Ухвала суду № 114709831, 02.11.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/4123/22

№ 1-кп/755/129/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000315 від 29.01.2022 року,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000315 від 29.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_7 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати. Обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, може впливати на свідків, оскільки йому відомі їх місця проживання, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, не з`являтись до суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходу та місця проживання у м. Києві, а тому, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, оскільки прокурор у клопотанні посилається на певні ризики, однак, не зазначає виклад обставин, відповідно до яких, він дійшов до висновку, що вказані ризики не припинили своє існування. Зокрема, у клопотанні прокурор зобов`язаний обґрунтовувати наведені ризики доказами, що останній не зробив, що вказує на відсутність таких ризиків. Крім того, жоден свідок чи потерпіла не повідомляли про здійснення впливу на них з боку його підзахисного, зокрема, всі свідки майже допитані, а тому, такий ризик не є підтвердженим. Також, прокурор у клопотанні вказує, що ОСОБА_8 не має джерела доходу та постійного місця проживання у м. Києві, однак, стороною захисту було долучено до матеріалів провадження письмові докази про те, що ОСОБА_8 у разі його звільнення з-під варти матиме роботу та проживання у м. Києві. Зокрема, щодо ризику переховування його підзахисного від суду, то відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування обвинувачення у тяжкому злочині, не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, у минулому судовому засіданні судом було частково задоволено клопотання сторони захисту та визначено його підзахисному розмір застави, який останній не має можливості сплатити. У зв`язку з вищенаведеним, прохав змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою, а в разі задоволення клопотання прокурора, прохав зменшити розмір застави до 100 000 гривень, оскільки майнових збитків потерпілій завдано не було, вилучені речі останній повернуто і вказана сума може бути у майбутньому використана для відшкодування моральної шкоди за цивільним позовом.

Обвинувачений ОСОБА_8 , за участю перекладача, підтримав думку свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки у нього нещодавно померла матір і йому необхідно оформлювати документи для прийняття спадщини.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши заявлені клопотання, суд приходить до наступного.

Так, згідно зі ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового засідання зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

За змістом положень глави 18 КПК України, у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України, підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 висунуто обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначено в п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення у справі «Лабіта проти Італії» ( 980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Суд при вирішенні клопотання погоджується з прокурором, що ризики є дійсними і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м`який, оскільки обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальні поведінку останнього.

При цьому, суд враховує суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, суворість можливого призначеного покарання та реальну небезпеку можливості ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 є громадянином іншої держави, а також, ризик впливу на потерпілу та свідка.

З приводу доводів захисника щодо ненадання прокурором доказів в обґрунтування ризиків, то суд звертає увагу на те, що ризиками є будь-які фактичні дані, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, але які не обмежені фактичними даними (видами доказів), які описані в статті 84 КПК України. Так, Європейський суд з прав людини посилається на те, що ризики мають підтверджуватися певними доказами. Однак, кожна справа має свої специфічні обставини, які мають ті чи інші особливості, оцінюючи які суд має право стверджувати про те, чи можуть вони бути доказами для урахування в якості ризику чи відомостей, які можуть стверджувати про наявність підстав настання певного ризику. Тому, суд вважає вірогідність настання наслідків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 на даній стадії судового розгляду.

Таким чином, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає і його дію слід продовжити, задовольнивши тим самим, клопотання прокурора повністю.

Дане судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини.

Однак, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із системного аналізу положень ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, враховуючи тривалість тримання ОСОБА_7 під вартою, суд вважає слушною думку сторони захисту щодо зменшення обвинуваченому розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, до 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На думку суду, на даний час, саме такий розмір застави надасть можливість забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Підстав для беззаперечної неможливості зменшення розміру застави на даній стадії кримінального провадження з урахуванням його тривалості, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331, 369, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_3 під вартою - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком не більше двох місяців - до 30 грудня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 241 560 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: