Рішення № 114709863, 30.10.2023, Оболонський районний суд міста Києва

30.10.2023 Справа № 756/7926/23

Унікальний № 756/7926/23

Провадження № 2/756/3859/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 жовтня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Белоконної І.В.,

за участю секретаря Харук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та просив суд стягнути страхове відшкодування в розмірі 130 380,91 грн та судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09 вересня 2022 року у м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mitsubishi», р/н НОМЕР_1 , внаслідок порушень ПДР України допустив зіткнення та пошкодив автомобіль «Hyundai», р/н НОМЕР_2 .

29 вересня 2022 року постановою Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «Hyundai», р/н НОМЕР_2 .

Власником транспортного засобу «Hyundai», р/н НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 . Вартість матеріального збитку становить 130 380,91 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» з лімітом майнової відповідальності 130 000,00 грн.

За вказаним позовом ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року судом відкрито спрощене позовне провадження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, а також зазначив, що проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09 вересня 2022 року у м. Києві водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mitsubishi», р/н НОМЕР_1 , внаслідок порушень ПДР України допустив зіткнення та пошкодив автомобіль «Hyundai», р/н НОМЕР_2 .

29 вересня 2022 року постановою Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_2 № 760/2927/22 визнано винним у вчиненні ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «Hyundai», р/н НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу «Hyundai», р/н НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент вказаної ДТП була застрахована відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 207136104 з лімітом відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 130 000,00 грн та франшизою 0,00 грн.

Відповідно до Звіту № 1512-Ф/22 від 09.09.2022, що складений ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, що завданий транспортному засобу «Hyundai», р/н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП від 09.09.2022 складає 127 380,91 грн.

За проведення оцінки матеріальних збитків позивач сплатив на користь ФОП ОСОБА_3 3 000,00 грн, що підтверджується Актом виконаних робіт від 18.11.2022.

12 вересня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, пошкодженням транспортного засобу «Hyundai», р/н НОМЕР_2 . Проте, вказана заява проігнорована відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вимог зазначеної норми процесуального законодавства відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що вимога потерпілого ОСОБА_1 про страхове відшкодування була задоволена.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2,5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 34.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Постановою від 04 липня 2018 року, справа №755/18006/15-ц, провадження №14-176 цс 18, Верховний Суд зазначив:

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи вартість матеріального збитку, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну, що становить 130 000,00 грн, суд уважає необхідним стягнути з відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у заподіянні збитків, на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 127 380,91 грн та витрати на проведення оцінки завданих збитків у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, суд уважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1 304,00 грн судового збору.

На підставі вищевикладеного та ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Північна, 2-А; код ЄДРПОУ 22229921) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) страхове відшкодування в розмірі 127 380 (сто двадцять сім тисяч триста вісімдесят) гривень 91 копійка, витрати на проведення оцінки завданих збитків у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок та 1 304 (одна тисяча триста чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.В. Белоконна