Рішення № 114719741, 06.11.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4606/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 30 000,00 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 30 000,00 грн., що складають суму надмірно сплачених коштів за договором № 154065 поставки хімічної продукції від 29.05.2020.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що переданий АТ "Дніпроазот" та отриманий позивачем товар за видатковими накладними № 43 від 01.06.2020, № 44 від 02.06.2020 та № 45 від 12.06.2020 входить до переліку товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2020 № 224.

Так, позивач посилається на норми пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якими встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Таким чином, на думку позивача, пункт 2.1. спірного договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв`язку з чим набуті безпідставно кошти у вигляді податку на додану вартість (20% ПДВ) за спірним договором підлягають поверненню його підприємству на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що продукція за сіпрним договором (гіпохлорит натрію марки А) відноситься до коду УКТ ЗЕД 2828 90 00 00, правильність присвоєння якого підтверджується висновком експерта Кам`янського бюро Дніпропетровської торгово-промислової палати № КБ-202 від 13.06.2023, який і був зазначений відповідачем при складанні податкових накладних № 61 від 01.06.2020, № 124 від 02.06.2020, № 678 від 12.06.2020.

Так, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 перелік товарів, на який і посилається позивач у позовній заяві, не містить товару з кодом УКТ ЗЕД 2828 90 00 00, що, на думку відповідача, унеможливлює віднесення продукції, поставленої за спірним договором, до складу товарів з цього переліку і відповідно звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн. отримані його підприємством у складі вартості (ціни) продукції, як податок на додану вартість, по господарській операції за спірним договором та перераховані останнім до державного бюжджету України з метою виконання податкових зобов`язань, у зв`язку з чим вказані кошти не є такими, що зберігаються АТ "Дніпроазот" без достатньої правової підстави.

25.09.2023 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останнім вказано про те, що товар (гіпохлорит марки А) за спірним договором було придбано для ліквідації спалаху епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, як дезінфікуючий засіб.

Так, позивач також наголошує на тому, що у примітках до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 зазначено про те, що коди УКТ ЗЕД наведені у вказаному переліку довідково, а основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартітсь та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Вказаний перелік у розділі "Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекцій, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" містить назву товару - Хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання (Chlorine base compound), а тому, на думку позивача, товар гіпохлорит натрію марки А відноситься до такого товару, який було закуплено саме для дезінфекуючих потреб та має один з хлорвмісних препаратів.

03.10.2023 відповідачем електронною поштою подано заперечення на відповідь позивача, в яких останнім наголошено на тому, що у переліку № 224 відсутній товар з назвою "Гіпохлорит натрію марки А", а також необґрунтованість та безпідставність тверджень Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації про те, що наявність речовини "хлор" у складі гіпохлориту натрію марки А автоматично відносить таку продукцію до категорії товарів, передбачених Переліком під назвою "Хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання (Chlorine base compound)".

Крім того, АТ "Дніпроазот" зазначає про те, що пунктом 1.5. спірного договору сторонами узгоджено якість продукції, яка повинна відповідати вимогам ТУ У 20.1-05761620-001:2019 "Гіпохлорит натрію". Так, відповідно до розділу 1 вказаних технічних умов гіпохлорит натрію марки А застосовується в хімічній промисловості для знезараження питної води і води плавальних басейнів, для дезінфекціх та відбілювання. Згідно з пунктом 3.2. технічних умов масова концентрація активного хлору у продукції складає 190 г/дм3 (тобто 19%), що значно перевищує показник, встановлений в Переліку для товару "Хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання", для яких вміст активнодіючої речовини 0,1% актичного хлору для розчину.

Ухвалою від 28.08.2023 позовну заяву Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

01.09.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим господарським судом ухвалою від 06.09.2023 відкрито провадження у справі № 904/4606/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача суми надмірно сплачених коштів за договором № 154065 поставки хімічної продукції від 29.05.2020 у розмірі 30 000,00 грн.

29.05.2020 Акціонерним товариством "Дніпроазот" (далі - відповідач у даній справі, постачальник) та Управлінням цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації , яке в подальшому перейменовано в Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач у даній справі, покупець), укладено договір поставки хімічної продукції № 154065, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язався протягом строку дії договору поставляти (передавати у власність) покупцю визначену даним договором та невід`ємними додатками до нього продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець - приймати таку продукцію та оплачувати її вартість в порядку і в строки, передбачені договором та невід`ємними додатками до нього.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 1.2. договору предметом поставок є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення - Дезінфекуючий засіб для обробки поверхонь (гіпохлорит натрію марки А), ДК 021:015 код 24310000-0 основні неорганічні хімічні речовини.

Кількість та ціна хімічної продукції, що підлягає поставці за даним договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку хімічної продукції (пункт 1.3.).

У пунктах 1.3., 1.4. договору встановлено, що кількість та ціна хімічної продукції, що підлягає поставці за цим договором, узгоджуються сторонами в специфікації на поставку хімічної продукції (далі - специфікації на поставку хімічної продукції). Специфікації на поставку хімічної продукції підписуються повноважними представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін (за їх наявності) та є невід`ємними частинами (додатками) цього договору.

Ціна хімічної продукції приймається сторонами визначеною на тому базисі поставки, що зазначений у п. 3 1 цього договору. Ціна хімічної продукції, яка зазначена у погодженій сторонами специфікації на поставку хімічної продукції, може змінюватись постачальником, не більше як на 10% у разі коливання ціни хімічної продукції на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в специфікації до цього договору. Про зміну ціни хімічної продукції постачальник повідомляє покупця. Після направлення покупцю повідомлення про зміну ціни хімічної продукції постачальник вправі відмовитися від постачання хімічної продукції за погодженою сторонами специфікацією на поставку хімічної продукції. У разі згоди покупця зі зміною ціни сторони підписують нову специфікацію на поставку хімічної продукції, в якій зазначаються нова ціна хімічної продукції та кількість хімічної продукції, яка підлягає поставці покупцю за новою ціною. Підписана сторонами нова специфікація на поставку хімічної продукції стає невід`ємною частиною договору та є підставою для подальшого постачання хімічної продукції покупцю на умовах цього договору Після підписання сторонами нової специфікації на поставку хімічної продукції попередня специфікація на поставку хімічної продукції, яка була погоджена сторонами, втрачає свою чинність. У разі непогодження покупцем запропонованої ціни, тобто у разі надходження постачальнику відмови покупця від погодження запропонованої ціни чи ненадходження постачальнику в межах вказаного ним у повідомленні строку для надання відповіді письмової згоди покупця із запропонованою ціною, ціна хімічної продукції вважається непогодженою, а сторони вважаються такими, що не пов`язані будь-якими зобов`язаннями, правами чи обов`язками щодо поставки та оплати хімічної продукції, ціну якої постачальник запропонував змінити. Всі специфікації на поставку хімічної продукції, які підписані сторонами втрачають свою чинність з моменту надходження постачальнику відмови покупця від погодження запропонованої ціни чи з моменту спливу строку, вказаного постачальником у повідомленні для надання відповіді про погодження нової ціни хімічної продукції, і ненадходження постачальнику протягом цього строку письмової згоди покупця із запропонованою ціною.

Відповідно до пункту 1.5. договору якість хімічної продукції повинна відповідати ТУ У 20.1-05761620-001:2019 "Гіпохлорит натрію". Постачальник засвідчує якість хімічної продукції паспортом про якість, зміст якого відповідає вимогам ТУ У 20 1-05761620-001:2019. Один примірник паспорту про якість надсилається разом з вантажем (хімічною продукцією), якщо сторони не погодять інше.

Відповідно до пункту 1.7. договору від 09.10.2020 покупець придбаває хімічну продукцію як дезінфікуючий засіб для обробки поверхонь, з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19) відповідно до постанови КМУ «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19) на території України» (зі змінами) №225 від 20.03.2020.

Згідно з пунктом 2.1. договору орієнтовна його сума становить 180 000,00 грн. з ПДВ.

Розрахунки по договору проводяться в наступному порядку: на умовах відстрочки платежу протягом 15 календарних днів з моменту поставки хімічної продукції (пункт 2.3. договору).

Пунктами 3.1., 3.8., 3.9. договору визначено, що постачання хімічної продукції покупцеві здійснюється постачальником на умові (базисі) поставки EXW склад постачальника (Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця,1), згідно Правил Міжнародної Торгової Палати (ІСС) з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, в редакції 2010 (надалі Інкотермс - 2010). Хімічна продукція постачається покупцеві окремими партіями.

Часткова та/або дострокова поставка хімічної продукції допускається.

Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання по поставці певної кількості (партії) хімічної продукції покупцю, з моменту надання певної кількості (партії) хімічної продукції в розпорядження покупця або вказаної ним особи (перевізникові, вантажоодержувачеві) на складі постачальника, а саме завантаження певної кількості (партії) хімічної продукції на транспортний засіб покупця або вказаної ним особи (перевізникові, вантажоодержувачеві). Дата поставки хімічної продукції є дата оформлення товарно-транспортної накладної на відпуск хімічної продукції (дата товарно-транспортної на відпуск хімічної продукції) та видаткової накладної. Ризик втрати чи пошкодження хімічної продукції право власності на оплачену покупцем хімічну продукцію, а також обов`язок несення витрат, пов`язаних з хімічною продукцією, переходять від постачальника до покупця в момент виконання постачальником своїх зобов`язань по поставці хімічної продукції.

Договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31.12.2020 (пункт 8.1.).

29.05.2020 сторонами було складено, підписано та скріплено печатками підприємств останніх специфікацію № 1 до спірного договору на суму 180 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 30 000,00 грн., в якій визначено найменування Товару - гіпохлорит натрію марки А, од. виміру - т, кількість - 20,0, ціну без ПДВ/грн. - 7 500,00, суму без ПДВ/грн. - 150 000,00.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачеві товар на загальну суму 180 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 43 від 01.06.2020, № 44 від 02.06.2020 та № 45 від 12.06.2020, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивачем оплачено вартість товару в сумі 180 000,00 грн. відповідно до платіжних доручень № 1, 2 від 17.06.2020, № 3 від 18.06.2020, копії яких залучено до матеріалів справи.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 20.03.2020 Кабінет Міністрів України постановою № 224 затвердив перелік товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита. Так, до вказаного переліку входить переданий АТ "Дніпроазот" та отриманий позивачем товар за видатковими накладними № 43 від 01.06.2020, № 44 від 02.06.2020 та № 45 від 12.06.2020.

Таким чином, на думку позивача, включення АТ "Дніпроазот" сум ПДВ до вартості товару за спірним договором не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладені вище обставини, претензією-вимогою вих. № 166/0/345-23 від 28.04.2023 позивач просив відповідача перерахувати суму сплаченого ПДВ в розмірі 30 000,00 грн.

Вказана вимога залишилась відповідачем без належного реагування, у зв`язку з чим Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Обґрунтовуючи наявність правових підстав для стягнення з відповідача сплаченої суми ПДВ в розмірі 30 000,00 грн., позивач вказує на те, що пункт 2.1. спірного договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв`язку з чим набуті безпідставно кошти у вигляді податку на додану вартість (20% ПДВ) за спірним договором підлягають поверненню його підприємству на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші (частина перша статті 177 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин першої, третьої статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з вимогами підпунктів а) і б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, перелічених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Таким чином, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 910/59/22, від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 910/59/22.

Тому відповідач, як одна із сторін зобов`язання, набув кошти, що є предметом спору, за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19)).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Основна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (див. постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).

Враховуючи наведені вище обставини щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання відповідачем товару за договором № 154065 поставки хімічної продукції від 29.05.2020, суд дійшов висновку про те, що неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка не підлягала сплаті за встановлених обставин), мало наслідком збагачення відповідача на суму 30 000,00 грн., тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються з огляду на таке.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 затверджений перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі Перелік).

До розділу «Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку включена категорія товарів - назва товару (основного компоненту) «хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання (Chlorine base compound)»; код згідно з УКТ ЗЕД 3808; форма випуску - порошки, таблетки, гранули, концентрати; вміст активної речовини - 0,1% активного хлору для розчину.

Так, у спірному договорі та специфікації до нього, а також видаткових накладних № 43 від 01.06.2020, № 44 від 02.06.2020 та № 45 від 12.06.2020 сторонами не визначено код УКТ ЗЕД хімічної продукції (Гіпохлорит натрію марки «А»). У спірному договорі наведений лише код продукції за Єдиним закупівельним словником (ДК 021:2015 код 24310000-0 основні неорганічні хімічні речовини).

У податкових накладних № 61 від 01.06.2020, № 124 від 02.06.2020 та № 678 від 12.06.2020, сформованих відповідачем за результатами виконання спірного договору, останнім зазначено код УКТ ЗЕД хімічної продукції (Гіпохлорит натрію марки «А») 2828 90 00 00. Відповідач пояснював, що правильність визначеного ним коду УКТ ЗЕД підтверджена у висновку експерта № КБ-202 від 13.06.2023, складеному експертом Кам`янського бюро Дніпропетровської торгівельно-промислової палати.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву, посилався на розбіжності в кодах УКТ ЗЕД, вказаних у Переліку для хлорвмісних та інших за способом дії препаратів для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання (Chlorine base compound) (код УКТ ЗЕД 3808) та у податкових накладних для (код УКТ ЗЕД 2828 90 00 00).

Водночас у примітках до Переліку міститься застереження, що коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому Переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в Переліку.

У даному випадку основний компонент товару це активний хлор (Chlorine base compound).

Тому суд не приймає посилання відповідача на розбіжності в кодах УКТ ЗЕД товару як підставу не застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020.

Також відповідач звертав увагу на зміст пунктів 1, 3.2 Технічних умов «Гіпохлорит натрію» ТУ У 20.1-05761620-001:2019. Зокрема, зазначав, що показник активного хлору в хімічній продукції (гіпохлориту натрію марки А) перевищує показник активного хлору (0,1%), встановлений в Переліку для товару «хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання (Chlorine base compound)».

Пунктом 1.5. спірного договору передбачено, що якість продукції повинна відповідати вимогам ТУ У 20.1-05761620-001:2019 «Гіпохлорит натрію».

У розділі 1 Технічних умов «Гіпохлорит натрію» ТУ У 20.1-05761620-001:2019 (далі Технічні умови), вказано, що гіпохлорит натрію марки «А» застосовується в хімічний промисловості для знезараження питної води і води плавальних басейнів, для дезінфекції та відбілювання.

Згідно з пунктом 1.7. сіпрного договору покупець придбав хімічну продукцію саме як дезінфікуючий засіб для обробки поверхонь, з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19) відповідно до постанови КМУ «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19) на території України» (зі змінами) №225 від 20.03.2020.

Серед характеристик товару (основного компоненту) «хлорвмісні та інші за способом дії препарати для дезінфекції поверхонь, матеріалів, обладнання (Chlorine base compound)» у Переліку вказаний вміст активної речовини - 0,1% активного хлору для розчину.

У пункті 3.2 Технічних умов передбачено, що залежно від призначення гіпохлорит натрію випускають марки «А» і «Б», який повинен відповідати нормам, зазначеним у таблиці 1. Так, нормою для гіпохлориту натрію марки «А» є масова концентрація активного хлору не менше 190г/дм3. При цьому допускається втрата активного хлору після закінчення 10 днів з дня відвантаження не більше 30% первісної концентрації і зміна забарвлення.

Враховуючи показники норми, масова концентрація активного хлору в продукції (19%) перевищує вміст активної речовини, вказаний у Переліку (0,1% активного хлору для розчину).

Суд враховує, що однією з форм випуску товару, наведений в Переліку, є концентрат. Тобто концентрація активного хлору в гіпохлориті натрію марки «А» (19%) дозволяє довести вміст активної речовини до 0,1% активного хлору для розчину.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про віднесення поставленого відповідачем позивачу товару за договором № 154065 поставки хімічної продукції від 29.05.2020 до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020, та звільнення від оподаткування податком на додану вартість гіпохлориту натрію марки «А», придбаного позивачем на підставі вказаного договору як дезінфікуючий засіб для обробки поверхонь, з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 3, код ЄДРПОУ 40019939) суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 30 000,00 грн. та 2 684,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 32 684,00 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 06.11.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко