Рішення № 114678649, 06.11.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3488/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ДЕРЖПРОМ» (Україна, 61022, Харківська область, місто Харків, Свободи Майдан, будинок 5, ідентифікаційний код особи 04014097) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (Україна, 61024, Харківська область, місто Харків, вулиця Пушкінська, будинок 61, ідентифікаційний код особи 07923280) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство «ДЕРЖПРОМ» з позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління та просить суд про стягнення з відповідача заборгованості з витрат за комунальні послуги в розмірі 55 645,23 грн за Договором № 684 від 23.12.2022 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію.

Ухвалою від 07.08.2023 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена за юридичною адресою відповідача - Харківське квартирно-експлуатаційне управління (Україна, 61024, Харківська область, місто Харків, вулиця Пушкінська, будинок 61, ідентифікаційний код особи 07923280), однак не була вручена та повернулася до суду з відміткою поштової установи про інші причини невручення (поштове відправлення 6102272551617).

Ухвала суду про відкриття провадження була повторно направлена за юридичною адресою відповідача та була отримана його представником 23.10.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення (поштове відправлення 0600228973812).

27.10.2023 за вх. 29372 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем лише 23.10.2023, то суд прийняв до розгляду відзив відповідача, як поданий у межах встановленого судом строку.

01.11.2023 за вх. 29853 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.12.2022 року між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством «Держпром» (надалі - Позивач), Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (Харківське КЕУ) (надалі - Відповідач) та Харківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (надалі - Харківський РТЦК СП) був укладений Договір № 4 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (далі Договір користування), відповідно до умов якого Позивач надав Харківському РТЦК СП у безоплатне користування нерухоме майно.

Згідно з п.3.2. Договору користування Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Харківським РТЦК СП за час дії Договору - дія Договору з 28.08.2022 по 31.12.2022 включно. Підставою для відшкодування Відповідачем комунальних послуг за Харківський РТЦК СП є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги Позивачу. З метою відшкодування комунальних послуг Позивач зобов`язаний виставляти рахунки Відповідачу та надати копії рахунків, що виставлені Позивачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги (п.3.4. Договору).

Пунктом 8.2 Договору передбачений обов`язок Відповідача відшкодувати Позивачу вартість комунальних послуг, що спожиті Харківським РТЦК СП у процесі виконання Договору користування. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором користування сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Спори, які виникають за Договором користування або у зв`язку з цим не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку (п.9.1 та 9.2 Договору користування).

На виконання умов Договору користування, Відповідач, Позивач та Харківський РТЦК СП уклали 23.12.2022 Договір № 648 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (далі Договір про відшкодування). Пунктом 9.1 Договору про відшкодування передбачено, що він відповідно до ч.З ст.631 Цивільного Кодексу України діє з 28.08.2022 по 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до їх повної сплати.

Відповідно до п.1.1. Договору про відшкодування Відповідач відшкодовує Позивачу витрати енергоносіїв та вартість спожитої Харківським РТЦК СП електричної енергії на підставі Договору користування.

На підставі Акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 23.12.2022 року до Договору про відшкодування був здійснений розрахунок (відшкодування) за спожиту електричну енергію за період 28.08.2022 по 30.11.2022 на загальну суму 199958,38 грн.

Відповідно до Договору про відшкодування Відповідачем були відшкодовані витрати енергоносіїв та вартість спожитої електричної енергії ВКЛЮЧНО по листопад 2022 року. Станом на 31.12.2022 витрати за грудень 2022 залишилися невідшкодованими у зв`язку з отриманням Позивачем тільки у січні 2023 відповідних рахунків, актів від постачальних організацій на підставі наступних Договорів:

- Договір № 186-Д про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії між Позивачем та Акціонерним товариством «Харківобленерго» від 03.11.2022,

- Договір № 204-Д про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між Позивачем та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (постачальник «останньої надії») від 30.11.2022.

13.01.2023 від постачальника «останньої надії» був отриманий Рахунок на загальну суму 46 462,36 грн. з ПДВ за електричну енергію за грудень 2022 року та Акт № 032581 від 31.12.2022 купівлі-продажу електроенергії до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», а також Рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої в грудні 2022, Акт за грудень 2022 по споживачу-Позивачеві від AT «Харківобленерго» на 9 182,87 грн. з ПДВ та Акт про обсяги розподіленої електричної енергії.

Враховуючи викладене, у відповідача залишилися невідшкодованими витрати енергоносіїв та вартість спожитої Харківським РТЦК СП електричної енергії за грудень 2022 року на суму 55 645,23 грн. (46 462,36 грн. за спожиту електричну енергію та 9 182,87 грн. за розподіл електричної енергії).

Позивач у січні 2023 року з метою відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року надав на адресу Відповідача копії рахунків та актів від постачальних організацій на суму 55 645,23 грн. Вказані платіжні документи тривалий час залишалися не оплаченими з боку Відповідача. Позивач супровідним листом № 223 від 16.03.2023 «Про надання примірника договорів та актів» (отримане Відповідачем 30.03.2023 вхід. № 1501) повторно надав Відповідачеві платіжні документи, зокрема, копії Договорів з постачальними організаціями, акти наданих послуг, рахунки тощо.

11 травня 2023 Позивач направив Відповідачу Претензійне попередження (вих. № 372) на суму 55 645,22 грн. та прохання невідкладно підписати Акт та здійснити відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року. 30.05.2023 Позивач отримав від Відповідача відповідь на претензію (від 15.05.2023 № 583/1587), якою останній повідомив що між Позивачем та Відповідачем на теперішній час жодних договорів не укладено, та про відмову про відшкодування Відповідачем електроенергії за минулий бюджетний рік.

Позивач наголошував, що на протязі грудня 2022 року Харківський РТЦК СП користувався майном Позивача на підставі Договору про користування та споживав електричну енергію, що в свою чергу є підставою для Відповідача відшкодувати Позивачеві всі витрати за комунальні послуги, які були отримані у повному обсязі Харківським РТЦК СП включно по 31.12.2022 рік.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що Пунктом 1.2. Договору № 648 від 23.12.2022 визначено, що орієнтовна загальна сума договору складає 199958,38 грн. 27.12.2022 відповідач сплатив повністю заборгованість по договору № 648 від 23.12.2022, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення № 1264 від 27.12.2022. Надалі, додатковою угодою № 1 від 20.02.2023 до Договору спільного тимчасового користування нерухомим майном № 4 від 01.12.2022 внесені зміни до п.10.1, а саме: Цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023. У відповідності до ч.3 ст. 631 ЦК України Сторони домовились, що умови Договору розповсюджуються на правовідносини, які виникли між ними з 01.01.2023.

Також відповідач вказував, що є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період (сплата штрафних санкцій) у КЕВ м. Харків відсутнє відповідне фінансування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зст. 509 ЦК України,ст. 173 ГК Українив силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.6,627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зістаттею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У відповідності до ч. 2ст. 530 ЦК Україниякщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннямист. 530 ЦК Українине визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/20).

Відповідно достатті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зістаттею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, всупереч наведених приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за комунальні послуги в розмірі 55 645,23 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача відносно того, що зобов`язання з оплати було виконано у повному обсязі із посиланням на визначений договором орієнтовний розмір вартості витрат, що підлягають відшкодуванню, оскільки такий розмір за умовами договору є орієнтовним, а сама заборгованість безпосередньо визначається за об`ємом фактично спожитих комунальних послуг. Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо стягнення витрат після закінчення дії договору та бюджетного року, оскільки комунальні послуги були спожиті відповідачем під час дії договору і закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від відшкодування відповідних витрат.

Частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 липня 2012 року № 01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України" від 15 березня 2011 року № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання (постанова Верховного суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446).

Європейським судом з прав людини у рішеннях по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи зазначене, відсутність бюджетного фінансування відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а тому позовні вимоги Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ДЕРЖПРОМ» про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 684 від 23.12.2022 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ДЕРЖПРОМ».

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (Україна, 61024, Харківська область, місто Харків, вулиця Пушкінська, будинок 61, ідентифікаційний код особи 07923280) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ДЕРЖПРОМ» (Україна, 61022, Харківська область, місто Харків, Свободи Майдан, будинок 5, ідентифікаційний код особи 04014097) заборгованість в розмірі 55 645,23 грн та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяЛ.С. Лаврова