ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" вересня 2010 р.Справа № 3/73 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/73
за позовом: Акціонерного товариства "Страхова компанія "БУСІН";
до відповідача: Приватного підприємства "Авіакомпанія СІРІН";
про стягнення 59 688грн. 17 коп.
Представники:
позивача - в засіданні 02.09.10, 13.09.10 - юрисконсульт юридичної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасова та Партнери" Москаленко О.С., довіреність б/н від 01.07.10; у засіданні - 27.09.10 - не з'явився;
відповідача - Яушев В.В., довіреність № 126 від 24.07.09.
Акціонерне товариство "Страхова компанія "БУСІН" (приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "БУСІН") (по тексту - Акціонерне товариство) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "Авіакомпанія СІРІН" (по тексту - Підприємство) 59 688 грн. 17 коп., в тому числі 51 593 грн. 20 коп. боргу за договором страхування № 45-05 від 20.12.05 (по тексту - Договір) та 8094 грн. 97 коп. пені у розмірі 0,01 проценти від невиплаченої суми "за кожний прострочений день", а також - судові витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строків позовної давності проти позову заперечує, просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що
право позивача з урахуванням ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України на отримання 6520,55 доларів США порушено 04.03.06, однак він на протязі 4 років та 4 місяців не звернувся за захистом своїх прав до суду;
відповідач ніяких дій по визнанню боргу не вчиняв, а у позивача доказів на перерахування частково грошових коштів немає;
згідно п. 8 Роз'яснення президії ВАСУ від 16.04.1993 № 01-6/438 "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів" визнання боргу не перериває перебігу строків позовної давності;
акт звірки страхових платежів від 01.05.08 не є доказом, а є актом "не ненормативного характеру";
сплив строк позовної давності у відповідності до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для пред'явлення вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідачем заяви про застосування строків позовної давності подавалися господарському суду 12.07.10, 13.09.10.
У засіданні господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 02.09.10 до 14:40 13.09.10, з 13.09.10 до 11:40 27.09.10.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Сторонами та укладений Договір страхування ризиків, що пов'язані з діяльністю страхувальника як власника (авіаційного експлуатанта/ повітряного перевізника/виконавця повітряних робіт, за умовами якого акціонерне страхове товариство "БУСІН" - страховик приймає на страхування ризики, Підприємство - страхувальник зобов'язалося своєчасно вносити страхові платежі в розмірі та у терміни, що визначені в додатках до Договору, а в разі несвоєчасного внесення страхових платежів сплатити страховики пеню в розмірі 0,01 проценти від несплаченої суми за кожний прострочений день. У п. 7.1 Договору передбачено, що страхові платежі, які вказані у додатках до договору, сплачуються згідно рахунків, що страховик виставляє страхувальнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 1 ст. 21 Закону України "Про страхування, страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі.
У додатку № 2 від 20.12.05 до Договору річна страхова премія становить 78 000 дол. США; мінімальна премія у випадку дострокового припинення дії Договору з ініціативи страхувальника - 19 500 дол. США.
У додатку № 3 від 20.01.06 до Договору сторони узгодили додатково умову про страхову премію за страхування відповідальності страхувальника, як експлуатанта повітряних суден, перед пасажирами з їх багажем та за вантаж, за збитки, які можуть бути завдані при виконанні авіаційних робіт на ПС - Ан-26, бортовий реєстраційний номер ER-AFS, заводський номер 8608 - 1 500 дол. США; страхова премія за страхування військових ризиків згідно застереження AVN52Е - 21 500 дол. США;
У додатку № 5 від 28.04.06 до Договору сторони прийшли до згоди про припинення дії страхового захисту, зменшення загальної страхової премії до 23 520,55 дол. США, а з урахуванням сплати страхувальником страхових платежів у розмірі 17 000 дол. США, встановили суму, яка підлягає до сплати - 6 520,55 дол. США.
Акціонерним страховим товариством "БУСІН" оформлений рахунок № 3431/L-1 від 02.02.06 для сплати Підприємством до 03.03.06 страхування відповідальності авіакомпанії перед третіми особами при польотах на ПС Ап-26 бортовий номер ER-AFS (сплата за термін з 03.02.06 по 02.09.06) страхового платежу 6 520,55 дол. США (премія сплачується у національній валюті України за курсом НБУ на день сплати, без ПДВ).
Про підстави, за яких термін сплати за страхування відповідальності при припиненні дії страхового захисту 28.04.06 у рахунку зазначений з 03.02.06 по 02.09.06, позивач не зазначив.
Сторонами складений та підписаний "Акт звірки страхових платежів згідно Договорів страхування, укладених між ЗАТ СК "БУСІН" та ПП "Авіакомпанія Сірін", відповідно до якого станом на 01.05.08 по рахунку № 3431/L-1 від 02.02.06 становить 6520,55 дол. США.
Як вбачається із п. 1.1 статут приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БУСІН", державна реєстрація якого проведена 18.05.09, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "БУСІН" створене на підставі рішення зборів засновників (протокол № 1 від 08.02.1993) та установчого договору від 08.02.1993 (з попереднім найменуванням Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "БУСІН").
Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражено у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Сторонами Договору вимоги вищевикладених норм не додержані.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про страхування", страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент - в іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням положень частини четвертої цієї статті при укладанні договорів страхування життя.
Відповідач не оспорив ні факту отримання ним рахунку № 3431/L-1 від 02.02.06, ні суми в іноземній валюті, ні строку сплати страхового платежу.
Зобов'язання страхувальника щодо оплати суми страхових платежів згідно рахунків передбачене Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Визначаючи суму боргу у гривні станом на 18.06.10, позивач не виклав і не довів правових підставі для такого визначення, тобто не послався на умови Договору, норми закону, для доведення правомірності зазначення дати - 18.06.10 як строку виконання грошового зобов'язання страхувальником.
Оскільки кінцевий строк сплати у названому вище рахунку встановлений - до 03.03.06 та враховуючи норму ст. 19 Закону України "Про страхування", грошовим зобов'язанням відповідача у національній валюті України за курсом НБУ на день сплати (без ПДВ) є сума 32 929 грн. (службове розпорядження НБУ № 417/81 від 02.03.06 "Про офіційний курс гривні до іноземних валют" - з 03.03.06 - 100 дол. США - 505 грн.).
У заяві "про застосування строків позовної давності" відповідач просить відмовити позивачу у позові , в тому числі у позові про стягнення боргу, на підставі ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного Кодексу України, у зв'язку з тим, що право на отримання страховиком 6 520,55 дол. США, порушено 04.03.06, тоді як позовна заява подана після 4 років та 4 місяців.
Така заява у частині відмови в позові про стягнення боргу задоволенню господарським судом не підлягає.
Згідно з ст. 256, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 261, ч. ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново і час. що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Підписання підприємством Акту звірки, є визнання ним наявності заборгованості станом на 01.05.08 за названим вище рахунком у сумі 6520,55 дол. США.
Господарський суд задовольняє позов на суму 32 929 грн. боргу. Вимоги заявника в іншій частині суми боргу визнані поданими необґрунтовано, тому задоволенню не підлягають.
Заяву Підприємства про застосування позовної давності у спорі про стягнення пені господарський суд задовольняє, тому відмовляє Акціонерному товариству у позові на суму 8094 грн. 97 коп. пені.
Як було зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на одержання пені у кредитора виникає після закінчення строку (терміну) в який зобов'язання боржником не виконано.
У рахунку № 3431/L-1 від 02.02.06 встановлений строк (термін) виконання грошових зобов'язань - до 03.03.06.
Акціонерним товариством не зазначено та не доведено правових підстав для застосування при розрахунку суми пені за період з 03.03.06 по 18.06.10 (1570 днів) офіційного курсу НБУ гривні до долару США станом на 18.06.10.
Крім того, як встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. До штрафних санкції у цьому Кодексі ч. 1 ст. 230 віднесено і пеню.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Приймаючи до уваги строк виконання грошового зобов'язання страхувальника - 03.03.06, нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язання повинно було припинитися 03.09.06. Строк позовної давності про стягнення пені сплив на дату звернення заявника із позовом.
Господарський суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення пені.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на підприємство у сумі 329 грн. 29 коп. державного мита, 130 грн. на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
У засіданні 27.09.10 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "СІРІН" (адреса: 25001, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 7; і. к. 20633641) на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "БУСІН" (адреса: 03110, м. Київ, вул. І. Клименка, 23А; і. к. 19492371) 32 929 грн. боргу, 329 грн. 29 коп. державного мита, 130 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
5. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.
Суддя Н. В. Болгар
Повне рішення складено 30.09.10.
Судове рішення № 11475541, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 27.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/73. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: