Рішення № 114708090, 12.06.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3451/22

Провадження № 2/361/1246/23

12.06.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 червня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді Сердинського В.С.

при секретарі Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

встановив:

У серпні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що 12листопада 2018 року між ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/03-01-005082, яким забезпечено транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 .

03 серпня 2019 року у селі Гоголів Київської області по вулиці Київська відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , та мотоцикла Venom 35052, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

У результаті ДТП автомобілю «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , заподіяно матеріальну шкоду.

Власник пошкодженого автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за вищезазначеним договором добровільного страхування транспортного засобу.

3 метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota Camry» проведено його огляд, про що складено акт огляду Т3 (дефектна відомість), а також отримано рахунок № НОМЕР_3 від 05.08.2019 року, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого автомобіля складає 21 556,00 грн.

Позивач на виконання умов договору страхування на підставі страхового акта №190000242420 та розрахунку суми страхового відшкодування, перерахував на рахунок станції технічного обслуговування страхове відшкодування в розмірі 21 556,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3P068078 від 15 серпня 2019 року.

Оскільки даний випадок є страховим, ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій стороні, тому до нього як до страховика, який виплатив страхове відшкодування, згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги до відповідача.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь в порядку регресу суму матеріальної шкоди в розмірі 21 556 грн 00 коп. та понесені судові витрати у розмірі 2 481 грн 00коп.

В судове засідання представник позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Мисюкевич К.В. не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі й через оголошення на офіційному вебсайті Броварського міськрайонного суду Київської області на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені у Цивільному кодексі України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

12 листопада 2018 року між ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/03-01-005082, яким забезпечено транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 .

03 серпня 2019 року у селі Гоголів Київської області по вулиці Київська відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , та мотоцикла Venom 35052, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

До позивача від власника пошкодженого автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , надійшла заява на виплату страхового відшкодування (а.с. 15-17).

Па підставі страхового акта №190000242420 позивачем сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 21556 гривень 00копійок, що підтверджується копією платіжного доручення №ЗР068078 від 15 серпня 2019 року (а.с. 22).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За нормою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень пункту 38.2.1 (в) статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З огляду на викладене, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`має має право звертатися із регресним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у межах фактичних витрат.

Отже, страхове відшкодування у розмірі 21 556 гривень 00 копійок підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2481 гривня 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 350, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) в порядку регресу суму матеріальної шкоди в розмірі 21556 (двадцять одна тисяча п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.С. Сердинський