Рішення № 114684801, 06.11.2023, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2418/23

2/683/842/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2418/23, 2/683/842/2023 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Старокостянтинівського відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» (далі ТОВ ФК «Кредит-Капітал»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (далі приватний нотаріус Остапенко Є.М.), Старокостянтинівський відділ Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі Старокостянтинівський відділ ДВС), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що 18 лютого 2020 року в електронній формі уклала з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» договір кредиту №3144209209/491841.

29 червня 2021 року приватним нотаріусом Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №249815 про стягнення з неї на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал», якому ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» уступило право вимоги, заборгованості за кредитним договором №3144209209/491841, укладеним 18 лютого 2020 року між нею та ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», у розмірі 11192,10 грн.

З 15 лютого 2022 року вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у Старокостянтинівському відділі ДВС, виконавче провадження №68635024.

Зазначає, що нотаріус жодним чином не контактував з нею, первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його можливого погашення не запитував, безспірність не встановлював. ТОВ ФК «Кредит-Капітал» письмову вимогу про усунення нею порушень не надсилало.

Тому, вважає, що при видачі виконавчого напису нотаріусом порушено вимоги щодо безспірності заборгованості.

Крім того, нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений.

За таких обставин, позивачка просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Остапенка Є.М. від 29 червня 2021 року №249815 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 липня 2023 року у даній справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами

спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Заботін В.В. подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачки, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач ТОВ ФК «Кредит-Капітал», яке належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направило, у визначений судом строк відзив на позов не подавало.

Натомість представник ТОВ ФК «Кредит-Капітал» Кравчук М.А. подала клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, посилаючись на необґрунтованість вимог позивачки щодо стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 9500 грн. Також у вказаному клопотанні представник відповідача просить проводи розгляд справи у її відсутності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, у тому числі відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Остапенко Є.М., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Старокостянтинівський відділ ДВС, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направив, подавши заяву про розгляд справи у відсутності представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 лютого 2020 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №3144209209/491841, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3600 грн. під 1,9 процентів на добу строком на 30 днів, тобто до 18 березня 2020 року, шляхом перерахування кошів на її платіжну банківську картку.

29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №249815, яким з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором №3144209209/491841 від 18 лютого 2020 року, укладеним з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» за період з 25 травня 2021 року по 03 червня 2021 року в розмірі 11192,10 грн., з яких: 2957,40 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7304,70 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками.

Як вбачається зі змісту вказаного виконавчого напису, первісний кредитор ОСОБА_1 за кредитним договором №3144209209/491841 від 18 лютого 2020 року, ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», відступило право вимоги за вказаним кредитним договором новому кредитору - ТОВ ФК «Кредит-Капітал», відповідно до договору відступлення прав вимоги №ЕМ-6 від 26 травня 2021 року, відповідно до якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

На підставі заяви ТОВ ФК «Кредит-Капітал» головним державним виконавцем Старокостянтинівського відділу ДВС 15 лютого 2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68635024 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №249815 від 29 червня 2021 року.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 29.06.1999року №1172 (далі - Перелік).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14Закону України«Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем.

Згідно зі статтею 87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати

Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №14-278гс18), від 15.01.2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19).

Підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрів Українивід 26.11.2014року №662«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КабінетуМіністрів Українивід 26.11.2014року №662«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року, з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).

Згідно з положеннями статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 29 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис було вчинено на підставі укладеного між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №3144209209/491841 від 18 лютого 2020 року, який було укладено у простій письмовій формі.

Таким чином, враховуючи, що укладений між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 кредитний договір, на підставі якого видано оспорюваний виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду який викладено, зокрема, у постановах: від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21.10.2020 року у справі №172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 08.08.2022 року у справі №752/16820/19 (провадження №61-20408св21), від 19.10.2022 року у справі №278/2416/21 (провадження №61-5756св22).

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивачки ОСОБА_1

під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правової допомоги від 25 травня 2023 року здійснював адвокат Заботін В.В.

У п.4.2 цього договору сторони передбачили, що вартість послуг за цим договором визначається обсягом фактично наданої правової допомоги з урахуванням ставок адвокатського гонорару, передбачених п.4.1 договору (розмір адвокатського гонорару за годину становить 25% мінімальної заробітної плати (мзп), встановленої на день оплати, усна консультація з вивченням документів 0,5 мзп, складання позовної заяви немайнового характеру 1 мзп.

Згідно наданого суду акту про прийняття передачу наданих послуг від 09 жовтня 2023 року вбачається, що адвокат Заботін В.В. з 25.05.2023 по 09.10.2023 надавав ОСОБА_1 юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 25 травня 2023 року загальна вартість яких становить 9500 грн., з яких: 2000 грн. консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 год. 30 хв.), 3000 грн. збір доказів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (3 год.), 4500 грн. - підготовка та подання до суду позовної заяви, подання клопотань та заяв до суду (6 год.).

Так, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №211/3113/16-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів, що були подані адвокатом Заботіним В.В. у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачкою до відшкодування у розмірі 9500 грн., є співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Підстав для зменшення вказаного розміру витрат на правничу допомогу суд не вбачає.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 9500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, при подачі позову ОСОБА_1 було сплачено 858 грн. 88 коп. судового збору, який також підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №249815, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова Компанія«Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №3144209209/491841від 18лютого 2020року врозмірі 11192,10грн.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністюФінансова Компанія«Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 858 грн. 88 коп. судового збору та 9500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 10358 грн. 88 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького,1, 28 корпус, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 35234236.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, місце знаходження: вул. Мала Житомирська,6/5, м. Київ, 01001.

Третя особа: Старокостянтинівський відділ Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місце знаходження: провул. Подільський,1 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 34907492.

Текст рішення складено 06 листопада 2023 року.

Суддя: