Рішення № 114722333, 06.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023Справа № 910/11678/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі"

про стягнення 369 245, 16 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 369 245, 16 грн, з яких: 128 433, 10 грн - пеня, 160 541, 37 грн - штраф 20 % від вартості неякісних (некомплектованих) товарів та 80 270, 69 грн - штраф 10 % від вартості недопоставленого товару понад 30 днів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк для усунення недоліків позовної заяви.

14.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв`язку - 07.08.2023).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Леонтовича, буд. 7, м. Київ, 01054, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.08.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2022 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" (далі - постачальник) укладено договір № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), умовами якого передбачено, що постачальник зобов?язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Знаряддя (Набори інструментів)» (далі - Товари), зазначені у специфікації, які наведені в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а покупець зобов?язується прийняти і оплатити такі Товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до Товарів зазначаються у Специфікації (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього Договору становить 802 706, 86 грн., в тому числі ПДВ - 133 784,48 грн.

У п. 5.3 договору визначено, що поставка Товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки визначається у Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1 цього Договору.

Відповідно до п.5.6 договору право власності на товари переходить від постачальника до покупця в момент передачі товарів постачальником покупцю за видатковою накладною в місці поставки.

Згідно п.5.8 договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:

5.8.1. Видаткової накладної;

5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури;

5.8.3. Товарно-транспортної накладної;

5.8.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів;

5.8.5. Документу про підтвердження строків придатності Товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на Товар);

5.8.6. Інструкції про застосування Товарів (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником Товарів):

Згідно п.7.3 договору, за порушення постачальником умов цього договору щодо якості (комплектності) товарів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів. Сплата штрафу не звільняє постачальника від обов?язку замінити неякісні (некомплектні) товари на належні у випадках, визначених цим договором.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов?язань за цим Договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31 березня 2023 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.12.1 договору).

Специфікацією №1 до договору № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022 сторони погодили найменування товарів - набір інструментів; технічні вимоги і якісні характеристики яких наведені в продовженні 1 Додатку 1 до договору, кількість, ціну, загальну вартість, строк поставки - 60 календарних днів з дати укладення договору, місце поставки: 82400, Львівська область, Стрийський р-н, с. Угерсько, вул. Львівська, 1.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022 відповідачем було поставлено позивачу товар - набір інструментів на загальну на суму 802 706,86 грн, на підтвердження чого додано до позовної заяви видаткові накладні №22 від 17.02.2023 на суму 405 407,51 грн., №18 від 17.02.2023 на суму 397 299,35 грн.

Проте, згідно з актом №65 приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю (виявлення недоліків) від 24.02.2023, складеного комісією у складі представників Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі", було виявлено, що набір інструментів, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі", на підставі видаткових накладних №22 від 17.02.2023, №18 від 17.02.2023 за договором № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022 не відповідає п.п.1.7 Технічних вимог і якісних характеристик предмету закупівлі (продовження додатку 1 до договору) та не може бути оприбуткована та використана за призначенням, а саме згідно п.п.1.7 виробником вказано Start Tools, по факту поставлено продукцію виробництва DNIPRO-M.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №1001ВИХ-23-1600 від 03.03.2023, в якій просив відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 111 576, 25 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 05.03.2023, накладною, роздруківкою з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта».

Крім того, листом №1001ВИХ-23-3541 від 25.04.2023 позивач просив відповідача здійснити заміну поставленої продукції згідно з умовами договору та сплатити штрафні санкції, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.04.2023, накладною, роздруківкою з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта».

Проте, відповідач на вищезазначену вимогу та лист відповіді не надав, товар не замінив.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч умов договору здійснив поставку неякісного товару та, відповідно, не здійснив поставку належної якості товару у визначений договором строк, тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 128 433,10 грн., 20% штрафу у сумі 160 541, 37 грн. та 10% штрафу у розмірі 80 270,69 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022 відповідачем було поставлено позивачу товар - набір інструментів на загальну на суму 802 706,86 грн, на підтвердження чого додано до позовної заяви видаткові накладні №22 від 17.02.2023 на суму 405 407,51 грн., №18 від 17.02.2023 на суму 397 299,35 грн.

При цьому, вказані видаткові накладні підписані уповноваженим представником відповідача і скріплені печаткою відповідача в односторонньому порядку, проте позивач не заперечує проти факту поставки йому товару за такими видатковими накладними.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У статті 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 1.2. договору сторони пгодили, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до Товарів зазначаються у Специфікації.

Так, специфікацією №1 до договору № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022 сторони погодили найменування товарів - набір інструментів; технічні вимоги і якісні характеристики яких наведені в продовженні 1 Додатку 1 до договору, кількість, ціну, загальну вартість, строк поставки - 60 календарних днів з дати укладення договору, місце поставки: 82400, Львівська область, Стрийський р-н, с. Угерсько, вул. Львівська, 1.

Тож, Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" на виконання умов договору № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022 зобов`язано було здійснити поставку товару позивачу у строк по 23.01.2023.

Судом встановлено, що відповідачем було поставлено товар - набір інструментів, що підтверджується видатковими накладними №22 від 17.02.2023 на суму 405 407,51 грн., №18 від 17.02.2023 на суму 397 299,35 грн., а загалом на суму в розмірі 802 706,86 грн. Тобто з порушенням строку, визначеного умовами договору.

Відповідно до п.5.6 договору право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товарів Постачальником Покупцю за видатковою накладною в місці поставки.

Згідно з п.5.8 договору датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього Договору та одночасна передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:

5.8.1. Видаткової накладної;

5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури;

5.8.3. Товарно-транспортної накладної;

5.8.4. Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) Товарів;

5.8.5. Документу про підтвердження строків придатності Товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на Товар);

5.8.6. Інструкції про застосування Товарів (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником Товарів):

У п.5.13 договору визначено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у п.5.8 цього договору. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06. 1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин Сторін за цим Договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим Договором.

Постачальник здійснює передачу Товарів Покупцю на умовах цього Договору на підставі Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для Покупця, 1 (один) примірник для Постачальника) щодо приймання Товарів, в якому зазначається: місце і дата складання Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, реквізити цього Договору.

Покупець при отриманні Товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог Договору та/або технічної документації, що наявна в Покупця та/або супровідної документації до Товарів, наданої Постачальником, Товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні Постачальником на Товари належної якості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частино. 1 ст. 687 Цивільного кодексу України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до приписів ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Так, комісією у складі представників Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" 24.02.2023 було складено акт №65 приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю (виявлення недоліків), за фактом виявленння того, що набір інструментів, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі", на підставі видаткових накладних №22 від 17.02.2023, №18 від 17.02.2023 за договором № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022 не відповідає п.п.1.7 Технічних вимог і якісних характеристик предмету закупівлі (продовження додатку 1 до договору) та не може бути оприбуткований та використаний за призначенням, а саме згідно п.п.1.7 виробником вказано Start Tools, по факту поставлено продукцію виробництва DNIPRO-M.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги акт №65 приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю (виявлення недоліків) від 24.02.2023 в якості належного та допустимого доказу на підтвердження поставки товару відповідачем неналежної якості всупереч умов договору № 2211000065 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 24.11.2022.

Тож, судом встановлено, що відповідачем в порушення умов договору № 2211000065 від 24.11.2022 було поставлено товар - набір інструментів з порушенням строку, визначеного умовами договору, а також неналежної якості.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 24.01.2023 по 02.07.2023 у розмірі 128 433, 10 грн., 10% штрафу за прострочення поставки у розмірі 80 270, 69 грн. та 20 % штрафу за поставку неякісного товару у розмірі 160 541, 37 грн.

Згідно п.7.3 договору, за порушення Постачальником умов цього Договору щодо якості (комплектності) Товарів Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісних (некомплектних) Товарів. Сплата штрафу не звільняє Постачальника від обов?язку замінити неякісні (некомплектні) Товари на належні у випадках, визначених цим Договором.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0.1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов?язань за цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що при порушенні термінів поставки Продукції Постачальник сплачує на користь Замовника пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленої Продукції за кожен день прострочення.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені і встановлено, що останній відповідаює вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з поставки товару та за відповідний період прострочення., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 128 433, 10 грн. за період з 24.01.2023 по 02.07.2023

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Судом перевірено розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача розміру штрафів, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п.7, 3, п. 7.4 договору, і встановлено, що сума нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 80 270, 69 грн - у розмірі 10% від вартості непоставленого товару та 160 541,37 грн - штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного товару.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає стягненню 128 433, 10 грн - пені, 160 541, 37 грн - штрафу 20 % від вартості неякісних (некомплектованих) товарів та 80 270, 69 грн - штрафу 10 % від вартості недопоставленого товару понад 30 днів.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Енерджі" (вул. Леонтовича, буд. 7, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код - 43890998) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код - 30019801) 128 433 (сто двадцять вісім тисяч чотириста тридцять три) грн 10 коп. - пені, 160 541 (сто шістдесят тисяч п`ятсот сорок одну) грн 37 коп. - штрафу 20 % від вартості неякісних (некомплектованих) товарів, 80 270 (вісімдесят тисяч двісті сімдесят) грн 69 коп. - штрафу 10 % від вартості недопоставленого товару та 5 538 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн 68 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков