Ухвала суду № 114738255, 07.11.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/551/22

Справа № 226/551/22

Провадження № 1-кп/226/114/2022

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу

07 листопада 2023 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Красноармійськ Донецької області, з середньою загальною освітою, одружений, має неповнолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимому 20.06.2013 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2, ст.ст.75,76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 20.08.2013 Димитровським міським судом Донецької області за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 13.11.2019 умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів, не працюючому, проживаючому в АДРЕСА_1 , за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Димитровським міським судом розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст.ст.115 ч.2 п.1, п. 6, 187 ч.4, 194 ч.2, 289 ч.2 КК України. Запобіжний захід до обвинуваченого застосовано у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 10.11.2023.

У зв`язку з неможливістю закінчення судового розгляду до зазначеної дати та продовженням існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу до двох місяців. В обґрунтування своєї позиції прокурор зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за вчинення яких передбачено покарання від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, у зв`язку з чим з метою уникнення покарання, яке йому загрожує в разі доведення вини, в умовах запровадженого військового стану він може вчинити спроби переховування від суду на тимчасово окупованих територіях або скористатися евакуацією населення і переміститися до інших територій України. До того ж, на думку прокурора, існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків шляхом вмовляння, підкупу або погроз, а також ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 , який є схильним до вчинення злочинів, інших кримінальних правопорушень, чому можливо запобігти лише в разі продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Менш суворий запобіжний захід, за твердженням прокурора, не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.

Сторона захисту клопотання прокурора вважала необґрунтованим, а ризики недоведеними і просила суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думки сторін та надавши оцінку заявленим прокурором ризикам, суд дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід обвинуваченому. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою.

Як вбачається з висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, він обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, які за своїм характером становлять особливу суспільну небезпеку та за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, що згідно практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Отже, заявлений прокурором ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, обумовлений тяжкістю ймовірного покарання, продовжує існувати.

З огляду на особу обвинуваченого, його неодноразові притягнення до кримінальної відповідальності, небажання ставати на шлях виправлення, відсутність працевлаштування та законного джерела доходу залишається триваючим і ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального провадження, що також доведено прокурором.

Натомість, продовження існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків прокурором не доведено, оскільки на час вирішення клопотання усі свідки у справі допитані.

Разом з тим, незважаючи на втрату вказаним ризиком своєї актуальності, суд, виходячи з матеріалів кримінального провадження, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та продовження існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, дійшов висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, і неможливість забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання ним покладених процесуальних обов`язків більш м`яким запобіжним заходом.

Обставин, які б переважали існуючі ризики, або тих, які б свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, судом не встановлено.

Доводи обвинуваченого і захисника про необґрунтованість обвинувачення та відсутність доказів винуватості як такі, що унеможливлюють застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є безпідставними, оскільки цим обставинам суд дає оцінку під час ухвалення остаточного рішення, а тривалість судового розгляду, викликана складністю кримінального провадження, великим обсягом доказів, що належить дослідити, самі по собі не утворюють підстав для звільнення з під варти та не свідчать про неможливість подальшого застосування даного виду запобіжного заходу.

Отже, враховуюче вищевикладене, дані про особу обвинуваченого, його соціальний статус та зв`язки, введення в державі воєнного стану, який значно підсилює існуючі ризики, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 05 січня 2024 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали проголошені 07.11.2023. Повний текст оголошено 08.11.2023.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3