Рішення № 11473916, 28.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.10р.Справа № 20/168-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « С.К.Л.» м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «Юлота » м. Дніпропетровськ

про повернення майна

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: представник Охріменко А.А. . , довіреність б/н від 21.06.2010р.

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому з урахуванням заяви про часткову зміну і уточнення позовних вимог від 26.08.2010року , просить зобов’язати відповідача повернути на користь позивача люльки будівельні ZLP 500 ( інв. №№ 0803329,080566,0803335,0803361) у кількості чотирьох штук або зобов’язати відповідача , у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування , відшкодувати заставну вартість цього майна. Стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування люльками будівельними , за весь час прострочення до прийняття рішення по справі.

Вимоги по справі про стягнення неустойки були заявлені під час знаходження справи у суді 26.08.2010року , є додатковими вимогами які не заявлялись у первісній позовній заяві, доказів направлення відповідачу зави з вищезазначеними вимогами до суду не надано.

Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006року № 01-8/1228 Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

За таких підстав суд не розглядає вимоги позивача про стягнення неустойки оскільки вони є додатковими і заявлені без дотримання приписів статті 58 ГПК України.

Відповідач відзив не надав, свого представника в судове засідання не направив. Ухвалу з повідомлення про дату та час розгляду справи було направлено відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві : м. Дніпропетровськ, пер. Макієвської,5/150, відповідач ухвалу суду отримав про що свідчить повідомлення від 09.08.2010року , та заява про відкладення, ухвалаю суду було задоволення клопотання відповідача про відкладення справи, але після відкладення справи відповідач свого представника у судове засідання не направив.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2009 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «С.К.Л.»та відповідачем Приватним підприємством «Юлота»укладений договір № 09-034 на виконання робіт. За умовами даного договору ПП «Юлота»зобов’язалось виконати для ТОВ «С.К.Л.»роботи на об’єкті будівництва 16-поверхового будинку за адресою Севастополь , мікрорайон Омега,2А, корпус: , а замовник Товариством з обмеженою відповідальністю « С.К.Л.»зобов’язалось прийняти і оплатити роботи.

Сторони 25.01.2010року підписали додаткову угоду №8 до договору № 09-034 від 12.07.2009року , і відповідно якої підрядник –ПП «Юлота»зобов’язується передати , належні йому на праві власності будівельні люльки електричні ZLP 500 у кількості чотирьох штук на загальну суму 48000,00грн.(вартість однієї люльки складає 12000,00грн.).

25.04.2010року сторони підписали додаткову угоду №9 до договору № 09-034 від 12.07.2009року якою сторони узгодили використання при виконанні робіт належних замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «С.К.Л.»будівельного обладнання люльки будівельні електричні ZLP 500 у кількості чотирьох штук .

Відповідно до пункту 1.2. вартість експлуатації однієї люльки за місяц складає 3300,00грн.

Орієнтовний строк використання лелек складає 2 місяці.

Відповідно до Акту приймання передачі до додаткової угоди №9 від 25.04.2010року до договору № 09-034 від 12.07.2009року від 05.05.2010року Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.Л.»передало ,а відповідач Приватне підприємство «Юлота»прийняло 4 люльки , сторони визначили заставну вартість майна у сумі- 140000,00грн.

Таким чином , відповідно до Додаткової угоди 25.04.2010року сторони підписали додаткову угоду №9 до договору № 09-034 від 12.07.2009року та Акту приймання передачі до додаткової угоди №9 від 25.04.2010року до договору № 09-034 від 12.07.2009року від 05.05.2010року строк використання люльок орієнтовно до 05.07.2010року .

14.07.2010року вих. № 46 позивач вручив представнику відповідача вимогу про повернення люльок до 22.06.2010року.

Відповідач люльки не повернув.

Доказів повернення , або доказів відсутності люльок відповідач до суду не надав, позовні вимоги не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає позовні вимоги позивача, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково в частині повернення майна , вимоги позивача викладені під умовою що у разі відчуження майна або його знищення чи псування , відшкодувати заставну вартість цього майна задоволенню не підлягають , оскільки рішення суду не може містити альтернативних зобов’язань .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

           ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Приватне підприємство «Юлота» (49125, м. Дніпропетровськ, пер. Л. Макіївської, 5 кв. 150, код ЄДРПОУ 31230919) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.Л.» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Я.Самарського ,2, оф.401 , код ЄДРПОУ 34885055 ) люльки будівельні ZLP 500 ( інв. №№ 0803329,080566,0803335,0803361) у кількості чотирьох штук на загальну суму –48000(сорок вісім тисяч)грн.00коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Юлота» (49125, м. Дніпропетровськ, пер. Л. Макіївської, 5 кв. 150, код ЄДРПОУ 31230919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.Л.» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Я.Самарського ,2, оф.401 , код ЄДРПОУ 34885055 )- 480 (чотириста вісімдесят ) грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита, 80 (вісімдесят ) грн. 91 коп. витрат по сплаті інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

24.09.2010р.