Рішення № 114750527, 07.11.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2783/23

За позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, буд.28Б, код ЄДРПОУ - 00131713, електронна адреса: kanc@ooek.od.ua)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд.59, офіс 102, код ЄДРПОУ - 42716749, електронна адреса: vejlbildingt@gmail.com)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Курко Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: Сузанська Л.М.- на підставі довіреності №95/2023 від 16.03.2023р.;

Від відповідача: Коган Р.В.- на підставі ордера серії АЕ №1178966 від 25.08.2023р.

Суть спору: Позивач - Акціонерне товариство (далі - АТ) «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» про стягнення грошових коштів у розмірі 320 115 грн 48 коп.

Ухвалою суду від 05.07.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2783/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 27.07.2023р. Ухвалою суду від 27.07.2023р. відкладено судове засідання на 17.08.2023р. Ухвалою суду від 17.08.2023р. відкладено судове засідання на 07.09.2023р. Ухвалою суду від 07.09.2023р. відкладено судове засідання на 19.09.2023р.

14 вересня 2023р. від ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» надійшло клопотання про передачу справи за місцем перебування відповідача.

Заявник зазначає, що відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» відносить розгляд справи до територіальної юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування клопотання, заявник послався на положення ч.1, 2 ст. 27 ГПК України, згідно якої позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, відповідач зазначив, що відповідно до п.1ч.1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Протокольною ухвалою від 19.09.2023р. відкладено судове засідання на 28.09.2023р.

27 вересня 2023р. від АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшли заперечення на клопотання про передачу справи за місцем перебування відповідача.

Позивач вважає, що даний спір виник з Договору підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ від 18.10.2021р., укладеного між АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ», відповідно до якого місцем виконання Договору є м. Одеса, адже підрядник зобов`язався виконати будівельно - монтажні роботи з зовнішнього освітлення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 32.

В обґрунтування заперечень на клопотання, позивач послався на ч.5 ст. 29 ГПК України, відповідно до якої позивач має право на пред`явлення позову до місцевого господарського суду, територіальна юрисдикція якого співпадає з місцем виконання договору.

Протокольною ухвалою від 28.09.2023р. відкладено судове засідання на 17.10.2023р.

Також, протокольною ухвалою від 28.09.2023р. судом було відмовлено у задоволення клопотання ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» про передачу справи за місцем перебування відповідача, адже відповідно до ч.1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до Договору підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ від 18.10.2021р., укладеного між АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» (Підрядник) підрядник зобов`язується виконати будівельно монтажні роботи з зовнішнього освітлення багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 32.

Протокольною ухвалою від 17.10.2023р. відкладено судове засідання на 07.11.2023р.

Позивач - АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ», письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність.

При цьому, у судовому засіданні представник відповідача послався на неможливість підготовки відзиву на позовну заяву у зв`язку із неотриманням відповідачем копії позовної заяви з додатками та неможливістю ознайомитися з матеріалами справи у системі електронний суд у зв`язку із ненаданням допуску до матеріалів справи.

Виходячи з такої заяви представника відповідача суд вважає за необхідне зауважити, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача у справі - ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ», є м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд.59, офіс 102, а офіційною електронною адресою є : vejlbildingt@gmail.com.

За матеріалами справи, позивач у справі направив копію позовної заяви з додатками саме на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується описом вкладення у цінний лист 6504700269388, накладною Укрпошти №6504700269388 від 29.06.2023р. та фіскальним чеком від 29.06.2023р.

Ухвалу про відкриття провадження у справі №916/2783/23 від 05.07.2023р. та всі наступні ухвали було направлено на офіційну електронну адресу відповідача.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачу було відомо про предмет спору у даній справі, адже, як вбачається з клопотання про відкладення розгляду справи, що надійшло до суду від ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» 05.09.2023р., з клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, що надійшло до суду 12.09.2023р., з клопотання про передачу справи за місцем перебування відповідача, що надійшло до суду 14.09.2023р., клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, що надійшло до суду 12.10.2023р., відповідачу відомо, що у Господарському суді Одеської області знаходиться справа №916/2783/23 за позовом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» про стягнення грошових коштів у розмірі 320 115 грн 48 коп.

Крім того, на підстави заяви представника відповідача - адвоката Когана Р.В. про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, що надійшла до суду 12.09.2023р. (через два місяці після відкриття провадження у справі), судом було надано доступ представнику відповідача до електронної справи.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Суд вважає також за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи все викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу розглянуто у розумні строки, враховуючи намагання отримати позицію відповідача у справі..

Позивач у справі - АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазначає, що 18.10.2021р.між АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» (Підрядник) було укладено Договір підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи - зовнішнє електропостачання багатоквартирного житлового будинку: м. Одеса, вул. Троїцька, 32, а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

За умовами п.3.2 Договору строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначаються Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2 до Договору).

Позивач зазначає, що враховуючи умови п.3.2 Договору, з урахуванням узгодженого сторонами Календарного графіку виконання робіт, Підрядник повинен був завершити виконання робіт та передати їх результати Замовнику у встановлені у Договорі строки.

Згідно п. 2.3. Договору сторонами було узгоджено, що розрахунки за цим Договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу, сплати проміжних платежів та остаточного розрахунку.

Відповідно до п.п. 2.2.1. Договору Замовник перераховує Підряднику аванс для придбання ним необхідних матеріалів та обладнання у розмірі 50% від суми договору, що складає 320 115 грн 48 коп. в тому числі ПДВ - 53 352 грн 58 коп.

Згідно із п.п.2.2.3 Договору Підрядник зобов`язаний закрити суму, отриману в якості авансу протягом 30 календарних днів з моменту його отримання шляхом надання Замовнику актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, актів приймання-передачі змонтованого обладнання та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою N° КБ-3 на суму сплаченої попередньої оплати.

Як зазначає позивач, 21 жовтня 2021р. АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» перерахувало на рахунок ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» аванс у розмірі 320 115 грн 48 коп.

За таких обставин, з урахуванням умов Договору, позивач дійшов висновку, що кінцевий строк виконання Підрядником зобов`язань, передбачених п.2.2.3 п.2.3 Договору, настав 21.11.2021р., проте у цей строк Підрядником не було надано Замовнику документів на підтвердження закриття суми авансу, у зв`язку із чим позивач вважає, що наявні порушення ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п.13.1.5 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання Підрядником прийнятих зобов`язань за Договором у разі здійснення Замовником попередньої оплати/авансового платежу, Підрядник зобов`язується впродовж 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від Замовника, повернути на поточний рахунок Замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати робіт за цим Договором. За прострочення повернення грошових коштів понад 10 (десять) банківських днів, Підрядник зобов`язаний повернути Замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2% від несвоєчасно поверненої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування пені.

Позивач зазначає, що 24.05.2022р. він направив на адресу Підрядника вимогу про повернення попередньо перерахованих коштів в рахунок оплати робіт за Договором підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ від 18.10.2021р. у розмірі 320 115 грн 48 коп., однак станом на день звернення до суду ТОВ «ВЕЙЛ БІЛДИНГ» так і не надало жодної відповіді на заявлену позивачем вимогу та грошові кошти не повернуло.

Таким чином, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «ВЕЙЛ БІЛДИНГ» грошових коштів у розмірі 320 115 грн 48 коп., сплачених у якості попередньої оплати за Договором підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ від 18.10.2021р.

У якості нормативного обґрунтування позивач зазначає, що відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що 18.10.2021р. між АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» (Підрядник) було укладено Договір підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ, відповідно до умов п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до умов Договору, виконати роботи (надалі іменовані «Роботи») Будівельно-монтажні роботи - Зовнішнє електропостачання житлового будинку з офісними приміщеннями за адресою м. Одеса, вул. Троїцька, 32 (надалі іменований «Об`єкт»), (код Робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: ДК 016:2010-43.21), а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані Роботи.

Додатками до Договору є договірна ціна, календарний графік виконання робіт, перелік об`єктів, класифікатор порушень.

У відповідності до ст.317 Господарського кодексу України будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Отже, між сторонами виникли правовідносини за договором підряду.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, уклавши Договір підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ сторони за цим Договором набули певних зобов`язань, які мали виконувати виходячи з положень законодавства та умов Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.2.1 і п.2.2 Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1 до Договору), і становить: 533 525 грн 80 коп. без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20% - 106 705 грн 16 коп., разом з ПДВ - 640 230 грн 96 коп.

У п.2.2.1 Договору сторони також погодили, що Замовник перераховує Підряднику аванс для придбання ним необхідних матеріалів, обладнання та виконання робіт у розмірі 50% від суми договору, що складає 320 115 грн 48 коп., в тому числі ПДВ - 53 352 грн 58 коп.

Згідно п.2.3. Договору розрахунки за цим Договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу, сплати проміжних платежів та остаточного розрахунку.

21 жовтня 2021р. АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» перерахувало на рахунок ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» аванс у розмірі 320 115 грн 48 коп., що сторонами у справі не заперечується.

Суд звертає увагу на те, що враховуючи положення п. 2.2.1 Договору, можна дійти висновку про те, що першочерговим є використання авансу на придбання Підрядником необхідних матеріалів, обладнання.

Згідно з п.2.2.3 Договору Підрядник зобов`язаний закрити суму, отриману в якості авансу протягом 30 календарних днів з моменту його отримання шляхом надання Замовнику актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ- 2в (далі - акти КБ 2в), актів приймання-передачі змонтованого обладнання та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідки КБ-3) на суму сплаченої попередньої оплати.

Отже, за умовами п.2.2.3 Договору строк закриття авансу пов`язаний лише з датою його отримання і жодним чином не пов`язаний з іншими строками, обумовленими сторонами у інших пунктах Договору, зокрема, щодо строку початку робіт, передачі проектної документації, проведення етапів робіт тощо.

За таких обставин, враховуючи те, що предметом розгляду у справі №916/2783/23 є правовідносини сторін за Договором підряду №ПР-ТУ0259-2020-0101/4192-ООЕ, укладаючи Договір та погоджуючись, зокрема, з такою редакцією п.2.2.3 Договору, ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» прийнято на себе певні зобов`язання, які мало виконати саме в обумовлені у Договорі строки, а саме - закрити суму, отриману в якості авансу протягом 30 календарних днів з моменту його отримання шляхом надання Замовнику актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ- 2в, актів приймання-передачі змонтованого обладнання та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 на суму сплаченої попередньої оплати.

У випадку ж неможливості належного виконання своїх зобов`язань шляхом надання Замовнику актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ- 2в, актів приймання-передачі змонтованого обладнання та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 на суму сплаченої попередньої оплати, у строк до 21.11.2021р. Підрядник мав повернути суму авансу.

Виходячи з умов Договору, кінцевою датою закриття авансу є 21.11.2021р.

Відповідно до п. 13.1.5 у разі невиконання або несвоєчасного виконання Підрядником прийнятих зобов`язань за Договором у разі здійснення Замовником попередньої оплати/авансового/платежу, Підрядник зобов`язується впродовж 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від Замовника, повернути на поточний рахунок Замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати робіт за цим Договором.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За матеріалами справи, 24.05.2023р. АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» направило поштою ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» вимогу (вих.№381) щодо повернення впродовж 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати робіт за Договором підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ у розмірі 320 115 грн 48 коп.

Але, у строк до 29.06.2023р. ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» вимогу АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не виконало, у зв`язку із чим позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного інтересу.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи матеріали справи, судом встановлено наявність порушеного права позивача, за захистом якого він правомірно звернувся до суду, виходячи з положень ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування вірогідність доказів.

Стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt).

Відповідач у справі - ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ», доказів належного виконання умов Договору підряду №ПР-ТУ 0259-2020-0101/4192-ООЕ, як то виконання передбачених умовами Договору робіт або повернення авансового платежу, до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та стягнення з ТОВ «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» грошових коштів у розмірі 320 115 грн 48 коп.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позову витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» про стягнення грошових коштів у розмірі 320 115 грн 48 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙЛ-БІЛДІНГ» (49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд.59, офіс 102, код ЄДРПОУ - 42716749, електронна адреса: vejlbildingt@gmail.com) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд.28Б, код ЄДРПОУ - 00131713, електронна адреса: kanc@ooek.od.ua) грошові кошти у розмірі 320 115 грн 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 801 грн 73 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2023 р.

Суддя Н.В. Рога