Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 08.11.2023Справа № 554/10554/23 Провадження № 1-кс/554/14056/2023
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2023 р. м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря : ОСОБА_2 ,
за участю прокурора : ОСОБА_3
за участю підозрюваного: ОСОБА_4 ,
за участю захисника: ОСОБА_5
розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовцяза призовом під час мобілізації, старшого механіка-водія групи управління взводу зв`язку 2 танкового батальйону в/ч НОМЕР_1 ,увійськовомузваннісолдат,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170010000368 від 23.09.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 200 (по стройовій частині) від 01.08.2023, солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого механіка-водія групи управління взводу зв`язку 2 танкового батальйонув/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення кримінального правопорушення, солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді старшого механіка-водія групи управління взводу зв`язку НОМЕР_2 танкового батальйону в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, не маючи об`єктивних та поважних підстав для самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 25 серпня 2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , а саме підрозділ, який дислокувався за адресою: АДРЕСА_2 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину НОМЕР_1 або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
02 листопада 2023 року солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до розташування в/ч НОМЕР_1 та приступив до виконання своїх службових обов`язків, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, 25 серпня 2023 року солдат ОСОБА_4 умисно самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 без поважних причин в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 02 листопада 2023 року.
08.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прохали застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб зутриманням у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та прохав його задовольнити.
Підозрюваний та захисник прохали відмовити в обранні запобіжного заходу. Посилалися на той факт, що підозрюваний вину визнає, самостійно повернувся до військової частини та бажає продовжувати службу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
-висновком проведеного службового розслідування від 02.09.2023 року;
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 200 (по стройовій частині) від 01.08.2023, яким солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та призначено на посаду ;
-протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 62023170010000368 від 23.09.2023 внесені до ЄРДР за фактом самовільного залишення військової частини без поважних причин, тобто за ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Згідно з практикою ЄСПЛ вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони є достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить період його відсутності у військовій частині НОМЕР_1 без поважних причин з 25.08.2023 по 02.11.2023, хоча він мав реальну можливість повернутися до військової частини.
Злочин, вчинений ОСОБА_4 є продовжуваним і припинений лише 02.11.2023, що свідчить про відсутність у нього свідомої мети добровільно припинити свої протиправні дії та повернутися до військової частини НОМЕР_1 у період з 25.08.2023 по 02.11.2023 для виконання свого конституційного обов`язку по захисту Вітчизни в умовах воєнного стану від збройної агресії російської федерації. Тому існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість повторно ухилятися від слідства та суду, залишивши місце проходження військової служби, переховуватися від органів досудового розслідування та суду поза межами свого місця проживання, що в повній мірі ускладнить своєчасному виконанню процесуальних рішень та призначення йому покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , щодо надання показів на підтвердження своєї версії захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею врахований той факт, що ОСОБА_4 являється військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто повторно самовільно залишити військову частину з метою ухилення від військової служби та уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а також може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби, до місця ведення бойових дій, з урахуванням воєнного стану в країні, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні та порушить принципи визначені ст. 2 КПК України та розумні строки досудового розслідування.
Також, небажання виконувати обов`язки військової служби ОСОБА_4 свідчить про можливість вчинення ним інших військових злочинів, пов`язаних з виконанням обов`язків по службі, зокрема реальної можливості вчинення непокори та відмови від виконання наказів командирів та начальників (ст. 402, 403 КК України), в тому числі в бойовій обстановці, ухилення від виконання обов`язків військової служби шляхом самокалічення, симуляції хвороби, підробки документів чи іншого обману (ст.409 КК України).
Окремо слід зауважити, що 12.09.2022 набрав чинності прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану» від 16.08.2022 № 2531-IX, спрямований на унеможливлення застосування будь-яких інших запобіжних заходів, крім як тримання під вартою, до військовослужбовців, які вчинили окремі військові злочини під час дії воєнного стану.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
ОСОБА_4 є військовослужбовцем та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, вчиненого під час дії воєнного стану.
Слід наголосити, що військовий злочин, вчинений військовослужбовцем під час дії правового режиму воєнного стану, свідчить про максимальний ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи, що його вчинила, а отже до такого військовослужбовця має бути застосоване тримання під вартою.
Оскільки ОСОБА_4 протягом періоду з 25.08.2023 по 02.11.2023, тобто після вступу в законну силу вищевказаного закону вчиняв злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, до нього можливо обрати запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України безальтернативного покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, слід прийти до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку недостатнє, оскільки лише тримання під вартою буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та відповідатиме вимогам діючого Кримінального процесуального закону.
Тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання судом ОСОБА_4 винним, а саме від 5 до 10 років позбавлення волі, та враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує відсутність ризиків.
Інші більшм`які запобіжнізаходи неможливо застосуватидо підозрюваного ОСОБА_4 з наступнихпричин оскільки:
-особисте зобов`язання - неможливо застосувати у зв`язку з тим, що
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з ухиленням від військової служби, тому обрання такого запобіжного захожу може виразитись у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженню, повного, всебічного розслідування шляхом переховування від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, з метою уникнення покарання;
-особиста порука - на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві та Полтавської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного. Крім того в умовах воєнного стану інститут поруки втрачає свою силу, особливо в умовах перебування підозрюваного у військовому колективі;
-застава слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, однак від підозрюваного відповідних заяв про можливість внесення застави не надходило;
- домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу ОСОБА_4 на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки тимчасовим місцем його проживання є місце проходження військової служби місце дислокації військової частини НОМЕР_1 ; цей запобіжний захід не позбавить підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню нових правопорушень, а також не забезпечить постійний візуальний контроль за підозрюваним з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, в умовах воєнного стану, враховуючи можливість прийняття участі військовою частиною НОМЕР_1 в бойових діях.
Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого кримінального правопорушення потребує перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні.
Враховуючи вищевикладене, в ході розгляду справи органом досудового розслідування доведено наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України.
Однак , в даному конкретному випадку слідчий суддя вважає можливим визначити розмір застави , враховуючи визнання вини підозрюваним , його молодий вік.
З врахуванням обставини справи слідчий суддя визначає заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя-
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб зутриманням у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Строк рахувати із 08.11.2023 р. по 06.01.2024 р.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцять ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 53680 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/рU A398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця перебування; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 114755540, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 08.11.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/10554/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: