Ухвала суду № 114747381, 02.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5648/23

Провадження № 2/761/5856/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей,

встановив:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2023 роз`єднано позови, виділивши в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.

Вирішуючи питання відкриття провадження, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформульовані вимоги. Однак, прохальна частина позову не містить чіткого визначення способу судового захисту, оскільки позивач зазначає: "прошу неповнолітню дочку ОСОБА_3 та малолітнього сина ОСОБА_4 залишити проживати зі мною" без конкретизації.

Крім того ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за N 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Згідно з п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008р. № 866 для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Всупереч зазначеним нормам позивач не зазначає в якості учасника справи орган опіки та піклування.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи із дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Дані вимоги процесуального закону дотримані не в повному обсязі, заявник подає копії письмових доказів без дотриманням вимог ст. 95 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Судовий збір позивачем сплачено у розмірі 992, 40 грн. за одну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за другу вимоги немайнового характеру про визначення місця проживання дітей в розмірі 992, 40 грн.

Таким чином, позивачу при зверненні до суду з даним позовом слід доплатити судовий збір в розмірі 992, 40 грн. на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, код отримувача 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до суду в оригіналах.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу або з підстав несплати судового збору, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме:

- уточнити зміст позовних вимог у справі;

- визначити коло осіб, на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду із зазначенням їх повного найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- надати належним чином засвідчені копії письмових доказів (у відповідності до ст. 95 ЦПК України), які додаються до позовної заяви для суду та за кількістю учасників справи;

- надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., сплаченого за наведеними в ухвалі реквізитами.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: