Рішення № 114690999, 06.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Справа № 160/18139/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, виданої відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши ОСОБА_1 з 17.05.2009 року збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній на 01.10.2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати ОСОБА_1 пенсійні виплати з урахуванням збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що пенсійним органом грубо порушуються її права на отримання пенсії в належному розмірі, оскільки при проведенні пенсійних виплат не враховується особливий порядок обчислення пенсії за понаднормовий стаж, встановлений спеціальним законом для осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а саме: п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи». Позивач звертає увагу, що у Законі України №2148-VIII від 03.10.2017 року відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», поширюються на порядок обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами.

28.08.2023 року представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» поданий відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог, так як позивач не звертався до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а, тому, вимоги позивача про розрахунок пенсії за ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону № 796 суперечать нормам чинного законодавства, оскільки зазначена позиція не передбачена нормативно-правовими Актами.

Щодо перерахунку пенсії з 17.05.2009 року відповідач вказує, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, оскільки пропущено шестимісячний строк який починається з часу, коли особа дізналась, або могла дізнатися про порушенні права, тобто, у даному випадку, з часу отримання першої пенсійної виплати.

Ухвалою від 01.09.2023 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до участі у справі як відповідача по справі №160/18139/23.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області правом на подання відзиву не скористалося, про розгляд справи повідомлений належним чином.

13.10.2023 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій наголошено, що, оскільки позивач перебуває на обліку у ПФУ з 2009 року та отримує пенсію за віком як особа, потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи». Звертає увагу, що на момент призначення пенсії було чинним положення ч. 2 ст. 56 вказаного Закону, за яким встановлювалась доплата за понаднормовий стаж понад 15 років зі збільшенням на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад зазначений стаж. У результаті доплату за стаж роботи було обчислено за ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із розрахунку понад 20 років зі збільшенням на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.

Як вбачається з перерахунку стажу, проведеного відповідачем, загальний стаж роботи позивача становить 40 років 09 місяців 16 днів, доплата за 20 років понаднормового стажу становить 214,80 грн, розмір пенсії з надбавками складає 4760,07 грн.

19.06.2023 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою щодо проведення перерахунку пенсії.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №33572-25803/П-01/8-0400/23 від 17.07.2023 року надало відповідь на заяву позивача та повідомило про таке. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, як особа потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з нормами статті 55 Закону № 796 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону № 1058. Повідомлено, що для розгляду питання щодо розрахунку пенсії по двоскладовій формулі необхідно звернутися з відповідною заявою до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) або надати заяву за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України. Згідно із статтею 44 Закону № 1058 перерахунок пенсії здійснюється за зверненням особи. Звернення за перерахунком пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для перерахунку пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду застрахованою особою особисто. З заявою про перерахунок пенсії необхідно звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області особисто або за допомогою електронних сервісів вебпорталу Пенсійного фонду України.

30.06.2023 року позивач звернулась до пенсійного органу з заявою щодо перерахунку пенсії згідно ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 07.07.2023 року №912500117561, яким відмовлено у перерахунку пенсії, зважаючи на таке. У результаті перерахунку розмір пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону становив би 2760,00 грн. Враховуючи, що розмір пенсії за віком відповідно до п. 2 ст. 56 Закону є меншим (2760,00 грн), ніж той, що ОСОБА_1 отримує (4760,07 грн), тому проводити зазначений перерахунок недоцільно, тому в перерахунку пенсії відмовлено.

Вважаючи такі дії пенсійних органів протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто цією нормою фактично надано право обчислювати пенсію особі, яка набула страховий стаж до 01.01.2004 року та після цієї дати, за двома законами: Законом №1058-IV та Законом, що діяв до набрання чинності Законом №1058-IV (двоскладова формула обчислення).

Згідно положень частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Водночас, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII).

Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина, яка передбачена частиною першою статті 28 Закону № 1058-ІV, має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 17.04.2018 року у справі №565/1270/17, від 02.04.2019 року у справі №565/871/17, від 26.11.2019 року у справі №572/1263/17, від 16.07.2020 року у справі №336/7176/16-а, від 04.05.2022 року у справі №560/495/17 та від 28.07.2022 року у справі № 560/868/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, висновок Верховного Суду має бути врахований судом першої інстанції при застосуванні аналогічних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Оскільки позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058-ІV із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, та є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, має загальний трудовий стаж роботи понад 20 років, суд доходить висновку, що позивач має право на підвищення пенсії за понаднормативний стаж на умовах, визначених Законом №796-ХІІ.

При цьому, посилання відповідача на неможливість застосування до позивача частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ у зв`язку з тим, що позивачу не призначалася пенсія на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-ІV (двохскладова формула), суд оцінює критично, з огляду на таке.

У зв`язку із набранням 11.10.2017 року чинності Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину другу статті 56 Закону № 796-XII доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки Закон № 796-XII містить спеціальні норми та визначає умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то суд вважає, що особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII до 11.10.2017 року, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме: без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні).

Частина друга статті 56 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 11.10.2017 року, передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а відтак чинну (з 11.10.2017 року) редакцію частини другої статті 56 Закону № 796-XII можна застосовувати лише до перерахунку пенсій, які були призначені вперше після внесення доповнень до частини другої статті 56 Закону № 796-XII - 11.10.2017 року.

З огляду на те, що пенсія позивачу була призначена до 11.10.2017 року, то на перерахунок його пенсії не поширюється умова частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Узагальнюючи вищевказане, суд зазначає таке. Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №560/675/17 та від 05.09.2018 року у справі №565/1062/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилання відповідача на неможливість застосування до позивача частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з не призначенням особі пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двохскладова формула) суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Пенсія позивачу призначена до внесення до закону змін, які передбачили цю умову (тобто до 11.10.2017 року), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.

Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.

Підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку слугував умовний розрахунок пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність перерахунку, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою свого права на пенсійне забезпечення та впливати на його волевиявлення з мотивів доцільності або недоцільності вчинення певних дій.

У разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які пенсійний орган повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.

Якщо суб`єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у задоволенні вимог та прийняти рішення про відмову, а не посилатись на будь-які оціночні судження або розрахунки, викладаючи свої висновки у формі роз`яснення чи рекомендацій.

Тому у позивача наявні підстави для перерахунку пенсії за її заявою від 30.06.2023 року.

Щодо строку перерахунку пенсії, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 30.06.2023 року, тому перерахунок пенсії позивачу слід здійснити з 01.07.2023 року.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати ОСОБА_1 пенсійні виплати з урахуванням збільшення пенсії, суд зауважує, що підстав вважати, що відповідачем буде обмежено таке нарахування чи виплату не вбачається, тобто це є вимогою на майбутнє, а отже задоволенню не підлягає.

Одночасно, суд вказує, що в даному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яке оскаржується в рамках даної справи.

З матеріалів справи судом встановлено, позивач оскаржує протиправну бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, виданої відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а у відповіді на позовну заяву позивач вказує, що немає значення яким саме територіальним органом ПФУ відмовлено у перерахунку.

Суд вказує, що право позивача на здійснення перерахунку порушене ГУ ПФУ в Хмельницькій області шляхом прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії. При цьому лист ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.07.2023 року №33572-25803/П-01/8-0400/23 не містить відмови у перерахунку пенсії, однак і не зазначено, що позивачем не дотримано будь-які вимоги щодо наявності або форми документів, які подаються для проведення перерахунку, їх недостатності або невідповідності.

Тож, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку. Проте, зважаючи на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, то саме на нього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача.

Тому, належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, будинок 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №912500117561 від 07.07.2023 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, виданої відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши ОСОБА_1 з 01.07.2023 року збільшення пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 відсоток заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній на 01.10.2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко