Рішення № 114729802, 29.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 року № 320/24347/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство «Будпостач» звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.06.2023 №012433, винесену відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на безпідставність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", адже у водія була належним чином оформлена картка водія, а тому він не зобов`язаний був мати роздруківку даних цифрового тахографа, оскільки такий документ є альтернативним до картки водія.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 статті 159 КАС України, визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство Будпостач (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314,) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач є власником транспортного засобу MAN TGS 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

17.05.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті було складено Акт № АР 023162 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (надалі акт № АР 023162).

19.06.2023 на адресу ПП «Будпостач» надійшов супровідний лист в якому повідомлено останнього про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по Акту № АР 023162 відбудеться 27.06.2023 з 10:00 до 15:00.

22.06.2023 позивачем було направлено на ел. пошту відповідача (18@dsbt.gov.ua) заяву про надання пояснень по Акту № АР 023162 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.05.2023 (далі заява від 22.06.2023 вих. № СЕ6634ЕС/23-1).

В заяві від 22.06.2023 вих. № СЕ6634ЕС/23-1 позивач просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки водієм було надано картку водія, яка є належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія. На підтвердження пояснень, до заяви від 22.06.2023 вих. № СЕ6634ЕС/23-1 позивачем було додано:

Копію протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу;

Копію картки водія;

Копію роздруківки діяльності транспортного засобу.

Відповідачем 27.06.2023 було прийнято постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 012433, у якій зазначено: «ураховуючи те, що ПП «Будпостач», 17.05.2023, Сумська обл., д.н. НОМЕР_2 , Акт № АР 023162 допущено відсутність на момент проведення перевірки роздруківки даних цифрового тахографу, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановляю: стягнути з ПП «Будпостач» адміністративно-господарський штрафу сумі 17 000 гривень».

Не погодившись із зазначеною постановою органу державного нагляду (контролю), позивач оскаржив її до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до ст. 48 Закону №2344-111, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Так, частиною першою статті 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", «Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

А частиною другою цієї статті передбачено, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Згідно ст.49 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-111, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз.8 ч.1 ст.60 Закону №2344-111, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У п. 3.3 Розділу III Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція №385), зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Отже, пунктом 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний при собі мати: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Вказаний нормативно-правовий акт покладає обов`язок на водія щодо наявності при ньому картки водія чи роздруківку даних роботи тахографа, тобто один з цих двох документів.

Таким чином, в даному випадку картка водія була належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія.

У відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Таким чином, у водія, який здійснював перевезення вантажу 17.05.2023 була належним чином оформлена картка водія, а тому він не зобов`язаний був мати роздруківку даних цифрового тахографа, оскільки такий документ є альтернативним до картки водія.

Отже, в даному випадку картка водія була належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не було доведено належними доказами факту вчинення позивачем порушення за яке передбачена відповідальність абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", та відповідно не доведено правомірність накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на задоволення позовних вимог, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246,262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.06.2023 №012433, винесену відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ПП «Будпостач» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.