Рішення № 114695404, 01.11.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/7867/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

1)визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо переведення його на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" з пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на період з 11.01.2022 по 25.05.2023;

2) зобов`язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області перерахувати і виплатити йому, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 та інваліду ІІІ групи /в період з 11.01.2022 по 07.07.2022/, інваліду ІІ групи /в період з 07.07.2022/, з 11.01.2022 по 25.05.2023 пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в повному розмірі /з врахуванням раніше виплачених сум пенсії за період з 11.01.2022 по 25.05.2023/, з проведенням в подальшому перерахунків пенсії, відповідно до діючого законодавства.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем протиправно переведено його з пенсії, як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду від 19.09.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість, не підтвердження доказами, та зазначив про те, що правових підстав для задоволення його заяви немає.

Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.

Позивач в період з 16.09.1989 по 12.12.1989 у складі військової частини № НОМЕР_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В зв`язку з цим, позивачем 03.11.1992 отримано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /категорія 3/.

З 11.01.2022 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювань, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З 07.07.2022 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності /безтерміново/, причини інвалідності захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також, з 07.07.2022 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 70 % /безтерміново/, група інвалідності ІІ.

В подальшому, рішенням від 28.09.2022 оформлене протоколом від 28.09.2022 №44 обласної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Кіровоградської ОДА ОСОБА_1 було відмовлено у видачі посвідчення нового зразка учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.

Вказаним рішенням було відмовлено у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІІ та вилучено відповідне посвідчення з повідомленням органів Пенсійного фонду.

Відповідач, в зв`язку з викладеними обставинами, 20.10.2022 року позивач був переведений з 11.01.2022 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення".

Рішенням Кіровоградського ОАС від 17.02.2023 в справі №340/5835/22 визнано протиправним та скасовано рішення обласної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Кіровоградської ОДА, оформленого протоколом від 28.09.2022 за №44 в частині, що стосується позивача.

Рішення суду набрало законної сили 21.03.2023 року.

Відповідачем, з 25.05.2023 переведено позивача з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач вважає, що відповідач протиправно переведено на інший вид пенсії, що призвело до виплати пенсії у меншому розмірі за період з 11.01.2022 по 25.05.2023.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46, пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( далі також -Закон №1058-IV).

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що виключно цим Законом визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням та порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною 1 статті 7 згаданого Закону, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1-2 статті 49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Отже, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Органом Пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав не приймалося.

Посилання відповідача на те, що відбулося переведення на інший вид пенсії позивача, є неприйнятними, оскільки таке переведення законом передбачено лише щодо пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності (ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачував позивачу пенсію.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014року, встановив, що право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 статті 4 КАС України, позивача визначено як особу, особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно приписів частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Поряд з цим вимоги позивача щодо зобов`язання проводити в подальшому перерахунок пенсії не підлягають задоволенню, оскільки заявлені на майбутнє, коли як судовому захисту підлягають лише порушені права.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" з пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на період з 11.01.2022 року по 25.05.2023 року.

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 та інваліду ІІІ групи /в період з 11.01.2022 року по 07.07.2022 року/, інваліду ІІ групи /в період з 07.07.2022 року по 25.05.2023 року/, пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням раніше виплачених сум пенсії за період з 11.01.2022 року по 25.05.2023 року.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО