Рішення № 114690779, 09.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Справа № 160/18217/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2023 року представник ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344, пл.Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, Харків, Харківська область, 61000) від 12.07.2023 №2000-0302-9/94502 (номер справи 046350013402) про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) періоди її роботи з 12.03.1997 по 01.03.1998, з 04.12.2004 по 31.01.2006; з 01.02.2006 по 21.10.2008 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона звернулася до відповідача-2 із заявою від 04.07.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням від 12.07.2023 №2000-0302-9/94502 відповідач-1 відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та черезвідсутність необхідного пільгового стажу, оскільки в пільгових довідках посада машиніст насосних установок відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливим та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ № 162 від 11.03.1994.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача-1 та вважає, що відповідачем безпідставно не було враховано до пільгового трудового стажу періоди роботи з 12.03.1997 по 01.03.1998, з 04.12.2004 по 31.01.2006; з 01.02.2006 по 21.10.2008 на посаді машиніста насосних установок, оскільки факт роботи протягом вказаних періодів підтверджується трудовою книжкою та відповідними довідками. Всі записи в трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити відповідних наказів, на підставі яких внесені, між собою пов`язані хронологічно, відсутні ознаки підробок. Позивач вважає дії відповідача у незарахуванні періодів роботи протиправними, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом. Також, позивач зазначає, що при призначенні їй пенсії мають застосовуватись норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року відкрито провадження у справі №160/18217/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на наступне.

04.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області № 046350013402 від 12.07.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішення про відмову в призначені пенсії було надіслано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу позивача листом від 14.07.2023 № 0400-010226-8/104679.

З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.

Також, представник відповідача-2 вказує, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон, є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 з моменту набрання законної сили Закону України від 03.10.2017 №2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 11.10.2017 року, а тому рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 впливає на осіб у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах виникло до 11.10.2017 року.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 N 2148-УІІІ на час звернення за призначенням пенсії 25.11.2020 року є діючим та не визнаний неконституційним повністю або в його окремій частині.

Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право), страховий стаж позивача становить 35 років 05 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком № 2 18 років 01 місяць 15 днів.

Станом на 11.10.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повних 48 років та не досягла пенсійного віку, встановленого абз. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (50 років).

На час звернення за призначенням пенсії 04.07.2023 року, ОСОБА_1 досягла повних 54 роки та не досягла пенсійного віку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (55 років).

З огляду на вищезазначене, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач набуде право на призначення пенсії на пільгових умова при досягненні 55 років.

Крім того, представник відповідача-2 зазначає, що відповідно до п. 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

На час оспорюванної роботи позивача діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36.

До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи:

- з 12,03.1997 по 01.03.1998 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-4/1612 від 29.06.2023, оскільки посада машиніста насосних установок відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ №162 від 11.03.1994;

- з 04.12.2004 по 31.01.2006 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-4/1613 від 29.06.2023, оскільки посада машиніста установок збагачення відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003;

- з 01.02.2006 по 21.10.2008 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №19 від 03.07.2023, оскільки посада машиніста установок збагачення відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003.

Враховуючи вище викладене, відсутні підстави для зарахування періодів роботи з 12.03.1997 по 01.03.1998, з 04.12.2004 по 31.01.2006; з 01.02.2006 по 21.10.2008 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - позивач, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.07.2023 №2000-0302-9/94502 (номер справи 046350013402) позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з не досягненням віку та відсутністю пільгового стажу.

У даному рішенні, зокрема зазначено наступне.

"Дата народження заявниці: 29.04.1969.

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 04.07.2023.

Призначення пенсії за віком, на пільгових умовах за списком 2.

Вік заявниці: 54 роки.

Пільговий стаж заявниці становить: 18 років 01 місяць 15 днів.

Страховий стаж заявниці становить: 35 років 05 місяців 27 днів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають жінки, після досягнення 55 років і за наявності страховою стажу 25 років, з них не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та результатами атестації робочих місць.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

54 роки 6 місяців з 1 квітня 1969 по 30 вересня 1969.

До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи:

- з 12.03.1997 по 01.03.1998 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-4/1612 від 29.062023, оскільки посада машиніста насосних установок відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ 162 від 11.03.1994;

- з 04.12.2004 по 31.01.2006 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-4/1613 від 29.06.2023, оскільки посада машиніста установок збагачення відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003;

- з 01.02.2006 по 21.10.2008 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №19 від 03.07.2023, оскільки посада машиніста установок збагачення відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: до загального страхового стажу зараховано періоди роботи згідно трудової книжки та індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Право на пенсію заявниця набуде з 30.10.2023".

Тобто, причинами відмови є не досягнення віку, з якого можливо призначення пенсії на пільгових умовах, та відсутність пільгового стажу.

Позивач вважає, що відповідач, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач працювала у спірний період на наступних посадах:

- з 12.03.1997 року по 01.03.1998 року у виробничому об`єднанні Павлоградвугілля ЦЗФ Павлоградська на посаді машиніст насосних установок;

- з 04.12.2004 року по 31.01.2006 року у Відкритому акціонерному товариству Павлоградвугілля ЦЗФ Павлоградська на посаді машиніст насосних установок;

- з 01.02.2006 року по 21.10.2008 року у ТОВ ЦЗФ ПАВЛОГРАДСЬКА на посаді машиніст насосних установок.

До пільгового стажу не зараховані періоди з 12.03.1997 р. по 01.03.1998 р., з 04.12.2004 р. по 31.01.2006 р., з 01.02.2006 р. по 21.10.2008 р. на посаді машиніста установок збагачення згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-4/1612 від 29.06.2023 р., №1-4/1613 від 29.06.2023 р., №19 від 03.07.2023 р., оскільки посада машиніст установок збагачення відсутня в списку виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003 та постанови КМУ 162 від 11.03.1994.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України Про пенсійне забезпечення (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із пунктом б частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, особи зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Суд звертає увагу, що до внесення змін Законом №213-VIII у статтю 13 Закону №1788-XII було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Законом України від 02.03.2015 №213-VIII віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правил поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали з 01.04.1968 по 30.09.1968 набували право на пенсію по досягненню 53 років 6 місяців.

Судом встановлено, що надалі Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Так, зокрема, згідно п.2 ч. 2 ст.114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до відповідача.

Згодом, 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII.

Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону №1788 у редакції до внесення змін Законом №213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Конституційний Суд України зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного Рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. ….

Проаналізувавши все вищевикладене, зокрема наведене рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що з 23.01.2020 (часу прийняття цього Рішення КСУ) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

При цьому, вказані закони містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком №2, зокрема щодо вікового цензу, який у спірних правовідносинах складає 50 років за пунктом б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, та 55 років за п.2 ч.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При вирішенні цього спору, суд враховує принцип верховенства права, відповідно до якого, згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), саме людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у пункті 102 рішення у справі Зеленчук і Цицюра проти України (заяви №846/16 та №1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам`ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є практичними та ефективними. Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі Броньовський проти Польщі (Broniowski v. Poland), заява №31443/96, пункт 115).

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Проаналізувавши вищенаведені рішення ЄСПЛ, оскільки національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2, зокрема пункт б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, суд вважає за необхідне застосувати найбільш сприятливий для позивача підхід.

Тобто, у розглядуваній справі до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні є найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, враховуючи, що станом на час внесення Законом України від 02.03.2015 №213-VIII змін у ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення позивач здобула необхідний загальний і спеціальний страховий стаж, суд зазначає, що з 23.01.2020 - моменту прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 у позивача виникло право на призначення відповідної пільгової пенсії.

Судом встановлено, що станом на час звернення позивача за призначенням пенсії (04.07.2023 року) позивач досягла 54 роки.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі Порядок №637) передбачено, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Відповідно до вказаного вище Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правилами п.3 Порядку №637 в редакції станом на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.07.2023 № 19, яка видана ТОВ «ДТЕК «ПАВЛОГРАДСЬКА ЦЗФ» про те, що позивач працювала повний робочий день на основному виробництві по збагаченню вугілля ТОВ «ЦЗФ ПАВЛОГРАДСЬКА» з 01.02.2006 по 21.10.2008 на посаді машиніста установок збагачення, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділу 2а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Стаж роботи 02 роки 08 місяців 21 день. Дана професія атестована: наказ №225 від 01.03.2010 р. та розпорядження №205 від 01.03.2005. Суміщень професій не було.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.06.2023 № 1-4/1613, яка видана ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІДДЯ» про те, що позивач працювала повний робочий день на основному виробництві, пов`язані зі збагаченням вугілля ВАТ «Павлоградвугілля» ЦЗФ «Павлоградська» з 04.12.2004 по 31.01.2006 на посаді машиніста установок збагачення, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділу 2а - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Стаж роботи рік 1 місяць 28 днів. Дана професія атестована: наказ №109 від 13.03.2000 р. та розпорядження №205 від 01.03.2005. Суміщень професій не було.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.06.2023 № 1-4/1612, яка видана ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІДДЯ» про те, що позивач працювала повний робочий день на основному виробництві по збагаченню вугілля у виробничому об`єднанні «Павлоградвугілля» ЦЗФ «Павлоградська» з 12.03.1997 по 01.03.1998 на посаді машиніста насосних установок, що передбачена Списком №2 розділ II підрозділу 2030000а код 13910 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162. Стаж роботи 0 років 11 місяців 18 днів. Дана професія атестована: наказ №109 від 13.03.2000 р. та наказ №161 від 01.07.1994. Суміщень професій не було.

Суд зазначає, що посада машиніста насосних установок передбачена Списками № 2, затвердженими Постановами КМУ №162 від 11.03.1994 (розділ II, підрозділ а, позиція 2030000а-13910) та № 36 від 16.01.2003 (розділ II, підрозділ а, позиція 2а).

Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми закону, виходячи з принципу верховенства права, з метою повного захисту порушених прав і свобод позивача, суд дійшов висновку, що відмова відповідача-1, викладена в рішенні від 12.07.2023 №2000-0302-9/94502 (номер справи 046350013402), у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та є протиправною.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно доп. 5 ч. 1ст. 244Кодексуадміністративного судочинства Українипід часухвалення рішення суд вирішує питаннясудових витрат.

Напідставіст. 139 Кодексуадміністративного судочинства Українисудвважає за необхідне присудити на користь позивачаза рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській областіпонесенісудовівитратиу розмірі1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) від 12.07.2023 №2000-0302-9/94502 (номер справи 046350013402) про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди її роботи з 12.03.1997 р. по 01.03.1998 р., з 04.12.2004 р. по 31.01.2006 р., з 01.02.2006 р. по 21.10.2008 р. до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2023 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник