Ухвала суду № 114680866, 06.11.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20853/23

Провадження № 1-кс/344/8038/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12023090000000396 від 06.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 03.11.2023р. звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023090000000396 від 06.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що Державний реєстратор Івано-Франківської області, діючи умисно та повторно, використовуючи документи, які не містили будь яких фактичних даних, з якими закон пов`язує реєстрацію права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, порушуючи порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не санкціоновано вчинила дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, а саме прийняла рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) об`єкту нерухомого майна на території Івано-Франківської області.

Так, відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на АДРЕСА_1 не видавались.

Згідно даних Реєстру будівельної діяльності порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформація стосовно наявності дозвільних документів та введення об`єкта в експлуатацію за вищевказаною адресою відсутня.

Однак, 02.11.2018 року було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІФ 061183060312 «Будівництво індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ».

В подальшому Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради за результатами проведеної позапланової перевірки, відповідно до наказу № 24 від 29.01.2020 року, скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІФ 061183060312.

Крім того, у реєстрі рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про присвоєння адреси на АДРЕСА_1 .

Установлено, що до вчинення протиправних дій причетна державний реєстратор Лисецької селищної ради Івано-Франківської області ОСОБА_5 , яка за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 23.11.2020 № 42686196, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.11.2020 № 55325848, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі № 2230633526101 на об`єкт нерухомого майна квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 79,5 кв.м, за ОСОБА_6 та внесено запис про право власності в реєстрі № 39357556.

У ході проведення досудового розслідування слідчим у кримінальному провадженні скеровано лист до Міністерства юстиції України про призначення камеральної перевірки, щодо законності проведення реєстраційних дій державного реєстратора Лисецької селищної ради ОСОБА_5 .

13.10.2022 року на підставі Наказу №3497/5 від 02.10.2023 утворено комісії та призначено камеральну перевірку державного реєстратора Лисецької селищної ради Івано-Франківської області ОСОБА_5 .

За результатами проведеної камеральної перевірки встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_5 порушено вимоги статей 3, 10, 22, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 12, 14, 40, 78 Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки проведено державну реєстрацію прав без документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За вище вказані протиправні дії згідно наказу 3497/5 від 02.10.2023 Міністерства юстиції України державному реєстратору Лисецької селищної ради Івано-Франківської області ОСОБА_5 тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

При цьому, державним реєстратором ОСОБА_5 вже допускались істотні порушення у сфері державної реєстрації прав, у зв`язку з чим протягом останніх дванадцяти місяців вона притягувалась до передбаченої законодавством відповідальності згідно з наказами Міністерства юстиції України від 05.12.2022 №5430/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць), від 32.02.2023 № 743/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць), від 19.04.2023 № 1405/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць), від 10.05.2023 № 1785/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 2 (два) місяці), від 27.06.2023 № 2364/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 2 (два) місяці), від 06.09.2023 № 3193 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці).

20 жовтня 2023 року слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023090000000396, нежитлового приміщення № І, а також квартир із номерами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 .

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_14 , на праві власності належать ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Слідчий в судове засідання не з`явився, у клопотанні просив слухати клопотання про арешт майна без його участі.

Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено, що це є необхідним для забезпечення арешту майна.

Дослідивши подане клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно копії постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 20.10.2023, майно, а саме: квартира АДРЕСА_14 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Враховуючи те, що майно, на яке згідно клопотання просить накласти арешт слідчий, погоджене прокурором, а саме: квартиру АДРЕСА_14 , площею 79,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2230633526101, власником якої являється ОСОБА_6 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023090000000396 від 06.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості перетворення та відчуження майна об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 площею 79,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2230633526101, власником, якої являється ОСОБА_6 , оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, а тому, такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно є підставним та доцільним.

Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

З метою забезпечення збереження майна, як речового доказу накласти арешт з забороною розпорядження та відчуження на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_14 , площею 79,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2230633526101, власником якої являється ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7