Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Справа № 160/14153/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, у якій позивач просить визнати протиправними дії Державної податкової служби України та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо включення Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПРАТ «ЦГЗК») перебуває на обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Основним видом діяльності ПРАТ «ЦГЗК» за КВЕД є 7.10 Добування залізних руд. 27.03.2023 на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України було опубліковано план-графік документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, до якого на грудень включено ПРАТ «ЦГЗК». Позивач вважає протиправними дії податкового органу щодо включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, оскільки запроваджено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинено на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними (пункт 52.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). На момент включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік та затвердження плану-графіка Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про завершення дії карантину. Позивач вважає, що контролюючим органом допущено грубі процедурні порушення включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік. Обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка) є невід`ємною частиною паперового варіанту плану-графіка. Однак контролюючий орган не сформував обґрунтування включення платника податків до плану-графіка як окремий обов`язковий процедурний документ, який разом з проектом річного плану-графіка та інформаційно-аналітичною довідкою засвідчують виконання обов`язкових процедурних вимог для включення позивача до плану-графіка. В інформаційно-аналітичній довідці відсутній підпис та зазначення посадової особи, яка її склала, обрахунок показників ризиків високого ступеня. На думку позивача, відсутня мінімальна кількість трьох критеріїв ступеня ризику, що зазначено підставою для включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік. Контролюючий орган безпідставно включив товариство до плану-графіка, не дотримався основної підстави для включення доведеного ризику несплати товариством до бюджету податків та зборів, платежів. Посилання на методологію обрахунку основних критеріїв ризиків відсутнє, як і зазначення в інформаційно-аналітичній довідці про критерії ризиків платника податків. У зв`язку з тим, що на момент звернення до суду з даною позовною заявою наказ про проведення планової перевірки та направлення на проведення перевірки не видавалися, своєчасним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій податкового органу щодо включення його до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.
Ухвалою від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
19.07.2023 до суду надійшов відзив Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому відповідач-1 просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС засобами інформаційно-комунікаційних систем ДПС. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Форма такої довідки та її підписання Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (зі змінами), не передбачені. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік сформовано відповідно до Податкового кодексу України та Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. План-графік було затвердженого в.о. голови ДПС Тетяною Кірієнко та оприлюднено на вебпорталі ДПС 23.12.2022. ПРАТ «ЦГЗК» включено до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, місяць грудень, як платника податків, що має критерії ризику несплати податків високого, середнього та незначного ступенів.
Для ПРАТ «ЦГЗК» критерії ризику розраховано засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу згідно з декларуванням за 9 місяців 2022 року:
- критерії ризику високого ступеня:
рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю 0,19;
наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн 3048182,19;
сума довгострокових зобов`язань і забезпечень більше ніж 10 млн. грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання 1852996000;
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази 9499549000;
-критерії ризику середнього ступеня: декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн. грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період 194977561.
Відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків ПРАТ «ЦГЗК» належить до І групи підрозділу А розділу І плану-графіка, до якого насамперед включаються платники податків, які мають не менше ніж три критерії високого ступеня ризику. Наявність критеріїв ризику у платника податків, відповідно до яких платник податку включається до плану-графіка проведення документальних планових перевірок, вказує на вірогідність недоплати або приховування об`єкта оподаткування, що підтверджується або спростовується під час здійснення контрольно-перевірочної роботи. Інформація щодо ризиків несплати податків ПРАТ «ЦГЗК» є обґрунтуванням підстав включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 рік.
Ухвалою від 21.07.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
26.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Вказав, що у відзиві Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не зазначені обставини обґрунтування підстав включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 рік, а також не спростовано доводи позивача про відсутність двох ризиків високого ступеня: рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю 0,19; наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн 3048182,19. У відзиві не зазначено обґрунтованих підстав включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 рік. Як і в інформаційно-аналітичній довідці, у відзиві не зазначено обґрунтування критеріїв ризиковості, методологія та джерела отримання інформації, на підставі якої здійснені обрахунки, рівень сплати податку по певній галузі, не зазначено період, за які здійснено розрахунки.
15.08.2023 надійшов відзив Державної податкової служби України, у якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, посилався на обставини, тотожні зазначеним у відзиві Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Ухвалою від 17.08.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
04.09.2023 надійшло клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про врахування при ухваленні рішення постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 200/5094/21, у якій викладено висновок про те, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу (рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об`єктом судового оскарження; належним способом захисту прав платників податків є оскарження рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами перевірки, в тому числі з підстав порушення процедури її призначення.
07.09.2023 надійшли заперечення позивача на вказане клопотання, у яких зазначено, що правовідносини у даній справі та справі № 200/5094/21, у якій прийнято постанову Верховного Суду від 12.04.2023, не є подібними, оскільки у вказаній справі позивач звернувся до суду з позовом про оскарження дій щодо включення до плану-графіка після допуску до перевірки та оскарження наказу про її проведення. У даній справі позивач завчасно, превентивно оскаржує протиправні дії відповідача щодо включення його до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік з метою запобігання видання незаконного наказу про проведення перевірки, уникнення процедури недопуску до проведення перевірки, арешту майна позивача у зв`язку з недопуском до перевірки, тобто своєчасно захищає права з метою недопущення їх подальшого порушення у більшому розмірі в грудні 2023 року. Наказ на проведення перевірки ПРАТ «ЦГЗК» ще не прийнято, перевірка не проводилась. Оскарження платником податку до суду наказу про проведення перевірки може не забезпечити йому захист від накладення адміністративного арешту майна за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України. Тому позивач вважає обраний ним спосіб захисту порушених прав платника податків належним і ефективним.
21.09.2023 надійшли додаткові пояснення Державної податкової служби України, у яких відповідач-2 зазначив, що мораторій на формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021-2023 роки не запроваджувався. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволено проведення, зокрема, документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформційно-комунікаційних систем контролюючих органів. У Кодексі та Порядку відсутня вимога щодо оформлення інформаційно-аналітичної довідки службовим документом та затвердження посадовою особою контролюючого органу. ПРАТ «ЦГЗК» включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік як платника податку, що має критерії ризику несплати податків високого, середнього та незначного, зокрема, чотири критерії високого ступеня ризику. Розрахунок критеріїв ризику несплати податків здійснюється засобами інформаційно-комунікаційних систем ДПС за даними податкової та фінансової звітності платників податків та з використанням іншої наявної інформації в базі даних ДПС. На рівні територіальних органів ДПС за даними інформаційних ресурсів контролюючих органів та з інших джерел проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів та за пропозиціями структурних підрозділів ДПС. Алгоритми розрахунку критеріїв ризику несплати податків для відбору платника податків до плану-графіка проведення документальної планової перевірки були підтверджені рішенням робочої групи з удосконалення системи ризикоорієнтованого податкового контролю в ДПС. Зокрема, критерій високого ступеня ризику (рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю) для ПРАТ «ЦГЗК» розраховано згідно з показниками податкових декларацій з податку на додану вартість за 9 місяців 2022 року як відхилення між рівнем сплати ПДВ суб`єкта господарювання ПРАТ «ЦГЗК» та рівнем сплати ПДВ суб`єктів господарювання, які декларують галузь «Добування залізних руд» (07.10), що для позивача становить 0,19 відсотків. Кодексом та Порядком не передбачено оформлення обґрунтування і підстав включення до плану-графіка платника податків окремим документом або вмістом інформаційно-аналітичної довідки. Інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності ПРАТ «ЦГЗК» містить, зокрема, інформацію про реєстраційні дані, доходи та обсяги постачання за період, що перевірявся, про запланований місяць початку перевірки, період, за який розраховані критерії ризику (за 9 місяців 2022 року) та відповідно до яких платника податків включено до плану-графіка. Обґрунтуванням підстав включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік є інформація щодо наявності у нього ризиків несплати податків. План-графік не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке порушує права чи інтереси платника податків, а лише є проміжним рішенням, формування та опублікування якого є обов`язковою умовою для призначення та проведення планової документальної перевірки. План-графік є лише інформацією/попередженням для платників податків про проведення документальної перевірки, та не тягне за собою жодних правових наслідків, які впливають на права та інтереси позивача. Виключно результат реалізації повноваження податкового органу (рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об`єктом судового оскарження.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків направило на адресу Державної податкової служби України лист № 2902/8/32-00-07-07 від 01.12.2022 про надання переліку платників податків, яких запропоновано до включення до проекту плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, у тому числі ПРАТ «ЦГЗК» на грудень.
Листом ДПС України № 17268/7/99-00-07-03-02-07 від 23.12.2022 повідомлено територіальні органи ДПС, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, який сформовано згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків», із змінами, затвердженого в.о. голови Державної податкової служби України Кірієнко Т.П. 23.12.2022, та розміщено на вебпорталі ДПС.
Вказаний план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, до якого включено ПРАТ «ЦГЗК», розміщено на офіційному веб-порталі ДПС 23.12.2023.
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік з урахуванням коригування (березень 2023 року), розміщено на офіційному веб-порталі ДПС 27.03.2023.
ПРАТ «ЦГЗК» включено до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік як платника податків, що має критерії ризику несплати податків високого, середнього та незначного ступеня.
Критерії ризику високого ступеня:
рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю 0,19;
наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн 3048182,19;
сума довгострокових зобов`язань і забезпечень більше ніж 10 млн. грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання 1852996000;
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази 9499549000;
Критерії ризику середнього ступеня: декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн. грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період 194977561.
На підтвердження правомірності включення позивача до відповідного плану-графіка відповідачем-1 додано до відзиву інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-графіка перевірок, що формується відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку № 524. Розділ ІІІ цієї довідки містить таблицю «Ризики несплати податків (9 місяців 2022 року)», в якому зазначені критерії відбору, визначені пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 524, зокрема: рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю 0,19; наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн 3048182,19; сума довгострокових зобов`язань і забезпечень більше ніж 10 млн. грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання 1852996000; дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази 9499549000; декларування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн. грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період 194977561.
У довідці також зазначено, що рівень сплати ПДВ по відповідній галузі становить 0,19 відсотка.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Згідно з пунктами 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що документальна планова перевірка платника податків повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (зі змінами), проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДПС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа останнього місяця першого або другого кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
У випадку, коли зміни пов`язані із змінами найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) платника податків та/або виправленням технічних помилок, проекти коригування планів-графіків формуються територіальними органами ДПС не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
Пунктом 5 розділу І цього Порядку передбачено, що лан-графік (коригування плану-графіка) складається з планів-графіків (коригувань планів-графіків) територіальних органів ДПС та затверджується Головою ДПС.
Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділу, до функцій якого входить організація роботи щодо формування плану-графіка, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).
Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.
Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДПС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
До підрозділу А насамперед включаються платники податків, які мають не менше ніж три критерії високого ступеня ризику та обсяги доходів або обсяги постачання для головних управлінь (далі - ГУ) ДПС у Дніпропетровській, Київській областях, місті Києві, що дорівнюють або більше ніж 100 млн грн, для ГУ ДПС у Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Харківській областях - дорівнюють або більше ніж 50 млн грн, для міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків - дорівнюють або більше ніж 10 000 млн грн, для інших ГУ ДПС - дорівнюють або більше ніж 20 млн грн (у розрахунку на рік).
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент внесення позивача до плану-графіку перевірок) було установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Разом з тим, дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану на підставі пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.
Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє станом на час розгляду справи.
Згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції на момент внесення позивача до плану-графіку перевірок) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів); в) фактичних перевірок.
Як зазначив позивач, станом на час звернення до суду з даною позовною заявою наказ про проведення планової документальної перевірки ПРАТ «ЦГЗК» та направлення на її проведення видано не було.
Вважаючи дії відповідачів щодо включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу № 826/6376/16, Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 зауважив, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу (саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об`єктом судового оскарження.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відтак, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.
При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 687/1539/16-а та від 04 лютого 2020 року у справі № 320/7969/17.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії відповідачів щодо включення ПРАТ «ЦГЗК» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.
Водночас, у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.005730 Верховний Суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що позов є необґрунтованим, оскільки позивач не оскаржив дії ГУ ДПС з коригування плану-графіка, а тому обраний спосіб захисту порушеного права є неналежним, підлягає відхиленню, оскільки у даному випадку юридично значущим для позивача є саме спірний наказ, тоді як оцінка дій податкового органу щодо здійснення коригування плану-графіка охоплюється вирішенням спору щодо правомірності наказу про проведення документальної планової перевірки, прийнятого на підставі змін, внесених до плану-графіка. Натомість, самі по собі вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень про проведення коригування плану-графіка за наявності нереалізованого владного управлінського рішення (наказу), не можуть призвести до ефективного захисту порушеного права.
Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 580/170/20.
Отже, належним способом захисту прав платників податків є оскарження рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки, в тому числі з підстав порушення процедури її призначення та проведення.
Зважаючи на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права у вказаній справі, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При вирішенні даної справи судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.10.2023 у справі № 480/12329/21, в якій предметом спору було оскарження дій ДПС України та ГУ ДПС у Сумській області щодо включення позивача до плану-графіка документальних планових перевірок на 2021 рік.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог питання про розподіл понесених позивачем судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 90, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження: 50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977.
Відповідач-1: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, місцезнаходження: 49031, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079.
Відповідач-2: Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393.
Повний текст рішення складено 06.11.2023.
Суддя В.В. Рянська
Судове рішення № 114691065, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 06.11.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/14153/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: