Постанова № 114741084, 06.11.2023, Гусятинський районний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2023 р. Справа № 596/1251/23

Провадження № 3/596/1116/2023

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 24.07.2023 року о 14 годин 15 хвилин на автодорозі Т20-02 керував транспортним засобом мотоблоком ЗУБР з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора типу Драгер 6820 та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи в суді.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді, проте інтересу щодо наслідків розгляду вказаного протоколу у суді не проявляв, що свідчить про намір затягування справи.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги поведінку особи, яка притягається до відповідальності, яка не з`явилася в судове засідання, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази в справі, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..

Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 093356 від 24.07.2023 року, згідно якого водій ОСОБА_1 24.07.2023 року о 14 годин 15 хвилин на автодорозі Т20-02 керував транспортним засобом мотоблоком ЗУБР з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора типу Драгер 6820 та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Як встановлено, водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та проїхати в найближчий медичний заклад.

Обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння доводяться також відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, що долучені як додатки до протоколу про адміністративне правопорушення. При перегляді відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події з використання спеціальних технічних засобів та в найближчому медичному закладі, а також відмовився надати письмові пояснення. Як встановлено, поліцейським йому роз`яснювались права, передбачені ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 визнав факт вживання пива, перед тим як сісти за кермо транспортного засобу. Протокол про адміністративне правопорушення оголошувався особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 проставив підписи в відповідних графах протоколу.

З досліджених відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що відеозапис є безперервним та відображає повну картину щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення.

Як слідує із матеріалів справи, поліцейским відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, а також положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735 складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. (а.с.4,5).

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння і відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відносяться до грубих порушень на транспорті, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (абз.3 п. 28), позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП ( 80731-10). Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. {пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 (v0018700-08 ) від 19.12.2008 }.

Відповідно до довідки відділення поліції №3 Чортківського РВ ГУНП в Тернопільській області від 12.10.2023 року, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. (а.с.22).

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

На думку суду, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення прав керування є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст.ст.ст. 7, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (Отримувач коштів: ГУК у Терноп.обл/Терноп.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA798999980313060149000019001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Гусятинського районного суду Ірина ЛИСЮК