Рішення № 114710012, 01.11.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5778/23

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Баришівська територіальна громада, Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 р. заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить встановити факт родинних відносин, яким визнати, що померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є сином

ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .ОСОБА_8 - де дівоче прізвище матері заявника.26 серпня 1978 року матір заявника ОСОБА_3 , одружилася з ОСОБА_4 , який є батьком заявника. ІНФОРМАЦІЯ_4 народився заявник ОСОБА_1 . У свідоцтві про його народження зазначено, що його батько - ОСОБА_5 , а мати - ОСОБА_6 .Матір під прізвищем « ОСОБА_7 » зазначено лише в двох документах: у свідоцтві про укладення шлюбу та в свідоцтві про народження заявника. У всіх інших документах вона значилась ОСОБА_8 . Чому вона не змінила дошлюбне прізвище заявнику невідомо. Про те, що мати заявника ОСОБА_8 , зазначено письмово в Довідці про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами; в довідці, виданій Дмитрівською селищною радою Бахмацького району Чернігівської області, зазначено, що заявник дійсно поховав свою матір, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заявник з матір`ю проживали разом у кв. АДРЕСА_1 . Квартира належить заявнику ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 у рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло, що підтверджується інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації». Після смерті матері заявник вчасно звернувся до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Було відкрито спадкову справу № 631/2020. Але заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки прізвище його матері у паспорті та свідоцтві про смерть не збігається із прізвищем матері в його свідоцтві про народження.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2023 р. було відкрито провадження по даній справі.

У вересні 2023 р. представник Київської міської ради подав відзив на заяву, в якому просив суд ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

До початку судового засідання заявник подав заяву, в якій просив розглядати заяву за його відсутності, просив заяву задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник заінтересованої особи-1 Баришівської територіальної громади не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати справу без присутності представника та не заперечував проти задоволення заяви.

В судове засідання представник заінтересованої особи-2 Київська міська рада не з`явився, в своєму відзиві просив розглядати заяву за відсутності представника та ухвалити рішення відповідно до вимог закону.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши у судовому засіданні надані копії документів встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.1979 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 мати заявника ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 26.08.1978 року.

Після укладання шлюбу ОСОБА_3 змінено дошлюбне прізвище на « ОСОБА_9 ».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, прізвище заявника та його матері в різних документах зазначаються не однаково, а саме: іде чергування букви «і» на букву «ї» (ОСОБА_7/ОСОБА_9).

Як вбачається із свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 14.07.2020 р. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_3 заявник претендує на прийняття спадщини, проте внаслідок розбіжності його прізвище та його матері, позбавлений можливості оформлення своїх спадкових прав.

Частиною 1статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Разом з тим суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового асу , а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а можливість внести зміни в документи в позасудовому порядку не можливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Таким чином, виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимогам діючого законодавства України, суд вважає за необхідне встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимогОСОБА_1 , у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Баришівська територіальна громада, Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин - задовільнити в повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справі:

Заявник - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Заінтересована особа-1 - Баришівська територіальна громада (місцезнаходження: Київська обл., смт Баришівка, Броварського р-ну, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ04360623);

Заінтересована особа-2 - Київська міська рада (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141).

Повний текст рішення складений 01.11.2023 року.

Суддя Н. М. Ларіонова