 БО-20 з додатковими угодами до нього позивачем у справі було поставлено відповідачу протягом листопада-грудня 2008 року, січня-березня 2009 року природний газ на суму 2 962 875 грн. 37 коп., що підтверджується актами приймання –передачі.

Остаточний розрахунок відповідно до п. 6.1. Договору здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки. Оплата за поставлений газ проведена частково в сумі 945 875 грн. 37 коп. Залишок заборгованості становить 2 017 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 7.2. Договору передбачено, що в разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. Договору Покупець зобов’язаний крім суми заборгованості сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

П. 7.10 Договору передбачено, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом. А згідно п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Позивачем нарахована пеня за прострочення платежу за період з 09.01.2010 по 09.07.2010, тобто за 6 місяців, що передують поданню позову, в загальній сумі 202 547 грн. 14 коп.

Також в зв’язку з простроченням оплати нараховано інфляційні втрати в сумі 249 617 грн. 79 коп. за період з грудня 2008 по березень 2010 року, 3% річних за період з 11.12.2008 по 09.07.2010 в сумі 80 390 грн. 23 коп.

Відповідач відзивом на позов від 27.07.2010 № 493 з доповненнями до відзиву визнає позові вимоги частково в сумі основного боргу 2 017 000 грн. 00 коп. та просить суд відмовити у стягненні з нього інфляційних втрат та 3% річних, а також зменшити розмір пені.

На обґрунтування своїх доводів щодо безпідставності нарахування і стягнення інфляційних втрат відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), відповідач посилається на те, що згідно п. 1.2. Договору Позивач постачає Відповідачу імпортований природний газ, який Позивач отримує від НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 граничні рівні цін на природний газ, що встановлюються НКРЕ установам і організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, підлягають коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" таким споживачам у разі зміни середньомісячного курсу гривні до доллара США установленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу до офіційного курсу гривні до долара США за певною формулою.

В ході дії Договору відповідно до вищевказаної постанови здійснювалось коригування ціни.

Отже, відповідач вважає, що. вимагаючи стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції, Позивач одночасно застосовує два види компенсації знецінення гривні, передбачений законом (ст. 625 ЦК України) і Договором.

Також відповідач вважає, що нарахування пені здійснено з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (надалі –ГК України), згідно якої нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Крім того, 30.08.2010 відповідач заявив про застосування строку позовної давності стосовно вимог про стягнення пені, зокрема спеціального строк у давності в 1 рік.

Відповідач просить про розстрочку виконання рішення, яке буде прийнято по справі, на 12 місяців рівними частинами.

На обґрунтування клопотання про зменшення пені і розстрочення виконання рішення Відповідач посилався на тяжке фінансове становище, наявність значної дебіторської заборгованості населення. Станом на 01.07.2010 заборгованість населення за надані послуги складає 14398,2 тис. грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

Наявність заборгованості за поставлений газ в сумі 2 017 000 грн. 00 коп. підтверджено матеріалами справи, визнано Відповідачем.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не приймає доводи Відповідача стосовно безпідставності нарахування і стягнення інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки Договором визначено ціну на газ, а також визначено, що ціна на газ у відповідному періоді споживання встановлюється на рівні граничної ціни, затвердженої уповноваженим державним органом.

Отже, вищевикладені умови Договору не можна вважати способом компенсації знецінення гривні в результаті прострочення оплати грошових коштів за Договором, тому визначення ціни на газ на рівні граничної ціни , затвердженої уповноваженим державним органом, не позбавляє Позивача права на стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції. Суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення заборгованості за поставлений газ в сумі 2 017 000 грн. 00 коп., інфляційних втрат в сумі 249 617 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 80 390 грн. 23 коп.

Щодо нарахування і стягнення пені.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору.

Виконання зобов’язання згідно ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, яка існує у вигляді штрафу та пені. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов’язання. Сторони договору забезпечили виконання зобов’язання за Договором неустойкою у вигляді пені.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається Договору сторони в договорі встановили інше нарахування штрафних санкцій, ніж визначене ч. 6 ст. 232 ГК України, тому правомірно застосовується нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, встановлене Договором, а саме за шість місяців, що передують зверненню з позовом.

Також, немає підстав для застосування спеціального строку позовної давності стосовно пені за заявою відповідача, оскільки сторони Договору відповідно до вимог ст. 259 ЦК України збільшили строк позовної стосовно стягнення пені до трьох років (п. 9.3. Договору).

Позовні вимоги в частині стягнення пені нараховані у відповідності до вимог закону і Договору.

Але зважаючи на те, що згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання божником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При вирішенні питання про зменшення розміру пені судом враховуються такі обставини:

- відповідач є підприємством комунальної власності, яке здійснює надання послуг з центрального опалення бюджетних організацій, житлового фонду, шкіл, дитячих садків, населення,

- збитки Відповідача станом на 01.07.2010 становлять близько 2 млн. грн.

- заборгованість населення за надані послуги складає 14398,2 тис. грн.

Суд, керуючись ст. 233 ГК України і ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені на 30%, тобто стягується пеня в сумі 141 783 грн. 00 коп.

Клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення відхиляється, оскільки не встановлено обставин неможливості виконання рішення, а обставини, викладені в даному клопотанні, враховані судом при вирішенні питання про зменшення пені.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки розмір пені зменшено судом, а саме державне мито в сумі 25495 грн. 55 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 83 ч. 1 п. 3, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Стахановтеплозабезпечення», 94000, м. Стаханов Луганської області, вул. Кірова, 36, код ЄДРПОУ 31726812 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, заборгованість в сумі 2 017 000 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 249 617 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 80 390 грн. 23 коп., пеню в сумі 141 783 грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 25 495 грн. 55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 01.10.2010.

Суддя Т.М.Мінська