Вирок № 114708722, 06.11.2023, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1166/22

№ провадження 1-кп/541/31/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника, адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілої ОСОБА_10 ,

представника потерпілого, адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022175550000015 від 18.01.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куземин Охтирського району Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2022 близько 22 години 50 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_7 перебував в холі на першому поверсі спального корпусу № 1 санаторію ім. М.В. Гоголя, розташованого в м. Миргород Полтавської області по вул. Миргородських Дивізій, 22.

У цей час до ОСОБА_7 підійшла потерпіла ОСОБА_10 та почала робити зауваження з приводу його зухвалої поведінки, в ході чого під час подальшого спілкування потерпіла ОСОБА_10 підійшла до столу чергового, за яким уже перебував ОСОБА_7 та знову зробила йому зауваження з приводу зухвалої поведінки, висловила вимогу покинути територію, яка знаходилася біля столу чергового. Внаслідок цього, у ОСОБА_7 виник намір та бажання на спричинення потерпілій ОСОБА_10 тілесних ушкоджень з мотивів раптово виниклих неприязних відносин.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілій ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 , розвертаючись обличчям до потерпілої ОСОБА_10 , яка в цей час стояла позаду нього, не очікувано для потерпілої різко завдав удар кистю лівої руки, стиснутої в кулак, в праву лобну ділянку голови потерпілої ОСОБА_10 . Від отриманого удару ОСОБА_10 впала на підлогу.

Після цього, ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись позаду потерпілої ОСОБА_10 , яка підвелася з підлоги, правою та лівою ногою завдав почергово два удари в сідничну частину тіла останньої.

У подальшому, ОСОБА_7 руками схопив ОСОБА_10 за верхній одяг та штовхнув, від чого потерпіла ОСОБА_10 не втрималася на ногах і впала на підлогу, після цього ОСОБА_7 наніс один удар правою ногою в сідничну частину тіла ОСОБА_10 та відійшов від останньої, яка продовжила лежати на підлозі, і покинув приміщення спального корпусу № 1.

Через декілька хвилин, ОСОБА_7 повернувся до холу корпусу № 1 та проходячи біля потерпілої ОСОБА_10 , яка в цей час лежала на правому боці обличчям догори, наніс останній один удар лівою ногою зверху вниз в обличчя.

Після чого насильницькі дії ОСОБА_7 щодо потерпілої ОСОБА_10 припинилися.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 114 від 12.04.2022 потерпіла ОСОБА_10 отримала наступні тілесні ушкодження: «скалковий вдавлений перелом нижньої стінки правої глазниці з заглибленням в порожнину гайморової пазухи м`яких тканин», закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, «параорбітальну гематому справа», які по ступені тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Такі дії, ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, а саме спричинення потерпілій ОСОБА_10 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений відмовився надавати показання суду, свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав частково. В ході судового розгляду зазначав, що багато чого не пам`ятає, так як його били невідомі особи. Під час судових дебатів просив вибачення у потерпілої. Цивільний позов не визнає.

Однак його винуватість у пред`явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними та допустимими.

Свідченнями потерпілої ОСОБА_10 яка судупояснила,що 17січня 2022року,у вечірнійчас після22години,вона знаходиласяна робочомумісці тачистила снігна вулиці.Її покликала ОСОБА_12 та повідомила,що вхолі санаторіюна першомуповерсі відбуваєтьсябійка ОСОБА_7 з ОСОБА_13 , в ходіякої обвинуваченийнаносив йомуудари.Після тогояк ОСОБА_13 втік, ОСОБА_7 попрямував застійку черговогота почавпорпатися уречах.Після тогояк вонапопросила вийтийого з-заробочого місця,він нанісїй ударлівою рукоюв обличчя,після якоговона впалата втратилана деякийчас свідомість.Після цього,пам`ятає яквилазила з-застолу танамагалась підвестися,але ОСОБА_7 ударив їїногою,після чогопочав тягатипо полу,звалив івона залишиласьлежати вхолі напершому поверсі,а самвийшов навулицю.Коли повернувсяз вулиці,проходячи повзнеї доліфта нанісще одинсильний ударлівою ногоюв областьобличчя.Потім ОСОБА_14 зробила ОСОБА_7 зауваження івін побігза неюта намагавсявдарити.Далі вонапогано пам`ятаєяк відбувалисяподії.По часуконфлікт тривавблизько 10хвилин.Приїхала швидкамедична допомога.Зазначила,що обвинуваченийпід часспричинення їйтілесних ушкодженьвів себеагресивно,зухвало тапо загальнимознакам знаходивсяу станісильного алкогольногосп`яніння.Після інцидентувін погрожувавїй таїї сім`ї.В результатіспричинення тілеснихушкоджень вонапроходила довгийкурс лікування,були проведеніоперації,здоров`я суттєвопогіршилося,повністю відновитийого невдалося.Отримала інвалідністьдругої групи.На даний час з обвинуваченим вона не примирилася та він матеріальної допомоги не надавав. Вважала, що ОСОБА_7 повинен отримати сувору міру покарання. Цивільний позов підтримала в повному обсязі. Повідомила, що почала працювати в жовтні 2023 року, до цього часу не працювала, бо не могла за станом здоров`я та заробітної плати не отримувала.

Свідченнями свідка ОСОБА_13 , який повідомив, що 17.01.2022 близько 19 години знаходився у санаторії імені Гоголя, а саме перебував там на лікуванні та в той день відпочивав в компанії, де серед інших чоловіків був ОСОБА_7 , вони вживали алкогольні напої, спілкувалися, конфліктів не було. Після 22 години ОСОБА_7 кудись пішов, а він намагався його знайти, зокрема знайшов його в холі на першому поверсі, де на той час крім них нікого не було. Після чого обвинувачений завдав йому без причини удар в пах і він повернувся до себе в кімнату, тому саму бійку не бачив. Крім того повідомив, що в той вечір особисто йому ОСОБА_7 нічого не зазначав, що його хтось побив. Підтвердив, що обвинувачений в той вечір вживав алкогольні напої.

Поясненнями свідка ОСОБА_15 , який суду пояснив, що працює охоронником санаторію та 17 січня 2022 року у вечірній час доби, а саме після 22 години йому надійшло повідомлення на телефон, що відбувається бійка у холі санаторію, після чого він прийшов та побачив як у потерпілої з рота та носа йшла кров, а також виявив інші тілесні ушкодження. Зазначив, що ОСОБА_7 поводив себе неадекватно.

Спричинення потерпілій тілесних ушкоджень ОСОБА_7 підтверджується поясненнями свідків, зокрема ОСОБА_14 яка суду пояснила, що особисто бачила як ОСОБА_7 наніс потерпілій удар лівою ногою в нижню частину спини та лівою ногою в обличчя, коли вже потерпіла лежала на підлозі. Свідок ОСОБА_16 повідомила, що бачила як ОСОБА_7 наносив потерпілій один удар ногою по обличчю коли вже потерпіла лежала на полу. Крім того зазначила, що за загальними ознаками обвинувачений знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Свідок ОСОБА_12 також підтвердила, що на її думку ОСОБА_7 знаходився в стані алкогольного сп`яніння та був знервований. Вона бачила один удар ногою по голові потерпілої коли та вже лежала на підлозі. Крім того, бачила попередньо як обвинувачений наносив удари ногами відпочиваючому ОСОБА_13 .

Також вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами:

-протоколом огляду речей і документів від 18 січня 2022 року з фототаблицею та DVD-R диском до нього, в ході якого проводився огляд оптичного носія інформації компакт диска, який надано працівником СП «Санаторій ім. М. В. Гоголя», де зафіксовано відеозапис з камер відеоспостереження розташованих на території СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: вул. Миргородських Дивізій, 22, м. Миргород Полтавської області, в холі спального корпусу № 1 та події які відбувалися 18.01.2022 в період часу з 00:19:57 по 00:27:09;

-відповідно до повідомлення директора СП «Санаторій ім. Миколи Гоголя» за вих. № 15/91 від 21.06.2022 в період з 17.01.2022 по 18.01.2022 час на камерах спостереження з дійсним часом не співпадає. Визначення його похибки на даний час не є можливим;

-протоколом проведенняслідчого експериментувід 19.01.2022,проведеного заучастю свідка ОСОБА_14 ,в ходіякого останнярозповіла обставинивчиненого злочинута показаламеханізм нанесеннятілесних ушкоджень ОСОБА_10 невідомим чоловіком.Вказавши,що 17.01.2022,вона знаходиласяна робочомумісці вдиспетчерській службітаксі,яка знаходитьсяна територіюсанаторію «Гоголя»по вул.Миргородських Дивізій,22та близько22години 30хвилин почулакрики,після чоговийшла нашум напобачила ОСОБА_10 ,біля якоїзнаходився незнайомийчоловік вхолі спальногокорпусу №1біля ліфту;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.01.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_16 , в ході якого остання розповіла обставини подій, які відбувались 17.01.2022 близько 23 години 00 хвилин на території СП «Санаторій ім. М. В. Гоголя», що розташований за адресою: вул. Миргородських Дивізій, 22, м. Миргород Полтавської області, в ході яких ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження. Зазначала, що чоловік одягнений в білу футболку та темні штани наніс один удар ОСОБА_10 , яка в той момент лежала на підлозі, а саме з розгону підійшов та вдарив в область голови, а далі пішов в ліфт;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 27.01.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 , в ході якого остання повідомила про відомі їй обставини вчиненого злочину та показала механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 невідомим чоловіком. Пояснила, що 17.01.2022 вона перебувала на нічному чергуванні в СП «Санаторій ім. М. В. Гоголя» та близько 23 години 00 хвилин знаходячись на першому поверсі спального корпусу приміщення бачила двох чоловіків які перебували в стані алкогольного сп`яніння та в яких трапився конфлікт. Після чого один із чоловіків наніс ОСОБА_10 удар ногою в лежачому положенні;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.05.2022, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_10 , в ході якого остання розповіла обставини вчиненого злочину та показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень невідомим чоловіком 17.01.2022 близько 23 години, в той момент коли перебувала на робочому місці в холі приміщення санаторія ім Гоголя, розташованого за адресою: вул. Миргородських Дивізій, 22, м. Миргород Полтавської області. В цей час до столу чергового підійшов раніше невідомий їй чоловік та почав порпатися за її робочим місцем. Після зауваження, щоб він вийшов, він почав наносити їй тілесні ушкодження, а саме розвертаючись до неї обличчя, лівою рукою стиснутою в кулак наніс їй один удар в праву частину обличчя в область ока, а також один удар лівою ногою, а саме підошвою взуття в праву частину обличчя;

-висновком судово-медичної експертизи № 114 від 05.04.2022 проведеної на підставі медичної документації ОСОБА_10 встановлено, що потерпілій спричинені наступні тілесні ушкодження: «скалковий вдавлений перелом нижньої стінки правої глазниці з заглибленням в порожнину гайморової пазухи м`яких тканин»; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку; «параорбітальна гематома справа», які могли утворитися від дії твердих тупих предметів, по давності можуть відповідати даті та обставинам, вказаним в описовій частині постанови та по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

-додатковим висновком судово-медичної експертизи № 161 від 28.04.2022, згідно якої ОСОБА_14 у своїх показах (протокол проведення слідчого експерименту від 19.01.2022) вказала: «… наніс … удар по задній частині спини, удар наніс ногою… вдарив… ногою в обличчя…» та показала один удар ногою… в область лівої сідниці… та удар ногою в лобну ділянку голови з правої сторони. Враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 вони, загалом, могли утворитися за вищевказаних обставин;

-додатковим висновком судово-медичної експертизи № 160 від 28.04.2022, згідно якої ОСОБА_12 у своїх показах (протокол проведення слідчого експерименту від 27.01.2022) вказала: «… наніс їй удар ногою в лежачому положенні …» та показала один удар стопою лівої ноги в область голови статиста. Враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 вони, загалом, могли утворитися за вищевказаних обставин;

-додатковим висновком судово-медичної експертизи № 202 від 17.05.2022, згідно якої ОСОБА_10 у своїх показах (протокол проведення слідчого експерименту від 16.05.2022) вказала: «… лівою рукою стиснутою в кулак наніс мені один удар в праву частину обличчя в область ока … наносив мені удари ногами в спину … кидав на підлогу… наніс мені один удар … підошвою взуття в праву верхню частину обличчя …» та показала на статисту один удар лівою рукою стиснутою в кулак в праву частину обличчя; один удар лівою ногою, а саме підошвою взуття в праву частину обличчя. Враховуючи кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 вони, загалом, могли утворитися за вищевказаних обставин;

-додатковим висновком судово-медичної експертизи № 236 від 08.06.2022 проведеної ОСОБА_10 встановлено, що потерпілій спричинені наступні тілесні ушкодження: «…скалковий вдавлений перелом нижньої стінки правої глазниці з заглибленням в порожнину гайморової пазухи м`яких тканин… »; закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку; «параорбітальна гематома справа», які могли утворитися і від однієї точки прикладання сили твердих тупих предметів, якими, також могли бути удари руками, ногами, по давності можуть відповідати даті та обставинам, вказаним в описовій частині постанови та по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя в момент спричинення. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 вони не могли утворитися при її падінні з висоти власного зросту. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_10 вони не могли утворитися від одного удару рукою стиснутою в кулак в праву частину обличчя та від одного удару ногою в праву частину обличчя;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_17 , в ході якого остання впізнала на фото під № 4 особу, яка 17.05.2022 знаходячись в приміщенні санаторію ім Гоголя нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_10 . Вказаною особою на фото є ОСОБА_7 ;

-протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від25.05.2022,проведеного заучастю свідка ОСОБА_12 ,в ходіякого останнявпізнала нафото під№ 2особу,яка 17.05.2022знаходячись вприміщенні санаторіюім Гоголянанесла тілесніушкодження ОСОБА_10 .Вказаною особою на фото є ОСОБА_7 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2022, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_10 , в ході якого остання впізнала на фото під № 3 особу, яка 17.05.2022 заподіяла їй тілесні ушкодження. Вказаною особою на фото є ОСОБА_7 .

Оцінюючи надані суду пояснення обвинуваченого, після дослідження письмових доказів по справі, а саме перегляду відеозапису з камер відеоспостереження про те, що на відео зображена інша особа яка наносить тілесні ушкодження ОСОБА_10 , суд розцінює це як спосіб захисту від обвинувачення.

Крім того, суд критично відноситься до часткового визнання вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки винним у спричиненні тілесних ушкоджень він себе не вважає. Разом з тим, обвинувачений намагаючись уникнути від відповідальності, в ході судового розгляду кримінального провадження не надавав свідчення, вказував на начебто фальсифікацію справи, а також на його думку незаконні дії працівників поліції.

Дослідивши всі докази окремо та в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною, а дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України заподіяння умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до положень ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Призначаючи покарання з додержанням вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а саме нетяжкого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який не працює, одружений, утриманців немає, за місцем проживання характеризується нейтрально, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше не судимий, має відзнаки волонтера, допомагав армії, має незадовільний стан здоров`я хвороби серця, артеріальний тиск.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 судом не встановлені.

Обставинами,які обтяжуютьпокарання ОСОБА_7 ,суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вищезазначені обставини дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, так як ОСОБА_7 не визнав своєї вини у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій, затягував розгляд кримінального провадження, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності, а також враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого і його наслідків та думку потерпілої, яка просить призначити обвинуваченому суворе покарання, що пов`язане із позбавленням волі. Разом з тим суд вважає, що скоєний злочин має особливу суспільну небезпеку, оскільки обвинувачений поводив себе зухвало як під час скоєння злочину так і після, не сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також не відшкодував завдану шкоду, що вказує на те, що ОСОБА_7 не розкаявся у скоєному, а тому приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України.

До початку судового розгляду представником потерпілої ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_11 заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні до ОСОБА_7 про відшкодування збитків у розмірі: 57157,26 гривень - у відшкодування матеріальної шкоди, 100 000, 00 гривень у відшкодування моральної шкоди; 86732, 82 гривень у відшкодування розміру заробітку, втраченого через каліцтво та тимчасову непрацездатність; 9000, 00 гривень витрати на надання правової допомоги.

Крім того, була подана заява про збільшення позовних вимог шляхом надання уточненого розрахунку сум матеріальних збитків понесених ОСОБА_10 , а тому просила стягнути з ОСОБА_7 57887,80 гривень - у відшкодування матеріальної шкоди; 100 000, 00 гривень у відшкодування моральної шкоди; 86732, 82 гривень у відшкодування розміру заробітку, втраченого через каліцтво та тимчасову непрацездатність; 9 000, 00 гривень витрати на надання правової допомоги, а всього 253 620 гривень 62 копійки.

Під час виступу у судових дебатах цивільний позивач позов підтримала, захисник проти його задоволення заперечував, оскільки згідно доданих до цивільного позову чеків придбавалися товари, які не відносяться до лікарських засобів та не впливають на відновлення фізичного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як передбачено у ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається сум залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.1195ЦК Українифізична абоюридична особа,яка завдалашкоди каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`яфізичній особі,зобов`язанавідшкодувати потерпіломузаробіток (дохід),втрачений нимвнаслідок втратичи зменшенняпрофесійної абозагальної працездатності,а такожвідшкодувати додатковівитрати,викликані необхідністюпосиленого харчування,санаторно-курортноголікування,придбання ліків,протезування,стороннього доглядутощо.У разікаліцтва абоіншого ушкодженняздоров`яфізичної особи,яка вмомент завданняшкоди непрацювала,розмір відшкодуваннявизначається виходячиз розмірумінімальної заробітноїплати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Положеннями ст. 1197 ЦК України передбачено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_10 посилається на наступне. Вказаним кримінальним правопорушенням їй спричинено матеріальну шкоду, яка полягає у понесених витратах на лікування, придбанні медикаментів, медпрепаратів, медичного інвентарю, медичних обстежень, у зв`язку із чим потерпілою витрачено 57 887,80 гривень.

З 18.01.2022 року по 31.01.2022 року ОСОБА_10 проходила лікування в КНП Миргородській лікарні інтенсивного лікування» Миргородської міської ради в травматологічному відділенні. В подальшому з 31.01.2022 року по 24.02.2022 року ОСОБА_10 перебувала на лікуванні в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», де 21.02.2022 року останній було проведені оперативне втручання. З 07.04.2022 року по 19.04.2022 року перебувала на лікуванні в КП «4-та міська клінічна лікарня ПМР» та з 24.06.2022 року по 04.07.2022 року знаходилася на лікуванні в КП «5-та міська клінічна лікарня ПМР». А тому сума понесених на лікування витрат підтверджується первинними документами на придбання медикаментів, медпрепаратів, медичного інвентарю, медичних обстежень.

Крім цього, позивачем ОСОБА_10 понесено витрати на прибуття до органу досудового розслідування з міста Полтави до міста Миргород для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, а саме витрати на придбання пального, а також витрати на пальне для перевезення її з міста Миргород до міста Полтави де остання з 31.01.2022 року по 24.02.2022 року перебувала на лікуванні в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».

Одночасно, ОСОБА_10 завдано моральну шкоду яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя, та в порушенні стосунків з оточуючими її людьми. Потерпіла не може так ефективно, як раніше вирішувати побутові проблеми сім`ї, обробляти присадибну ділянку в місті Миргород Полтавської області, здійснювати догляд за своєю матір`ю ОСОБА_18 , 1935 року народження. Після вказаної події у неї погіршився стан здоров`я, погано спить вночі, стала занижена самооцінка її як особистості, при цьому вона втратила віру у справедливість. Починаючи з 18.01.2022 року вона постійно перебуває на лікуванні, у зв`язку з чим, немає змоги працювати. Позивач зазнала моральної шкоди, оскільки протиправними діями відповідача їй було завдано, як фізичного болю так і психологічних страждань, які і досі тривають. Вона є особою працездатного віку, однак дана подія значно змінила її звичайний ритм життя. Вона не може нормально повноцінно харчуватися, відчуває постійний дискомфорт у зв`язку з тим, що не змозі вимовляти слова, відбулась деформації деяких частин її обличчя, часті непереносимі головні болі. Наслідками зазначеної події також стали замкнутість, розпач, ймовірність не відновлення обличчя, зубів, жувальних рефлексів. Системні звернення до лікувальних закладів, з метою лікування та діагностики виявлених недугів, вже стали вимушеною необхідністю для неї. Постійні згадки про події 17.01.2022 та її наслідки морально травмують та продовжують травмувати її, зміни в житті викликають стан пригнічення, депресійні явищі, боязнь виходити на вулицю, спілкуватися з людьми, порушення сну, що підтверджує її моральні страждання. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, тривалість моральних страждань, тяжкість травм, істотних та вимушених змін в життєвих стосунках позивача, просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 гривень.

Окрім відшкодування витрат на лікування, на ОСОБА_7 , як на особу, яка своїми протиправними діями завдала шкоди її здоров`ю, відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України просила покласти обов`язок відшкодування втраченого заробітку (доходу). У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, вона була тимчасово непрацездатною, а саме: з 18.01.2022 по 31.01.2022, з 31.01.2022 по 07.02.2022, з 07.02.2022 по 14.02.2022, з 14.02.2022 по 21.02.2022, з 21.02.2022 по 01.03.2022, з 02.03.2022 по 04.03.2022, з 05.03.2022 по 11.03.2022, з 07.04.2022 по 19.04.2022, з 24.06.2022 по 04.07.2022, що спричинило втрату нею заробітку за вказані періоди часу.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_10 , зазначеного в позовній заяві обрахунку, а також норм ч. 1 ст. 1197 ЦК України, розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_10 є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, тому розмір втраченого заробітку останньої обраховується виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, який складає 86 732,82 гривень.

Крім того, між ОСОБА_10 та АО «Правовий компроміс» укладено договір про надання правової допомоги від 26.01.2022 року № 26/01/22. За даним договором було надано послуги по наданню консультацій з питань можливості відшкодування шкоди в результаті спричинення тілесних ушкоджень, роз`яснення шляхів вирішення питання щодо такого відшкодування, прийняття участі в проведенні слідчих та процесуальних дій в рамках кримінального провадження №12022175550000015, розпочатого 18.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, вивчено судову практику щодо розгляду спорів даної категорії, підготовлено позовну заяву, з подальшим представництвом інтересів Цивільного позивача (потерпілої) в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області. Вартість юридичних послуг склала 9 000,00 грн., яка фактично станом на дату подання даного позову в повному обсязі сплачена ОСОБА_10 , на користь АО «Правовий компроміс», що підтверджується Квитанцією № 82 від 04.02.2022 року. А тому ОСОБА_10 просила стягнути витрати на надання правової допомоги у сумі 9 000,00 гривень.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, особа, яка бере участь у справі, має право на правничу допомогу, яка надається адвокатами.

Положеннями ст. 133 ЦПК України, вказано, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а в свою чергу положення ст. 137 ЦПК передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України - у разі задоволення позову сплата судового збору, у вигляді надання правничої допомоги покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_10 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підтвердження завдання матеріальної шкоди стороною позивача надано докази придбання лікарських засобів та інших речей необхідних для лікування та реабілітації травм отриманих від протиправних дій ОСОБА_7 .

Крім того, вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення, оскільки потерпіла внаслідок умисних дій обвинуваченого отримала інвалідність другої групи, змінила свій звичний спосіб життя, перенесла тривале лікування та декілька операцій, а також враховуючи біль який був завданий їй внаслідок фізичних страждань пов`язаних з моральними переживаннями у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень на робочому місці від набагато сильнішої людини чоловіка, внаслідок чого існує відчуття безпомічності, незахищеності та постійної тривоги.

Разом з тим, вимоги про відшкодування розміру заробітку, втраченого через каліцтво та тимчасову непрацездатність є обґрунтованими, адже ОСОБА_10 тривалий час була позбавлена можливості отримувати гідну заробітну плату, що було пов`язано з діями обвинуваченого, а саме нанесення їй тілесних ушкоджень та перебування в закладах охорони здоров`я та реабілітації.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 104, 105, 368, 370, 374, 376, 394, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУУМВС України в Сумській області 18.09.1999 року на користь ОСОБА_10 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУУМВС України в Сумській області 18.09.1999 року, 57887 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 80 копійок у відшкодування матеріальної шкоди; 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди; 86732 (вісімдесят шість тисяч сімсот тридцять дві) гривні 82 копійки у відшкодування розміру заробітку, втраченого через каліцтво та тимчасову непрацездатність; 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок витрати на надання правової допомоги, а всього 253 620 (двісті п`ятдесят три тисячі шістсот двадцять) гривень 62 копійки.

Речові докази:

- медична карта стаціонарного хворого № 276/53 КНП «Миргородська ЛІЛ» на ім`я ОСОБА_10 , що знаходиться в матеріалах кримінального провадження повернути власнику КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради;

- медична карта стаціонарного хворого № 2248 КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на ім`я ОСОБА_10 , що знаходиться в матеріалах кримінального провадження повернути власнику КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради»;

- DVD-R диск, який надано працівником СП «Санаторій ім. М. В. Гоголя», що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12022175550000015.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в цей же термін, з моменту вручення йому копії вироку шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженому.

СуддяОСОБА_1