Рішення № 114690802, 08.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року Справа № 160/16148/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

07.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000034/2 від 22.03.2023 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаними рішенням та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

11.07.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.07.2023 року від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з метою митного оформлення імпортованого товару подало декларацію № 23UA403070000321U0 від 21.03.2023 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 23UA403070000321U0 від 21.03.2023 року позивачем подані наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт № DFK/24 від 27.12.2022 року;

- додаток (специфікація) до № 2022-2А від 28.12.2022 року;

- рахунок-фактура на оплату вартості товару № DF2022-2А від 05.01.2023 року;

- пакувальний лист від 05.01.2023 року;

- сертифікат країни походження товару № 23С3204А0108/00019 від 09.02.2023 року;

- технічні характеристики товару;

- список номерів шасі;

- договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27.12.2022 року;

- заявку на перевезення № 3 від 11.01.2023 року;

- коносамент № BW23010029 від 23.02.2023 року;

- залізничні товарно-транспорті накладні: № 284265 від 13.03.2023 року, №№ 284489, 284497, 284521 від 14.03.2023 року;

- рахунок на оплату: № L60442 від 28.02.2023 року;

- довідку про транспортні витрати від 06.03.2023 року;

- акт виконаних послуг від 20.03.2023 року.

21.03.2023 року Тернопільською митницею направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, надати наступні додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

22.03.2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надало Тернопільській митниці наступні додаткові документи: комерційну пропозицію виробника від 21.12.2022 року; прайс-лист виробника від 21.12.2022 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом.

22.03.2023 року Тернопільська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2023/000034/2.

В графі 33 зазначеного рішення, суб`єкт владних повноважень навів такі підстави прийняття рішення:

- митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість;

- у рахунку-фактурі про транспорті витрати від 28.02.2023 року № L60442, довідці про транспортні витрати від 06.03.2023 року наявна печатка , зроблена за допомогою кольорового копіювання;

- у коносаменті від 23.02.2023 року № BW23010029 наявна інформація, щодо перевізника морським видом транспорту, а саме «ICS LTD» та у накладній УМВС від 13.03.2023 року № 284265, від 14.03.2023 року №№ 284489, 284497, 284521 зазначено перевізника залізничним сполученням «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.», що суперечить поданим до митного оформлення документам із посиланням на перевізника (експедитора) «Global Container Lines Latvija SIA», що мали б підтверджувати транспортні витрати згідно умов поставки FOB Ningbo.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. ч. 1,4 ст. 337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі № 826/4434/16, від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, дійшов до наступного висновку.

Щодо твердження відповідача про ненадання позивачем - якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1. зовнішньоекономічного контракту № DFK/24 від 27.12.2022 (далі - Контракт) ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого продавець повинен надати покупцю коригуючи Специфікацію та інвойс.

Згідно з пункту 5.1 зовнішньоекономічного контракту № DFK/24 від 27.12.2022 оплата товару, що поставляється, здійснюється покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на підставі Специфікацій (Додатків) шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T.

Відповідно до пункту 5.2 зовнішньоекономічного контракту № DFK/24 від 27.12.2022 року умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.

Специфікацією від 28.12.2022 року № 2022-2А визначено, що загальна вартість поставленого товару складає 256074,64 дол.США та узгоджено умови оплати, протягом 90 днів з моменту поставки товару.

Відповідно до умов поставки FOB, визначених в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010», поставка вважається завершеною з моменту переходу товару через поручні судна. Фактична поставка партії продавцем була виконана 23.02.2023 року, що підтверджується відомостями коносаменту № BW23010029 від 23.02.2023 року. Таким чином, строк оплати за товар спливав 23.05.2023 року, тобто на момент декларування спірної товарної партії - 21.03.2023 року та винесення спірного рішення - 22.03.2023 року не сплинув, оплата здійснена не була, банківські платіжні документи були відсутні у позивача, тому їх надання було не можливим.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, банківські платіжні документи на підтвердження заявленої митної вартості надаються декларантом виключно у випадку, коли рахунок сплачено.

Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до увагу при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року № 815/2731/18.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» були надані Тернопільській митниці усі наявні у нього на момент здійснення митного оформлення документи, що стосуються оцінюваного товару, а відповідач мав можливість перевірити числові показники вартості товару.

Твердження митниці про ненадання ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» транспортних перевізних документів також не відповідає дійсності, оскільки усі наявні у товариства такі документи були надані позивачем відповідачу разом з ЕМД, якою декларувався товар, а саме: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 2712/917/2022 від 27.12.2022 року; заявку на перевезення № 3 від 11.01.2023 року; коносамент № BW284265 від 13.03.2023 року; залізничні товарно-транспортні накладні: № L284265 від 13.03.2023 року, №№ 284489, 284497, 284521 від 14.03.2023 року; рахунок на оплату № L60442 від 28.02.2023 року; довідку про транспортні витрати від 06.03.2023 року; акт виконаних робіт від 20.03.2023 року.

З наданих документів вбачається, що в даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу: тракторів колісних та запасних частин до сільськогосподарської техніки у чотирьох 40-ка футових контейнерах (зазначені їх номери) морським шляхом за маршрутом: порт Кінгдао, Китай Гданськ, Польща та наземним залізничним транспортом за маршрутом Гданськ, Польща Тернопіль, Україна. Відповідно до заявки на перевезення, рахунку на оплату, акту виконаних робіт, довідки про транспортні витрати вартість морського перевезення (фрахту) одного контейнеру, включаючи перевантаження с судна на судно у порту перевалки складає 1300,00 дол.США, загальна вартість складає 5200,00 дол.США вартість наземного перевезення одного контейнеру з вантажем складає 2000,00 дол.США, включаючи перевантаження, загальна вартість перевезення складає 8000,00 дол.США; загальна вартість морського та наземного перевезення складає13200,00 дол.США.

На момент митного оформлення - 21.03.2023 року та винесення спірного рішення - 22.03.2023 року оплата транспортних витрат товариством здійснена не була, оскільки встановлений у п. 4.1. договору перевезення строк її здійснення (45 днів з дати вивантаження контейнеру з вантажем у порту призначення) не сплинув, а тому до митного оформлення не подавався банківський платіжний документ на її підтвердження.

Оплата позивачем за надані послуги з перевезення була здійснена 11.04.2023 року, що підтверджується платіжним дорученням № 51 від 11.04.2023 року.

Ненадання митниці якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування обумовлене тим, що у самому твердженні відповідачем зазначено та п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що такі документи подаються виключно у випадку, якщо страхування здійснювалось. В даному випадку умовами контракту DFK/24, Специфікацією № 2022-2А та Міжнародними торговельними правилами «Інкотермс 2010» для поставки та умовах FOB не передбачено обов`язкового страхування товару, тому його страхування не здійснювалось, що також розрахунком на оплату № DF2020-2A, у якому відсутні відомості щодо вартості страхування. Отже, відповідачем заявлено безпідставну вимогу щодо підтвердження витрат на страхування.

Ненадання товариством митниці в спірних випадках декларування таких додаткових документів, як: копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару обумовлене тим, що вони відсутні у позивача, а вимога відповідача про їх надання є протиправною.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зовнішньоекономічним контрактом (п. 3.5, п. 3.6), його сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такий документ, як копія митної декларації країни відправлення відсутній.

Відповідачем встановлено, що у рахунку-фактурі про транспортні витрати від 28.02.2023 року № L60442, довідці про транспортні витрати від 06.03.2023 року наявна печатка, зроблена за допомогою кольорового копіювання.

Зазначене твердження є безпідставним виходячи з того, що під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, митниці було надано на підтвердження транспортної складової митної вартості товару в електронному вигляді фотокопії, які було зроблено з паперових оригіналів означених нею документів, тобто вони по своїй суті є кольоровими цифровими копіями паперових документів, відповідно і печатки на них є кольоровою цифровою копією. Печатки у рахунку-фактурі на транспортні витрати від 28.02.2023 №L60442, довідці про транспортні витрати від 06.03.2023 року не мають жодних відмінностей між собою та від таких же печаток на інших наданих митниці товариством документах: Договорі перевезення, Заявці на перевезення, акті виконаних робіт. Більш того, митницею лише констатовано факт виготовлення печаток за допомогою кольорового копіювання та необґрунтовано який це має вплив на можливість перевірки нею саме числових показників заявленої товариством митної вартості задекларованого товару. Визначення внесення змін до документу не відноситься до компетенції посадової особи митного органу. Таке визначення віднесене виключно до компетенції осіб, що мають спеціальні знання в даній галузі, якими посадова особа митниці не володіє. Єдиним допустимим доказом внесення змін до документу є висновок експерта, або спеціаліста в даній галузі.

Щодо тверджень митниці про те, що у коносаменті від 23.02.2023 року № BW23010029 наявна інформація, щодо перевізника морським видом транспорту, а саме «ICS LTD» та у накладній УМВС від 13.03.2023 року № 284265, від 14.03.2023 року №№ 284489, 284497, 284521 зазначено перевізника залізничним сполучення «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.», що суперечить поданим до митного оформлення документам із посиланням на перевізника (експедитора) «Global Container Lines Latvija SIA», щоб мали підтверджувати транспортні витрати згідно умов поставки FOB Ningbo, суд зазначає наступне.

Так, перевезення спірної товарної партії в даному випадку здійснювалось відповідно до укладеного договору фрахту № 2712/917/2022 від 27.12.2022 року між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як замовником та компанією «Global Container Lines Latvija SIA».

Відповідно до пункту 1.1 договору, Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього Контракту.

Згідно із п. 2.2. договору, на протязі 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент. Коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку саму юридичну силу, як і оригінал. Перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

Перевізником для підтвердження факту здійснення морського перевезення видано позивачу морський коносамент, який є єдиним та достатнім документом на підтвердження здійснення морського перевезення вантажу.

У коносаменті компанія «ICS LTD» визначена, як агент морської лінії (морським агентом) в порту призначення. Жодних договірних відносин з цією компанією товариство відповідно до умов договору фрахту не має, у зв`язку з чим надання будь-якого документального підтвердження таких відносин не можливе.

Щодо посилання у накладній УМВС на перевізника залізничним сполученням компанію «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.», так пунктом 1.2. договору визначено, що на час воєнного стану в Україні Виконавець може здійснити перевезення (фрахт) та наземну доставку до території України зовнішньоторговельних вантажів за маршрутами та інструкціями зазначеним Замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами. У разі потреби та на прохання Замовника Виконавець зобов`язується надати в користування останньому обладнання для перевезення вантажів морським та наземним транспортом.

Відповідно до пункту 1.3. договору, детальні умови морського та/або наземного перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною цього договору.

Із заявки на перевезення № 3 від 11.01.2023 року, рахунку на оплату транспортних послуг № L60442, акту виконаних робіт від 20.03.2023 року, довідки про транспортні витрати від 06.03.2023 року вбачається, що в даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом за маршрутом: порт Кінгдао, Китай - Гданськ, Польща та наземним залізничним транспортом за маршрутом: Гданськ, Польща - Тернопіль, Україна.

Спеціальними правовими нормами та умовами договору передбачена можливість для оператора мультимодального перевезення, яким в даному випадку виступає компанія «Global Container Lines Latvija SIA» залучення інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення та виставлення єдиного рахунку за надані послуги з перевезення, тобто компанія «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» була залучена до виконання наземного перевезення основним Перевізником. З даною компанією ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» не має жодних договірних відносин.

Після виконання своїх обов`язків щодо перевезення вантажу, компанія Перевізник виставила єдиний рахунок на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення. Оформлений сторонами акт виконаних робіт підтверджує відсутність будь-яких зауважень щодо виконання перевезення вантажу.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням № UA403070/2023/000034/2 від 22.03.2023 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 47, прим. 9, ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000034/2 від 22.03.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати у розмірі 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко