Рішення № 114729815, 23.10.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року м. Київ 640/13019/22

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії судді: головуючого-судді Панової Г.В., суддів Василенко Г.Ю., Панченко Н.Д., при секретарі судового засідання Полуботкіна О.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача не з`явились,

від відповідача Пуленець А.С.,

від третьої особи Мартиненко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України

про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправною

та нечинною постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії; визнання протиправними і нечинними підпунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"» (далі Постанова 540).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання, зобов`язано Кабінет Міністрів України зробити оголошення.

Кабінетом Міністрів України подано відзив в якому він проти позову заперечує. Також Відповідачем було надано суду доказ публікації оголошення на виконання вимог статті 264 КАС України.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/13019/22.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року прийнято адміністративну справу № 640/13019/22 до провадження Київського окружного адміністративного суду та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні ухвалою від 18 травня 2023 року Київським окружним адміністративним судом залучено до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України.

Міністерство соціальної політики України подало пояснення, яким проти позову заперечило.

Ухвалою від 26 вересня 2023 року Київським окружним адміністративним судом було закрито підготовче провадження у справі № 640/13019/22 та призначено її розгляд по суті.

ОСОБА_1 подавались до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 23.10.2023 з`явились представники відповдача та третьої особи. Представник відповідача просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити. Представник третьої особи підтримав доводи відповідача.

23.10.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв`язку із перебуванням судді Василенко Г.Ю. на лікарняному повний текст рішення виготовлено та підписано 06.11.2023.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 17.04.2019 року та, у зв`язку з цим, має право на пільги виплати, встановлені законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (№ 3551-XII від 22.10.1993; далі Закон 3551).

Статтею 12 Закону 3551 (в редакції станом на 2022 рік) встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Постановою 540 (пункт 1) було затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Згідно з додатком до вказаного вище Порядку було встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується учасникам бойових дій в розмірі 1491 гривня.

Поряд з цим суд звертає увагу на наступне.

01 січня 1999 року набрав чинності Закон України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким статтю 12 цього Закону доповнено частиною четвертою такого змісту:

«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У пункті 2.2 вказаного рішення Конституційний Суд України вказав на те, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України, та дійшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Наведене свідчить, що з 1999 року розпочато здійснення виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, кратному мінімальному розміру пенсії. У своїх рішеннях щодо порядку визначення розміру щорічної разової допомоги до 5 травня Конституційний Суд України робить висновок про неконституційність обмеження виплати до 5 травня спеціальними актами згідно з наявними фінансовими можливостями та визнає неконституційною дію таких нормативно-правових актів, фактично повертаючи дію норми, яка існувала в редакції з 1999 року та передбачала розмір виплати до 5 травня кратним до розміру мінімальної пенсії.

За наслідком наведеного, виходячи із загального правила, визначеного статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», вбачається, що з дати прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій визначається частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону №367-ХІV, а саме - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №440/4157/21 при вирішенні питання законності постанови Кабінету Міністрів України щодо виплати разової грошової допомоги у 2021 році.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб`єктом правовідносин, у яких застосовано Постанову 540 та має право на її оскарження.

Суть порушених прав ОСОБА_1 зводиться до протиправного, на його думку, обмеження суми виплати до 5 травня оскаржуваною Постановою 540, яке полягає у визначені Кабінетом Міністрів України суми в 1491 гривню, що є меншим, ніж встановлено Законом 3551.

Вирішуючи позовні вимоги у справі, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, оскаржувана Постанова 540 втратила чинність 21.07.2023 згідно іншої постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (№ 754 від 21.07.2023)

Окрім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року у справі № 640/8190/22 було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 07 травня 202 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в частині виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році учасникам бойових дій в розмірі 1 491,00 грн.

Вказане рішення від 24 листопада 2022 року було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023, а отже, воно набрало законної сили.

Таким чином, на дату вирішення спору у справі 640/13019/22 оскаржувана Постанова 540 не тільки втратила чинність, а й була визнана судом протиправною та нечинною в частині, яка стосується прав та інтересів Позивача.

В рамках наведених обставин, Київським окружним адміністративним судом приймається до уваги правова позиція, висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду за аналогічних обставин у постанові від 09 листопада 2022 року (справа № 640/10978/19 провадження № К/990/22874/22).

Так у наведеній справі Верховний Суд вказав наступне:

« 33. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що вирішуючи цей спір, суди встановили, що оскаржувані положення Кабінету Міністрів України були чинними на момент звернення позивача до суду, тому у судів попередніх інстанцій були правові підстави для визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з тим, що оскаржуваний нормативно-правовий акт на момент звернення позивача з цим позовом не втратив чинність.

34. Водночас, судами попередніх інстанцій не взято до уваги положення частини третьої статті 264 КАС України, якими встановлено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

34.1. Слід зауважити, що станом на дату прийняття рішення суду першої інстанції у цій справі, акт, що оскаржується був не чинним вже майже календарний рік.

35. З наведеного можна зробити висновок, що оскаржуваний акт, який на момент, прийняття судового рішення у судовій справі, вже був не чинним, не підлягає повторно визнанню нечинним, в порядку статті 264 КАС України, враховуючи приписи частини третьої цієї статті, оскільки нормативний акт, що є не чиним не може бути оскаржений, а отже і скасованим в судовому порядку.

36. Отже, з урахуванням того, що оскаржувані положення спірної постанови втратили чинність шляхом їх виключення постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 року № 1188, то на момент прийняття рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 22 жовтня 2021 року та постанови Шостим апеляційним адміністративним судом 29 червня 2022 року, предмет спору у межах спірних правовідносин був відсутній, що виключає можливість задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Міжнародні авіалінії України».»

36.1.З урахуванням зазначеного, судом касаційної інстанції не перевіряються обставини щодо відповідності оскаржуваного акту приписам Повітряного кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Закону України «Про міжнародні договори» та Конституції України.».

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи те, що оскаржувана Постанова 540 є нечинною на дату прийняття рішення у цій справі, то вказана постанова Відповідача не підлягає повторно визнанню нечинною в порядку статті 264 КАС України, враховуючи приписи частини третьої цієї статті, оскільки нормативний акт, що є нечиним не може бути оскаржений, а отже і скасованим в судовому порядку.

Згідно з частиною 9 статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Іншими словами суд, в силу наведених положень процесуального закону, визнає одночасно нормативно-правовий акт протиправним та нечинним. Відсутність визнання нормативно правого акту нечинним, зумовлює процесуальну неможливість визнання такого акту протиправним.

Таким чином, з урахуванням вказаного, положень п. 36.1 Постанови КАС ВС від 09 листопада 2022 року (справа 640/10978/19), норми Постанови 540 не підлягають перевірці на відповідність її іншим нормативно-правовим актам.

Відтак в цій частині позову слід відмовити.

Відносно позовних вимог щодо визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України з підготовки, розроблення, аналізу, оприлюднення проекту, встановлення строку для подання пропозицій та зауважень, погодження із уповноваженим органом, погоджень і консультацій, проведення правової експертизи Мін`юстом, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, видання, оприлюднення Постанови 540 з порядком до неї та додатком, суд зазначить таке.

В цій частині позову слід відмовити, оскільки нечинність нормативно-правового акта виключає можливість надавати йому правову оцінку, а це стосується так само процедури та повноважень суб`єкта його прийняття, які виступають підставами для вирішення питання відносно протиправності та нечинності нормативно-правового акта. Окрім того, Позивачем не наведено будь-яких доводів в обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині, що виключає можливість їх перевірки та оцінки судом.

Позовні вимоги в частині зобов`язання Кабінету Міністрів України забезпечити виплату у встановленому порядку разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік з урахуванням рішень Конституційного Суду України задоволенню не підлягають, оскільки за своїм змістом є похідними вимогами.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судового збору не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий - суддя Панова Г. В.

Судді: Василенко Г.Ю.

Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 листопада 2023 р.