Рішення № 114730084, 07.11.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2023 року № 640/23165/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів міста Києва про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Ради адвокатів міста Києва (далі також - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними (незаконними) дії Ради адвокатів міста Києва, які полягають у внесенні завідомо недостовірних (фіктивних) відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України стосовно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №222 від 28 квітня 2005 року:

«Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.09.2021 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №131/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.12.2021 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №132/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.03.2022 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №133/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.05.2022 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №134/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 135/2021 від 16 червня 2021 року» (https://erau.unba.org.ua/profiIe/26274).

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі також - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу, розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року дану справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 датою 28 квітня 2005 року, оскільки він вважає вірною датою його видачі 15 жовтня 2001 року.

За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву або будь-яких інших документів, зі змісту яких було б можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням https://erau.unba.org.ua/profiIe/26274, наявні наступні відомості щодо адвоката ОСОБА_1 : обліковується у Раді адвокатів міста Києва; № свідоцтва - 222; дата видачі свідоцтва - 28 квітня 2005 року; дата прийняття рішення про видачу свідоцтва - 15 жовтня 2001 року; № рішення про видачу свідоцтва - 12; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю - право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16 червня 2021 року на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 135/2021 від 16 червня 2021 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналізуючи заявлені позовні вимоги вбачається, що межі позовних вимог ОСОБА_1 , а відповідно й предмет розгляду справи, становлять собою питання правомірності дій відповідача щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України наступних відомостей щодо свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28 квітня 2005 року:

«Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.09.2021 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №131/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.12.2021 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №132/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.03.2022 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №133/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 по 16.05.2022 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №134/2021 від 16 червня 2021 року.

Право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16.06.2021 на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 135/2021 від 16 червня 2021 року».

При цьому, матеріали адміністративної справи, такі як позовна заява та подані позивачем численні заяви та клопотання, неодноразові відповіді на відзив відповідача, який останнім не подавався, не містять жодного мотивування позовних вимог в частині протиправності внесення до Єдиного реєстру адвокатів України зазначених відомостей щодо припинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю на підставі вказаних рішень дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно у суду відсутні будь-які підстави вважати протиправними дії відповідача по внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України таких відомостей.

Обґрунтування ж вимог позивача фактично зводиться до його незгоди з наявними у Єдиному реєстрі адвокатів України даними про дату видачі йому свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 (позивач вважає вірною дату 15 жовтня 2001 року замість зазначеної у Єдиному реєстрі адвокатів України дати 28 квітня 2005 року).

Разом з тим, позовні вимоги у їх редакції, сформульованій позивачем у позовній заяві, не містять прохання до суду визнати протиправними дії Ради адвокатів міста Києва щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про 28 квітня 2005 року як дату свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222.

Отже, враховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволенню позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані дії відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ради адвокатів міста Києва (04070, місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 3, поверх 5; код ЄДРПОУ 38517528) про визнання протиправними дій - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.