Ухвала суду № 114747404, 06.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10610/23

Провадження № 2/761/6596/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майнові права, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи із дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Дані вимоги процесуального закону дотримані не в повному обсязі, копії доказів, надані заявником на підтвердження обставин, що викладені в заяві, не засвідчені належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством, оскільки кожен доказ містить окрему цінність, що підлягає засвідченню із дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України, тому не можуть бути прийняті судом до уваги, при цьому засвідчення копії з копії документів, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Тобто, ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта.

Механізм проведення оцінки нерухомого майна для цілей обчислення, зокрема судового збору, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п. п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог даної постанови, оцінка об`єкта для цілей оподаткування здійснюється суб`єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності»

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Таким чином, позивачем зазначена вартість квартири станом на 27.09.2018, а оцінка вартості майна повинна бути проведена на день звернення з позовом до суду та з врахуванням вказаної оцінки повинна бути визначена ціна позову щодо вимог майнового характеру, та сплачений судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Як вбачається зі матеріалів справи предметом позову є визнання права власності на майнові права на квартиру, скасуваннядержавної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. за вимогу немайнового характеру (скасування державної реєстрації) та 3611,76 грн., за вимогу майнового характеру (визнання права власності на майнові права на квартиру).

Окрім цього, позивач просить суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача майно, що не оплачено судовим збором.

Враховуючи ту обставину, що позивачем не надано підтвердження вартісної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду з позовом, суд попередньо визначає позивачу розмір судового збору в сумі 13420,00 грн.

Позивачем частково сплачений судовий збір у розмірі 4 685,36 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір за звернення до суду з позовом в розмірі 8734,64 грн. на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, код отримувача 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або з підстав несплати судового збору, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майнові права, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: