Вирок № 114725477, 06.11.2023, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3316/23

№ провадження 1-кп/541/348/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000213 від 03.04.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на умовах усного договору ОСОБА_4 отримав у ОСОБА_7 в борг грошові кошти та з цього часу між ними виникли цивільно-правові зобов`язання. Станом на 23 лютого 2022 року загальна сума боргу ОСОБА_4 , становила 3 000 доларів США, який останній мусив сплатити ОСОБА_7 , але так своїх зобов`язань і не виконав. У відповідності до усних домовленостей ОСОБА_4 до повного виконання цивільно-правових зобов`язань передав ОСОБА_7 у якості застави власний автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , 2004 року виробництва, з ключами до нього. В подальшому ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці звернувся до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з пропозицією щодо примушування потерпілого ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов`язань на користь ОСОБА_7 . У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , погодилися па пропозицію останнього.

На початку лютого 2023 року, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , відразу повідомили ОСОБА_4 , що у нього є цивільно-правові зобов`язання перед ОСОБА_7 , і йому необхідно зустрітися з останнім. Після чого ОСОБА_4 поїхав за адресою: АДРЕСА_7 , на зустріч із ОСОБА_7 , на яку також приїхали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . У ході зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почали примушувати ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов`язань та змушували останнього вказати термін, у який він поверне ОСОБА_7 заборговані грошові кошти. При цьому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним вказаних домовленостей, останні продадуть належний ОСОБА_4 автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , 2004 року виробництва, який на той час перебував у ОСОБА_7 у якості застави.

В подальшому, 01.03.2023 приблизно о 09 годині, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що він передав автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «Vito», д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року виробництва, та ключі до нього ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .

Після цього ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою між собою, з метою реалізації свого злочинного умислу та доведення його до кінця, 24.03.2023 приблизно о 12 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи по вул. Шишацькій, що у місті Миргород Полтавської області, зустрілися із ОСОБА_4 та продовжили примушувати останнього до виконання цивільно-правових зобов`язань, погрожуючи застосуванням насильства над потерпілим, поставили вимогу повернути ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 3000 доларів США та передати їм свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» модель «Vito», д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року виробництва. Під час вказаних дій ОСОБА_8 , зайшов за спину ОСОБА_4 та з розмаху долонею правої руки, наніс останньому удар в правий бік обличчя, тобто застосував насильство, що не є небезпечним для життя і здоров`я.

У подальшому, 03.06.2023 о 16 годині 45 хвилин, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибули до СТО, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , де на той момент перебував ОСОБА_4 , та продовжили примушувати ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов`язань, погрожуючи застосуванням насильства над потерпілим та вбивством, поставили вимогу повернути ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2700 доларів США.

В результаті протиправних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_4 був вимушений пообіцяти виконати цивільно-правові зобов`язання із повернення боргу.

Дії обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кваліфікуються за ч.2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я.

В судовому засіданні суду надано угоду про примирення, що укладена 17 жовтня 2023 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 , за якою обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, потерпілий претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого не має. Сторони угоди дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_7 за ч.2 ст. 355 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав укладену між ним та потерпілим угоду про примирення, вину визнав беззаперечно в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згодний, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз`яснені.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що за ініціативою обвинуваченого та потерпілого була укладена угода про примирення між ними, потерпілій матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого не має, він щиро розкаюється, йому роз`яснені наслідки укладання та не виконання угоди, яка повністю відповідає вимогам закону.

Потерпілий ОСОБА_4 просив затвердити угоду про примирення, претензій до обвинуваченого не має, наслідки укладення угоди йому зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, зазначив, що при укладенні угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 дотримані вимоги та правила КПК України, КК України, просив угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджене в угоді про примирення покарання.

Крім того, в судовому засіданні суду надано угоду про примирення, що укладена 16 жовтня 2023 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_8 за участю захисника ОСОБА_6 , за якою обвинувачений ОСОБА_8 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, потерпілий претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого не має. Сторони угоди дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_8 за ч.2 ст. 355 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 підтримав укладену між ним та потерпілим угоду про примирення, вину визнав беззаперечно в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згодний, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз`яснені.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що за ініціативою обвинуваченого та потерпілого була укладена угода про примирення між ними, потерпілій матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого не має, він щиро розкаюється, йому роз`яснені наслідки укладання та не виконання угоди, яка повністю відповідає вимогам закону.

Потерпілий ОСОБА_4 просив затвердити угоду про примирення, претензій до обвинуваченого ОСОБА_8 не має, наслідки укладення угоди йому зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, зазначив, що при укладенні угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_8 дотримані вимоги та правила КПК України, КК України, просив угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_8 узгоджене в угоді про примирення покарання.

Крім того, в судовому засіданні суду надано угоду про примирення, що укладена 16 жовтня 2023 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_9 за участю захисника ОСОБА_6 , за якою обвинувачений ОСОБА_9 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, потерпілий претензій майнового чи морального характеру до обвинуваченого не має. Сторони угоди дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_9 за ч.2 ст. 355 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтримав укладену між ним та потерпілим угоду про примирення, вину визнав беззаперечно в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згодний, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз`яснені.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що за ініціативою обвинуваченого та потерпілого була укладена угода про примирення між ними, потерпілій матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого не має, він щиро розкаюється, йому роз`яснені наслідки укладання та не виконання угоди, яка повністю відповідає вимогам закону.

Потерпілий ОСОБА_4 просив затвердити угоду про примирення, претензій до обвинуваченого ОСОБА_9 не має, наслідки укладення угоди йому зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, зазначив, що при укладенні угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_9 дотримані вимоги та правила КПК України, КК України, просив угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_9 узгоджене в угоді про примирення покарання.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я.

Крім того, дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я.

Також встановлено, що дії ОСОБА_9 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 355 КК України відносяться до нетяжких злочинів.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнали повністю. Встановлено, що укладення угод про примирення між потерпілим та обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є добровільним. Зміст угод відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 цілком розуміють права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.

Крім того, з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про примирення, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_4 , і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_4 , і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання, та укладеної між обвинуваченим ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_4 , і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлено.

До обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні та продовженні їм запобіжного заходу відпали, тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до набрання законної сили вироком слід скасувати, оскільки відпали ризики, які слугували підставами для його обрання та продовження.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 17 жовтня 2023 року, що укладена між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту - до набрання вироком законної сили - скасувати. Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.

Затвердити угоду про примирення від 16 жовтня 2023 року, що укладена між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту - до набрання вироком законної сили - скасувати. Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.

Затвердити угоду про примирення від 16 жовтня 2023 року, що укладена між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту - до набрання вироком законної сили - скасувати. Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.

Скасувати арешти, що накладені ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 липня 2023 року на: мобільний телефон марки «IPhone XR» ІМЕІ: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 , із сім-картою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 ; ключі до автомобілю з відображенням емблеми марки «Мерседес»; 1 предмет ззовні схожий на патрон калібру 9 мм, автомобіль марки «Mercedes - BenzVito 115 CDI» 2004 року випуску, VIN: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «IPhone 8+» ІМЕІ: НОМЕР_7 , із номером № НОМЕР_8 , у силіконовому чохлі.

Речові докази: мобільний телефон марки «IPhone XR» ІМЕІ: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 , із сім-картою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 - залишити за належністю ОСОБА_8 ; 1 предмет ззовні схожий на патрон калібру 9 мм, який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області (м.Полтава, вул.Сковороди 2Б) - знищити; автомобіль марки «Mercedes - BenzVito 115 CDI» 2004 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_10 , яким користувався потерпілий ОСОБА_4 , який зберігається на майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Мінзаводська, 1а, та ключі до автомобілю з відображенням емблеми марки «Мерседес», які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області (м.Полтава, вул.Сковороди 2Б) - повернути потерпілому ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «IPhone 8+» ІМЕІ: НОМЕР_7 , із номером № НОМЕР_8 , у силіконовому чохлі, який зберігається в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області (м.Полтава, вул.Сковороди 2Б) - залишити за належністю ОСОБА_9 ; оптичні диски із записами з камер відеоспостереження, які встановленні у приміщенні СТО, та цифрові носії із записами розмов у приміщенні СТО - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.

СуддяОСОБА_1