Рішення № 114684767, 01.11.2023, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/857/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2023 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

справа № 677/857/23,

сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області,

вимоги позивача - визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

представник позивача - Сидорук Д.В.,

представник відповідача - Ступка Г.М.,

розглянув справу у відкритому судовому засіданні в залі суду.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольського А.Ю. від 16.05.2023 № 05/01/01-10 про накладення на нього адміністративного стягнення та визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП та закрити провадження у справі.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. було встановлено допущення ним порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв, а саме, під час обстеження гідротехнічної споруди, яка перебуває в його оренді встановлено, що на оголовок гідротехнічної споруди №2 був перекритий залізобетонною плитою, яка в свою чергу перешкоджає вільному доступу до шандор водоскидної споруди та не дозволяє регулювання рівня води у ставку, в результаті чого винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.05.2023 № 05/01/01-10, якою його визнано винним за вчинення зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення дій за ч. 2 ст. 61 КУпАП, п. 6 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України (надалі ВК України), з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, оскільки постановою у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності вказано про порушення позивачем п. 6 ст. 44 ВК України, в свою чергу норма вказаної статті встановлює обов`язок водокористувача, серед іншого, утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої та не встановлює режим роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем, а тому порушення вимог п. 6 ч.1 ст. 44 ВК України не може спричиняти адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 61 КУпАП, яка встановлює відповідальність саме за порушення встановлених режимів роботи штучних об`єктів і водогосподарських систем, а не утримання їх у належному стані. Крім того, встановлення залізобетонної плити на оголовок гідротехнічної споруди само по собі не є та не може вважатись порушенням встановленого режиму її роботи, або роботи штучного водного об`єкта або водогосподарської системи, а тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 61 КУпАП.

Наголошує, що на протязі 2021 2023 років незнайомі особи, в нічний час самовільно неодноразово виривали шандори із орендованої ним гідротехнічної споруди поруч із ставком №2 в с. Чернелівка, що призводило до нерегульованого та самовільного спуску води із зазначеного ставку.

Крім того, дана гідротехнічна споруда являє собою колодязь шахтного типу, висотою близько 4-х метрів, а тому така її конструкція може спричинити її засмічення шляхом умисного скидання у нього сміття або його випадкового потрапляння у колодязь.

В свою чергу, таке засмічення призведе до неможливості підняття шандор та регулювання рівня води, що в свою чергу може призвести до переливу води через поруч розташовану дорогу та її розмивання, підтоплення прилеглих територій.

Окрім того, дана гідротехнічна споруда розташована поруч зі дорогою загального користування, а її конструкція шахтного типу несе підвищену небезпеку випадкового падіння у нього людей та тварин, їх травмування.

Тому він був вимушений встановити на вище зазначену гідротехнічну споруду кришку орієнтовною вагою до 30 кг. Зазначена плита є невеликих розмірів та невеликої ваги, що не може перешкоджати регулюванню рівня води у вище зазначеному ставку. Також у разі можливого підвищенням рівня води в ставку, встановлену плиту можна вільно демонтувати для регулювання рівня води без застосування будь-якої техніки, оскільки вона має невеликі розміри та малу вагу.

На сьогоднішній день вищезазначена плита на гідроспоруді не порушує будь-яких правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв, а навпаки відповідно до ч. 6 ст. 44 Водного кодексу України, утримує в належному стані шандори водоскидної споруди. Крім того, встановлена плита ніяким чином не перешкоджає вільному доступу до шандор водоскидної споруди.

Викладене свідчить про відсутність у його діях складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП, так як згідно оскаржуваної постанови ним встановлена плита яка будь-яким чином не перешкоджає вільному доступу до шандор водоскидної споруди, а навпаки дозволяє безперешкодне регулювання рівня води у ставку.

Представник відповідача Даценко О.Ф. подав до суду відзив, у якому вимоги позову не визнав, вказав, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог закону, у інспектора були законні підстави для здійснення заходу у формі обстеження, а доводи наведені позивачем у позовній заяві є надуманими та такими, що надані з метою його уникнення від відповідальності. Склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 61 КУпАП є доведеним.

02.06.2023 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача адвокат Сидорук Д.В. у судовому засіданні вимоги позову підтримав.

Представник відповідача Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (надалі - Держекоінспекція) Ступка Г.М. у судовому засіданні позов не визначила, надаючи доводи по суті справи та відповідаючи на запитання вказала, що режим роботи штучних водних об`єктів встановлений п. 6 ст. 44 ВК України, яка встановлює обов`язок водокористувача, серед іншого, утримувати в належному стані з інші водогосподарські споруди та технічні пристрої. Гідротехнічна споруда, на думку представника відповідача, є водним об`єктом. При цьому представник відповідача не змогла пояснити, як встановлена позивачем залізобетонна кришка порушує утримання гідротехнічної споруди в належному стані.

Представник позивача адвокат Сидорук Д.В. щодо таких доводів представника відповідача заперечив, вказав, що ч.2 ст. 61 КУпАП, порушення якої ставиться у вину ОСОБА_1 , встановлює відповідальність за порушення встановлених режимів роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем. При цьому поняття водного об`єкта та водогосподарської системи наведену у ст. 1 ВК України, зі змісту якої вбачається, що дамба не є ані водним об`єктом, ані водогосподарською системою, а тому дії ОСОБА_1 не можна кваліфікувати за ч.2 ст. 61 КУпАП. При цьому адвокат наголосив, що ані КУпАП, ані п.6 ст. 44 ВК України, на який посилається представник позивача, не встановлює обмеження на встановлення допоміжних конструкцій для належної експлуатації гідротехнічних споруд.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що 15.05.2023 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. склав протокол про адміністративне правопорушення №009414, згідно якого ОСОБА_1 ставиться в вину, що 15.05.2023 року о 11 год. 40 хв. в ході обстеження гідротехнічної споруди водного об`єкта (ставка №2), яка перебуває в оренді ОСОБА_1 (договір оренди від 01.04.2022 року) встановлено, що на оголовок гідротехнічної споруди №2 був перекритий залізобетонною плитою, що в свою чергу перешкоджає вільному доступу до шандор водоспускної споруди та не дозволяє регулювання води у ставку, що є порушенням п. 6 ст. 44 ВК України.

16.05.2023 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. виніс постанову №05/01/01-10 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Згідно з постановою, 15.05.2023 встановлено, що в ході обстеження гідротехнічної споруди водного об`єкта (ставка №2), яка перебуває в оренді ОСОБА_1 (договір оренди від 01.04.2022 року) встановлено, що оголовок гідротехнічної споруди №2 був перекритий залізобетонною плитою, що в свою чергу перешкоджає вільному доступу до шандор водоскидної гідроспоруди та не дозволяє регулювання рівня води у ставку.

На долучених до матеріалів справи фотографіях зображено частину водойми та залізобетонну плиту, якою прикрито оголовок гідротехнічної споруди, при цьому однозначно встановити місце та час зняття таких фотографій з представлених суду матеріалів справи не представляється можливим.

Відповідно до ст.242-1 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів розглядає справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 61 КУпАП.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Згідно п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 року № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Частиною 2 статті 61 КУпАП встановлена відповідальність за порушення встановлених режимів роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем.

Частина 2 статті 61 КУпАП є бланкетною правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно - правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Отже серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлено режим роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем.

При цьому суд зауважує, що гідротехнічна споруда №2 складається з водоскидної споруди (залізобетонного донного випуску, де вхідний оголовок водоскидної споруди перекривається шандорами) та земляної дамби не є водним об`єктом, в розумінні Водного кодексу України, оскільки відповідно до ст. 1 ВК України водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).

Зазначаючи в протоколі фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61КУпАП, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольський А.Ю., вказав про порушення п.6 ст. 44 ВК України.

Аналогічні пояснення щодо порушення приписів п.6 ст. 44 ВК України надала в судовому засіданні представник Держекоінспекції Ступка Г.М.

Суд не може погодитися з такими доводами посадових осіб суб`єктва владних повноважень, оскільки відповідно до п.6 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов`язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

Таким чином, вказана стаття не встановлює режим роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем, а лише покладає на водокористувача обов`язок утримання в належному стані зон санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд та технічних пристроїв.

Відповідно до ст. 77 ВК України режим роботи штучного водного об`єкта, водогосподарської системи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.

Відповідно до п. 2 Порядку встановлення режимів роботи штучних водних об`єктів та водогосподарських систем, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 20.01.2022 року № 39 режими роботи розробляють: для водосховищ Дніпровського каскаду та водосховищ Дністровського комплексного гідровузла - Держводагентство; для інших штучних водних об`єктів (у тому числі наданих у користування на умовах оренди) та водогосподарських систем - басейнові управління водних ресурсів, які належать до сфери управління Держводагентства (далі - басейнові управління водних ресурсів).

Як вбачається зі змісту актів перевірки (обстеження) гідротехнічної споруди №2 в с. Чепелівка, Хмельницького району, Хмельницької області №02/01/01 від 15.03.2023 року, №03/01/01 від 27.03.2023 року, №09/01/01 від 15.05.2023 року водними об`єктом є ставок площею 1,4325 га, кадастровий номер земельної ділянки 6822789100:01:007:0005.

Зі змісту вказаних актів вбачається, що режим роботи вказаного об`єкта встановлено сектором у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України 21.02.2023 за №83/11/16.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Відтак, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи.

У постанові від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та в оскаржуваній постанові порушення режиму роботи водного об`єкта №2, встановлено сектором у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України 21.02.2023 за №83/11/16, тобто встановлює правило поведінки за порушення якого настає відповідальність передбачена ч. 2 ст. 61 КУпАП, у вину ОСОБА_1 не ставиться, як і не зазначено яким чином встановлення останнім залізобетонної плити перешкоджає нормальному режиму роботи водного об`єкта.

Зважаючи на вказане, оскільки інспектором не конкретизований зміст бланкетної диспозиції ч. 2 ст. 61 КУпАП, порушення якої ставиться у вину ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП у діях останнього не доведений.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10.02.2010 року).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у порушенні режиму роботи штучних водних об`єктів, суд доходить висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки докази протилежного суду надано не було.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 61, 245, 247, 251, 283, 287 КУпАП, статтями 2, 5, 9, 72-77, 139, 159, 189, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову у справі про накладення адміністративного стягнення № 05/01/01-10 від 16.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 61 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень визнати протиправною та скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, код ЄДРПОУ 38045514.

Повний текст рішення складено 06.11.2023.

Суддя Р. В. Вознюк