Ухвала суду № 114713694, 22.09.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/12950/23

Провадження № 1-кс/204/3051/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю захисника ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро, клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» про скасування арешту майна у кримінальному проваджені № 22023040000000206, -

встановив:

До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» про скасування арешту майна у кримінальному проваджені № 22023040000000206. В обґрунтування клопотання зазначено, службою безпеки України Дніпропетровської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні No 22023040000000206 від 28.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України. Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 16.06.2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за Ne22023040000000206 від 28.02.2023 року, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Придніпровський механічний завод», з забороною проведення будь-яких видаткових операцій, крім сплати податків та зборів (обов?язкових платежів). Заявник вважає, що арешт накладений ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2023 року необґрунтовано. Клопотання про арешт майна має право розглянути слідчий суддя місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Управління СБУ в Дніпропетровській області є юридичною особою, яка згідно із відомостями з ЄДР заресстрована за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 23 (Шевченківський (Бабушкінський) район міста Дніпра). Однієї цієї обставини достатньо для очевидного визначення підсудності клопотання про забезпечення цього кримінального провадження саме за Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська. Отже, і фактичне розташування слідчого підрозділу, і місце знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, знаходяться у Шевченківському (Бабушкінському) районі міста Дніпра, тобто, в межах територіальної юрисдикції Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Порушення слідчим суддею 48-годинного строку на розгляд клопотання слідчого про арешт майна (ч. 1 ст. 172 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Отже, строк розгляду клопотанням про арешт майна обмежується дводенним терміном, з моменту надходження клопотання в суд. Цей строк обчислюється годинами. Як вбачається із першої сторінки матеріалів справи, дата надходження клопотання про арешт майна в суд датується 13.06.2023 року, а дата розгляду 16.06.2023 року. Отже строк розгляду клопотання про арешт майна закінчився 15.06.2023 року. Таким чином слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна порушив вимоги ст. 172, 115 та 116 КПК України. Зазначає,що матеріалиданого кримінальногопровадження немістять доказівпідтвердження того,що арештованігрошові коштина рахункахТОВ «Придніпровськиймеханічний завод»,є об?єктомкримінально-протиправнихдій абовзагалі відповідаютьхоча бодному зкритеріїв,встановлених ст.98КПК України,більше тогосторона обвинуваченняне зможездобути їхі уподальшому узв?язку ізвідсутністю існуваннятаких доказів.В ухваліслідчого суддіпро арештвказано,що суддяпід часрозгляду даноїсправи,встановив 2факти,а сааме,що Службоюбезпеки УкраїниДніпропетровської областіпроводиться досудоверозслідування укримінальному провадженню№ 22023040000000206від 28.02.2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.110-2КК Українита щов органудосудового слідстває всіпідстави вважати,що кошти,які знаходятьсяна належнихзаявнику рахунках,були набутікримінально -протиправним шляхомта фактичноналежать громадянамрф,що вподальшому можутьбути спрямованіна фінансуваннядій вчиненихз метоюзміни межта територіїдержавного кордонуУкраїни.У доданихдо клопотанняслідчого матеріалахне міститьсяжодного документу,який бимав хочякесь значеннядля кримінальногопровадження,оскільки якбачимо зухвали,суд непосилається нажоден документі длясудді длянакладення арештуна майноє достатнімпросто фактнаявності кримінальногоправопорушення,а такожсуб?єктивна думкаоргану досудовогослідства.При цьому,згідно зч.5ст.132КПК Українипід часрозгляду питанняпро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженнясторони кримінальногопровадження повинніподати слідчомусудді абосуду доказиобставин,на яківони посилаються.Кримінальний процесуальнийзакон передбачаєобов?язкові вимоги,яким маєвідповідати клопотанняпро арештмайна іперевірку відповідностіклопотання вказанимвимогам покладенона слідчогосуддю.Серед такихвимог згідноп.1ч.2ст.171КПК Українизокрема єте,що клопотанняпро арештмайна маєбути зазначенопідстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобгрунтування необхідностіарешту майна.В клопотанніслідчого вказано,що вінвважає,що грошовікошти,які знаходятьсяна рахункахпідприємства єгроші,які набутікримінально протиправнимшляхом тафактично належатьгромадянам рф,що вподальшому можутьбути спрямованіна фінансуваннядій,вчинених зметою змінимеж територіальноїцілісності Україниі вподальшому можутьбути конфісковані(ст.96-6Кримінального кодексуУкраїни).Відповідно дост.96-8КК України,конфіскація майнаполягає упримусовому безоплатномувилученні увласність державимайна юридичноїособи ізастосовується судому разіліквідації юридичноїособи згідноз цимКодексом.Ліквідація юридичноїособи застосовуєтьсясудом уразі вчиненняїї уповноваженоюособою будь-якогоіз кримінальнихправопорушень,передбачених статтями109,110,111-1,113,146,147,152-156',160,209,255,258-258-6,301-1-303,260,262,306,436,436-1,437,438,442,444,447цього Кодексу(ст.96-9КК України).Як мизазначали раніше,Службою безпекиУкраїни Дніпропетровськоїобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні No22023040000000206від 28.02.2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.110-2КК України. Такимчином,в будь-якомувипадку,до підприємстване можебути застосовано,такий видсанкції,як конфіскація.Крім того,зазначаємо,що наарештованих рахункахбуло всього842,92грн.При застосуваннізаходів забезпеченнякримінального провадженняслідчий суддяповинен діятиу відповідностідо вимогКПК Українита судовоюпроцедурою гарантуватидотримання прав,свобод тазаконних інтересівосіб;умов,за якихжодна особане булаб піддананеобтрунтованому процесуальномуобмеженню.Відповідно доусталеної практикиЄвропейського судуз правлюдини продовженнязаходів забезпеченнякримінального провадженняяк впродовждосудового розслідування,так ісудового розгляду,грунтується напрезумпції,що зперебігом ефективногорозслідування справита тісудового розглядузменшуються ризики,які сталипідставою длязастосування заходузабезпечення кримінальногопровадження,відповідно зіспливом певногочасу органдосудового розслідуваннямає навестидодаткові доводив обгрунтуваннянаявних ризиків,що залишаютьсята їханаліз,як підставидля подальшоговтручання управа особив томучислі щодопозбавлення абообмеження прававласності Водночас,аналіз наявнихматеріалів свідчитьпро відсутністьпідстав дляпродовження такогозаходу забезпеченнякримінального провадженняяк арештмайна,а такожнедоведеність фактувикористання вказаногомайна якдоказу фактівта обставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в межахякого здійснюєтьсядосудове розслідування,оскільки вищевказаніобставини всвоїй сукупностівикликають сумнівив розумностіі співрозмірностіподальшого обмеженняправа власностіз завданнямикримінального провадження,враховуючи,зокрема,і наслідкиарешту майнадля третіхосіб.Крім того,зазначаємо щокримінальне провадженнябуло розпочатоще 28.02.2023року,а отже,у органудосудового розслідуваннябуло достатньочасу длязбирання доказівв обгрунтуваннясвоїх доводівта наданняїх суду.Також просимовзяти доуваги,що за8місяців тривалостідосудового розслідуванняжодній особііз засновниківта посадовихосіб ТОВ«Придніпровський механічнийзавод» уданому кримінальномупровадженні чиінших кримінальнихпровадженнях затакими жфактами неповідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення.Відтак,на нашепереконання,подальше застосуваннятакого заходузабезпечення кримінальногопровадження якарешт майнане виправдовуєзавдання кримінальногопровадження таспівмірності втручанняу вправо власностіособи.3урахуванням висновківта встановленихобставин грошовікошти підприємстване можутьбути підарештом такожз метоюконфіскації майна.Також просимоврахувати,що арештналежних ТОВ«Придніпровський механічнийзавод» грошовихкоштів негативновпливає нагосподарську діяльністьТОВ «Придніпровськиймеханічний завод».За такихобставин,зазначаємо,що існуванняправової підставидля арештувказаного майнане підтверджуєтьсявідповідними доказамиі саметому навищезазначене майно,не можебути накладеноарешт безнаявності наце законнихпідстав.Вищенаведене свідчитьпро те,що услідчого суддівідсутніми булибудь-якіоб?єктивні джерелавідомостей длявисновку пронеобхідність накладенняарешту нарахунки заявника. Не врахування слідчим суддею неможливості належного використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні, правову підставу для накладення арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, тощо (у порушення вимог п. 1, 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). Матеріали справи не містять доказів, що грошові кошти на рахунках, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Враховуючи, що жодній особі у цьому кримінальному проваджені не повідомлено про підозру і арешт майна мотивується виключно забезпеченням збереження речових доказів з метою їх майбутньої конфіскації, то таке майно має відповідати критеріям ст. 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК). Зазначає, що ОСОБА_4 (45% ТОВ «ПКТІ»), ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 (45% ТОВ «ПКТІ»), ІНФОРМАЦІЯ_2 є уродженцями України, громадянами рф, які отримали в Україні посвідки на постійне проживання від 18 червня 2015 року та 26 квітня 2013 року. ОСОБА_5 останні 10 років проживає виключно на території Україні, що підтверджується посвідкою на постійне проживання від 26.04.2013 року і листом - відповіддю Головного управління ДМС України в Одеській області від 29.05.2023 року. Також, звертаємо Вашу увагу на те, що у відповіді Головного управління ДМС У країни в Одеській області від 29.05.2023 року зазначено, що ОСОБА_5 отримав посвідку на постійне проживання в Україні безстроково, на підстав п. 3. ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» (за територіальним походженням, як уродженець України). Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є іноземними громадянами, які мають посвідки на постійне проживання в Україні, а отже наділені такими ж правами та обовязками, що і громадяни України. Крім того, на території України дані громадяни жодного разу не притягувалися до будь - якої відповідальності, а утворене ними підприємство ТОВ «ПКТІ» засноване в Україні, здійснює свою діяльність на території України, сплачує всі податки в Україні, як і ТОВ «ПМЗ». До клопотання про накладення арешту слідчим було надано Протокол огляду від 03 травня 2023 року. Згідно цього протоколу слідчим було проведено огляд реєстраційної справи підприємства у приміщенні відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Камянської міської ради. Вказаний документ не містить посилання на документ, який би свідчив про те, що посадовими особами підприємства подавалися документи щодо реєстраційних змін структури власності підприємства. Крім того дану інформацію підтверджує витяг з ЄДР щодо ТОВ «ПМЗ». Зазначає, що з моменту створення підприємства жодних дій щодо зміни структури власності підприємство не здійснювало. Тому знову ж таки дані твердження слідчого є хибними та такими, що вводять суд в оману і власне подані ним документи, зокрема протокол огляду реєстраційної справи суперечить викладеним ним же думкам. ТОВ «ПМ3» не здійснювало виготовлення та продаж запчастин (комплектуючих) для забезпечення критичної інфраструктури країни агресора, а саме функціонування залізничного транспорту, особливо в період з 2014 року. Не було укладено жодних договорів про продаж продукції підприємства в рф, даний факт підтверджуємо фінансовими звітами підприємства. Жодних надходжень з рф на рахунки підприємства не поступало з 2014 року. Вся продукція підприємства реалізовувалася на території України. Також у органу досудового розслідування відсутні будь-які докази щодо сплати підприємством отриманого прибутку до рф, що ставить під сумнів в цілому кваліфікацію за ч. 3 ст. 110-2 КК України. Хочемо зазначити, що починаючи з 2014 року підприємством був укладений єдиний договір з підприємством рф, це Договір від 28 серпня 2020 року, укладений між ТОВ «Кузница» та ТОВ «ПМЗ». Згідно умов даного Договору ТОВ «Кузница» постачає ТОВ «ПМЗ» поковки п?ятник, поковки кільце лабіринтове, поковки шайби тарільчаста, поковки лабіринт відокремлений. Весь отриманий товар підприємство переробило та надалі поставило українським покупцям. Крім того, зазначає, що вся продукція, яка придбавалася в постачальника, була належним чином розмитнена, здійснено оплату всіх митних платежів. Жодних питань в митної служби щодо походження даного товару не виникало. Також вказуємо, що наше підприємство під час здійснення господарської діяльності завжди керувалося нормами чинного законодавства, а саме за стільки років в органах державної влади в тому числі правоохоронних до нас не було жодних претензій чи справ. Тому ми хочемо наголосити, що діяльність підприємства з придбання товару в ТОВ «Кузница» була спрямована виключно з метою налагодження виробничого процесу, а не з іншою метою, зокрема виведення прибутків з підприємства Також, хочемо зазначити, що Договір з ТОВ «Кузница» був укладений на найвигідніших для нас умовах, так як в той момент в Україні не було виробника потрібної нам продукції, особливо за такими цінами. В своєму клопотанні та в матеріалах справи слідчий стверджує, що в Україні були суб?єкти господарської діяльності, які реалізовували потрібну нам продукцію за значно нижчими цінами, проте жодного доказу даному факту він не надав. І слід зазначити, що саме посилання на такий факт є безпідставним, бо кожен підприємець сам вирішує яку і де купувати продукцію, так як в кожного свої вимоги щодо якості. Слідчий в матеріалах справи надає структуру власності ТОВ «Кузница» і в цій структурі власності немає жодного учасника ТОВ «ПМЗ» чи ТОВ «ПКТІ». Він не надав жодного документу, який би підтверджував те, що учасники ТОВ «ПМЗ» отримували від ТОВ «Кузница» будь - які грошові надходження. Крім того навіть сам такий аргумент слідчого, говорить про те, що нічим іншим як домислами він дане провадження не здійснює. Також доводи слідчого про те, що дії ТОВ «ПМЗ» спрямовані на зміну територіальної цілості України, оскільки в тому числі учасники ТОВ «Кузница» є прихильниками російсько - української війни, підприємство жодного відношення до даних осіб не маємо, діяльність мала виключно робочий характер який починався і закінчувався придбанням потрібних товарів. І зазначає, що починаючи з 22 лютого 2022 року взагалі жодних відносин з даним підприємством не має. Проаналізувавши всі матеріали справи, які слідчий додав до даного клопотання, не було знайдено жодного доказу щодо вказаного факту, а саме, жодної хоча б назви юридичної особи, яка зареєстрована на території Європейського союзу, на рахунки якої ТОВ «ПМЗ» здійснювало перерахування грошових коштів. Не було надано жодного договору, жодного платіжного доручення, нічого взагалі. Мало того, зазначає і надає наші фінансові звіти, які вказають, що ТОВ «ПМЗ» не укладало договорів з підприємствами зареєстрованими в Європейському союзі, а також не здійснювало жодних платіжних транзакцій. Крім того, слідчий має можливість отримати всі наші документи і в податковій службі, і на митниці, і будь де, це без врахування того, що вони вилучили всю нашу документацію, комп?ютери і т.д., і в момент подачі клопотання мали всі ці документи. Таким чином, все клопотання слідчого про накладення арешту на майно грунтувалося виключно на його припущеннях та не має документального підтвердження. Слідчий суддя був позбавлений можливості критично оцінити наявність або відсутність ознак речових доказів, проте, цілком безпідставно поклав у основу оскаржуваної ухвали лише сформовану у клопотанні «думку» слідчого, чим фактично нівелював суть і значення субового контролю, саме призначення слідчого судді, який зобов`язаний безпосередньо досліджувати і оцінювати докази, а не «автоматично дублювати» висновки і думку органів досудового розслідування чи прокурора. ТОВ «Придніпровський механічний завод» є українським підприємством, створеним відповідно до українського законодавства, що здійснює свою господарську діяльність в Україні та сплачує податки до бюджетів різних рівнів в Україні Зазначаємо, що ТОВ «Придніпровський механічний завод» створене ще у 2001 році, працює в реальному секторі економіки. Підприємство є платником податків, адже раніше в рік сплачувало близько 10 млн. грн. податків, обовязкових та митних платежів. Однак, у звязку із арештами майна у рамках даного кримінального провадження за підсумками 2023 року обсяг сплачених підприємством податків та обов?язкових платежів суттєво скоротився в порівнянні з 2022 роком. Наприклад, всього у 2022 році ТОВ «ПМЗ» сплатило податків та обов?язкових платежів на суму 2726,7 тис. грн., а в 2023 році - 2012,1 тис. грн. Розмір митних платежів ТОВ «ПМЗ» у 2021 році склав 707 000 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких додані до цього клопотання. А у 2022 році і 2023 році ТОВ «ПМЗ» з іноземними підприємствами не працювало та митні платежі не сплачувало. Слід зазначити, що повномасштабна агресія російської федерації проти України також негативно відобразилась і на роботі нашого підприємства. 3 березня по вересень 2022 року ТОВ «ПМЗ» фактично не працювало. Потім виробництво поступово почало відновлюватись. При цьому, наше підприємство працювало виключно на внутрішній ринок України, з вітчизняними підприємствами та сплачувало податки і обов?язкові платежі до бюджету України та державних цільових фондів. До червня 2023 року поступово налагоджувалась нормальна робота ТОВ «ПМЗ». А у червні підприємство відвідали працівники СБУ, провели обшуки, описали та вилучили всю робочу документацію, комп ютерну техніку, засоби виробництва і продукцію ТОВ «ПІМ3». Потім майно підприємства та грошові кошти на його рахунках були за клопотаннями слідчих арештовані. Зазначені заходи, проведені працівниками правоохоронних органів, та накладені судом арешти на майно підприємства фактично унеможливили його нормальну роботу, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 173 КПК України. Станом на сьогодні підприємство вже вичерпало накопичені на рахунках грошові кошти на виплату заробітної плати працівникам, та не має джерел для поповнення рахунків та відповідно виконання своїх зобовязань. Так, станом на сьогоднішній день заборгованість ТОВ «Придніпровський механічний завод» перед постачальниками товарів/робіт/послуг, перед контрагентами-резидентами України складає близько 500 тис. грн При цьому, для забезпечення нормальної господарської діяльності підприємства необхідні значні поточні витрати також за іншими договірними зобов?язаннями, які щомісяця складають понад 1 млн. грн. Зазначаємо, що станом на 27.06.2023 року залишок коштів на рахунках ТОВ «Придніпровськи механічний завод», відкритих в АТ «Райфайзенбанк Аваль» складав: 842,92 грн. Таким чином, вже на сьогоднішній день у ТОВ «Придніпровський механічний завод» немає достатньої суми, щоб покрити поточні потреби та витрати - заробітну плату, податки та боргові зобов?язання перед контрагентами, що матиме наслідком розривання договірних відносин та стягнення заборгованості в судовому порядку, та вірогідно банкрутство підприємства. Зазначає, що повне обмеження права власності на нерухомість, а також на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Придніпровський механічний завод», має наслідком повне блокування роботи підриємства та неможливість виконання своїх зобовязань перед контрагентами, перед бюджетами різних рівнів та перед працівниками. Таким чином, наполягає на тому, що у даному кримінальному провадженні накладення арешту на все майно ТОВ «Придніпровський механічний завод» не можна вважати законним обмеженням права власності, яке забезпечує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Крім того, зазначає, що за 8 місяців тривалості досудового розслідування жодній особі із засновників та посадових осіб ТОВ «Придніпровський механічний завод» у даному кримінальному провадженні чи інших кримінальних провадженнях за такими ж фактами не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому ТОВ «Придніпропровський механічний завод» у цьому кримінальному провадженні має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Посилаємося на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази факту того, що грошові кошти ТОВ «Придніпропровський механічний завод», мають хоча б якісь ознаки речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, при цьому вони не є і не можуть бути речовими доказами, зокрема здобутими внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи його предметом. Вказуємо, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права ТОВ «Придніпровський механічний завод», як обмеження його права власності на грошові кошти підприємства, оскільки через вже накладені ухвалами слідчих суддів арешти на все рухоме та нерухоме майно підприємства в інших кримінальних провадженнях здійснення ним нормальної підприємницької діяльності заблоковано. Відтак, на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна. Накладені арешти на майно унеможливлюють здійснення господарської діяльності підприємством. Майно підприємства придбавалося на початку 2000 років і неможливість його експлуатації призведе виключно до остаточної зупинки та неможливості його повторного запуску. У зв?язку з тим, що арештовані рахунки підприємства, ми не можемо здійснювати розрахунки, продавати чи купувати продукцію, що фактично призведе до неминучого банкрутства підприємства, звільнення працівників. Тому якщо слідчий мав за мету зупинити діяльність підприємства, звільнити працівників, позбавити можливості фінансового забезпечення більше 30 сімей в нашому регіоні, а також зменшити бюджетні надходження, то даної мети він майже досягнув. На підставі викладеного, захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» звертається до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному проваджені № 22023040000000206 та просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16.06.2023 року по справа №204/8808/23 на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805), а саме: НОМЕР_1 , валюта українська гривня, код валюти 980; НОМЕР_2 , валюта російський рубль, код валюти 643; НОМЕР_3 , валюта українська гривня, код валюти 980; НОМЕР_4 , валюта Євро, код валюти 978; НОМЕР_5 ,валюта Долар США,код валюти 840 та дозволити Товариству з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» здійснювати видаткові операції з поточних рахунків, відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805) відповідно до норм діючого законодавства України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав клопотання просив його задовольнити, посилаючися на обставини назначені в клопотанні.

Прокурор ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, також просив відмовити у задоволені клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та знання арешту призведе до розтрати коштів підприємства.

Дослідивши матеріали справи з додатками, пояснення захисника, надану до суду заяву прокурора, слідчий суддя доходить до наступного.

Частиною 2 ст. 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з положеннямист. 174 КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їхзахисник,законнийпредставник,іншийвласникабо володілецьмайна,представникюридичноїособи,щодоякоїздійснюється провадження,якінебули присутніприрозглядіпитання проарештмайна,маютьправозаявити клопотанняпроскасуванняарешту майнаповністюабочастково.Такеклопотанняпід часдосудовогорозслідуваннярозглядається слідчимсуддею,апідчас судовогопровадження-судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно частин 1, 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

В частині 5 статті 236 КПК України зазначено, щообшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Частиною 7 ст. 236 КПК України, передбачено, щопри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Таким чином, тимчасово вилученим майном під час обшуку є речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023040000000206 від 28.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 16 червня 2023 року, накладено арешт нагрошовікошти,які знаходятьсяна рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» (ЄДРПОУ 31523315), відкритих в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805), з забороною проведення по вказаних рахунках будь-яких видаткових операцій, окрім сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), а саме: НОМЕР_1 , валюта українська гривня, код валюти 980; НОМЕР_2 , валюта російський рубль, код валюти 643; НОМЕР_3 , валюта українська гривня, код валюти 980; НОМЕР_4 , валюта Євро, код валюти 978; - НОМЕР_5 ,валюта Долар США,код валюти 840.

В частині 4 статті 173 КПК України зазначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що триває досудове розслідування по кримінальному провадженню № 22023040000000206 від 28.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту. Доказів негативних наслідків від застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, суду не надано та в судовому засіданні не встановлено. Також, суду недоведено,що вподальшому застосуванніарешту відпала потребаі,що цейарешт накладенонеобґрунтовано.Крім того,посилання захисника,що клопотанняпро арештмайна розглянутослідчим суддеюіз порушеннямтериторіальної підуднсоті,не відповідаєдійсності,оскільки відповідно до наказу начальника УСБУ у Дніпропетровській області №147 від 02 вересня 2020 року, розташування слідчого відділу УСБУ в Дніпропетровській області визначено за адресою: м.Дніпро, пр.Нігояна, 35-а,щовідноситься до території Чечелівського (Красногвардійського) району м.Дніпра. Таким чином, орган досудового розслідування ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області, яким було ініційоване питання про арешт майна в кримінальному провадженні №22023040000000206, розташований в межах територіальної юрисдикції Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод», задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

постановив:

У задоволені клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» про скасування арешту майна у кримінальному проваджені № 22023040000000206 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1