Рішення № 114690827, 03.11.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року Справа № 160/21688/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 16 серпня 2023 про відмову у призначені пенсії за віком, ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місце знаходження вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, індекс 49000, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стахового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , фактична зареєстрована адреса проживання, як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_1 ) період з 01.04.1998 по 01.01.1999 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місце знаходження вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, індекс 49000, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 січня 2022 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач неодаразово зверталась до органів Пенсійного органу з заявами про призначення пенсії за віком. Рішеннями органів Пенсійного фонду України від 39.01.2022 року, 18.05.2022 року, 13.06.2022 року та 16.08.2023 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років. Зазначено, що згідно із розрахунком форми РС-право від 21 червня 2022 року та від 16 серпня 2023 року до страхового стажу не увійшов період починаючи з 01.04.1998 по 01.01.1999.. Таким чином, страховий стаж з урахуванням перетину періодів склав 27 років 6 місяців 15 днів. Зауважено, що жодне з Рішень не містить посилання, з яких підстав не зарахований стаж з 01.04.1998 по 01.01.1999. При цьому, органом ПФУ не було повідомлено позивача про необхідність подання додаткових документів на підтвердження відомостей про страховий стаж. Позивачем вказано, що її страховий стаж підтверджений як записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і була подана до пенсійного органу разом із первинною заявою про призначення пенсії, так і свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця про підтвердження страхового стажу з 01.04.1998 по 01.01.1999. Отже, позивач вважає, що оскільки станом на момент первинного звернення з заявою про призначення пенсії у неї був наявний необхідний страховий стаж для призначення пенсії, у територіального органу Пенсійного фонду України були підстави для врахування вищевказаного періоду і призначення пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

02.10.2023 року на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Зауважив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.

23.10.2023 року на адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Зауважив, що 09.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. Розгляд заяви від 09.08.2023 здійснювався Головним управлінням за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви від 09.08.2023 було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії № 051330002842 від 16.08.2023. Страховий стаж позивача становить - 27 р. 06 м. 15 д. Період ведення позивачем підприємницької діяльності з 01.04.1998 по 01.01.1999 не зараховано до страхового стажу та до стажу для визначення права на призначення пенсії, оскільки позивачем не надано жодного документу, передбаченого Постановою №637, які підтверджували сплату страхових внесків позивачем за вищевказаний період. Оскільки страховий стаж позивача менший за необхідний (28 років), у Головного управління були відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком згідно Закону №1058. Таким чином, на думку відповідача, було прийняте законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно Закону №1058.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась з заявою від 12 січня 2022 року до Торецького об`єднаною управління пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії.

Рішенням зід 19.01.2022 № 051330002842 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж особи становить 26 років 4 місяці 27 днів, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, дата з якої особа матиме право на пенсійне виплату 22.12.2024 року.

18 травня 2022 року позивач повторно звернулась до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.05.2022 № 051330002842 відмовлено у призначенні пенсії за віком, страховий стаж заявника складає 27 років 0 місяців 15 днів, зв' язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме, наявність у 2022 році не менше 28 років страхового стажу.

07 червня 2022 року позивач повторно звернулась до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії.

Рішенням від 13.06.2022 № 051330002842 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, страховий стаж заявника становить 27 років 03 місяці 15 днів, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09 серпня 2023 року позивач повторно звернулась до Головного Управлінні; Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою іро призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 16.08.2023 року № 051330002842 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком.

В спірному Рішенні від 16.08.2023 зазначено, що вік заявниці 61р. 07м. 18д., необхідний страховий стаж становить 28 років, страховий стаж особи становить 27р. 06м. 15 д., за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Позивач не працює, підприємець.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком відповідача 2, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон від 09.07.2003 № 1058-IV).

Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 26 Закону №1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).

Страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До 01.01.2004 страховий стаж за період роботи у фізичної особи-підприємця враховується на підставі довідки Пенсійного фонду про сплату страхових внесків, з 01.07.2000 - підтверджується даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до п. 3-1 Закону №1058, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);

Постановою Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Згідно з вимогами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон від 05.11.1991 № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового, так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внескі; (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для розрахунку пенсії пенсійний орган обчислює страховий стаж за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди, до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності.

З матеріалів справи, а саме, з відзиву відповідача 2 та з розрахунку форми РС-право від 21 червня 2022 року та від 16 серпня 2023 року вбачається, що до страхового стажу позивач не увійшов період, починаючи з 01.04.1998 по 01.01.1999.

Проте, жодні рішення Пенсійного органу не містять посилання на підстави не зарахування стажу з 01.04.1998 по 01.01.1999..

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 3.3. розділу III Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу IV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідіи документи, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 759/12575/15-а щодо аналогічних правовідносин.

Однак орган ПФУ не повідомив позивача про необхідність подання додаткових документів на підтвердження відомостей про страховий стаж.

З матеріалів справи встановлено, що страховий стаж позивача підтверджений записами в трудовій книжці, що також підтверджено відповідачем 2.

Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 , номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 258 017 0000 000851, підтверджено страховий стаж позивача з 01.04.1998 по 01.01.1999.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача 2 № 051330002842 від 16.08.2023 року.

Щодо підстав зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період з 01.04.1998 по 01.01.1999 та повторно розглянути заяву позивача від 12.01.2022 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку, створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви від 09.08.2023 року та винесення спірного рішення за вказаною заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок у зарахуванні до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , період з 01.04.1998 по 01.01.1999 та повторно розглянути заяву позивача від 09.08.2023 року про призначення пенсії за віком саме на відповідача 2, як визначений суб`єкт призначення.

Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Підстави про зобов`язання повторного розгляду заяви позивача від 12.01.2022 року у суду відсутні, оскільки правомірність рішення Пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії від 19.01.2022 року № 051330002842, прийняте за результатом розгляду вказаної заяви, предметом розгляду у даній справі не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

З аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком № 051330002842 від 16.08.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , період з 01.04.1998 по 01.01.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2023 року про призначення пенсії за віком згідноз ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",із урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник