Рішення № 114678432, 06.11.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3756/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/3756/23

За позовом: Товариства з відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410)

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу УЮТ-43 (65038, Одеська обл., Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, вул. Академіка Вільямса, буд. 43; код ЄДРПОУ 36955862)

Про стягнення 174966,72 грн.

Встановив: Позивач Товариство з відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу УЮТ-43 про стягнення 174966,72грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2023р. прийнято позовну заяву Товариства з відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3756/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Позивачем було зазначено суду, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за спожиту у лютому-червні 2023 р. електричну енергію на суму 174966,72грн., яка була поставлена позивачем за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

26.12.2018 р. ЖБК «УЮТ-43» звернувся до ТОВ «ООЕК» із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції, яка є додатком №3 до Договору. Датою початку постачання в заяві-приєднання Споживачем зазначено 01.01.2019 р.

У зв`язку з фактичним укладенням між сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) ТОВ «ООЕК» для ЖБК «УЮТ-43» було відкритий особовий рахунок № 01-5031.

Умовами Договору передбачено, що ТОВ «ООЕК» продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує ТОВ «ООЕК» вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до умов укладеного Договору, Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві- приєднанні.

Відповідно до п. 8 комерційної пропозиції №2/2-УП, Договір укладається на строк до 31 грудня 2022 р., а в частині розрахунків Договір дії до повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

За розрахунковий період лютого-червня 2023 р. ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії ЖБК «УЮТ-43».

З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 01-5031, у лютому- червні 2023 р. ЖБК «УЮТ-43» було спожито 163 606 кВт*год. Обсяг спожитої електричної енергії у вищезазначений період підтверджується довідкою АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

За поясненнями позивача, на підставі вищезазначених даних, ТОВ «ООЕК» щомісячно виставлялись Відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію, які були отримані представником останнього, а саме: №01-5031-ПУП/1 від 17.02.2023р., №01-5031-ПУП/1 від 24.03.2023р.; №01-5031-ПУП/1 від 17.04.2023р.; №01-5031-ПУП/1 від 23.05.2023р.; №01-5031-ПУП/1 від 20.06.2023р.

Загальна вартість спожитої ЖБК «УЮТ-43» у лютому-червні 2023 р. електричної енергії складає 282 378,72 грн.

Позивачем було зазначено суду, що оскільки, відповідач до ТОВ «ООЕК» з метою отримання рахунку за червень 2023 р. нарочно не звертався, рахунок за спожиту електричну енергію направлявся Укрпоштою та отримані відповідачем.

Згідно інформації з сайту Укрпошти, рахунки за спожиту електричну енергію надійшли до поштового відділення зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача 22.06.2023 р. Отже, з урахуванням вимог п. 4.14 Правил, рахунки вважаються отриманими відповідачем на третій календарний день, а саме 25.06.2023 р.

Згідно п. 5.10 Договору та п. 4 Комерційної пропозиції до Договору, Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на рахунок ТОВ «ООЕК».

Відповідно до п. 4.24 ПРРЕЕ, у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Позивачем було зазначено суду, що 30.05.2023 р. відповідачем було здійснено оплату у загальному обсязі 5000,00 грн. та пояснено, що1 388,00 грн. було зараховано в рахунок оплати заборгованості січня 2023 р., оскільки було сплачено із перевищенням суми платежу, необхідної для цього періоду, а 3612,00 грн. враховано в рахунок часткової оплати за лютий 2023 р.

Таким чином, як вказує позивач, відповідачем було здійснено часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за спожиту у спірний період електричну енергію у загальному розмірі 107412,00 грн. З врахуванням здійснених відповідачем оплат, залишок заборгованості складає 174966,72 грн. Отже, не оплата відповідачем вартості спожитої електричної енергії у розмірі 174966,72 грн. стала підставою для звернення до суду із дійсною позовною заявою для стягнення даної заборгованості на користь ТОВ «ООЕК» в судовому порядку на підставі ст.16 ЦК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Судом з`ясовано, що 26.12.2018 р. ЖБК «УЮТ-43» звернувся до ТОВ «ООЕК» із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах обраної комерційної пропозиції, яка є додатком №3 до Договору. Датою початку постачання в заяві-приєднання Споживачем зазначено 01.01.2019 р. та між сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, ТОВ «ООЕК» для ЖБК «УЮТ-43» було відкритий особовий рахунок № 01-5031.

Позивачем за розрахунковий період лютого-червня 2023 р. від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії ЖБК «УЮТ-43» та з отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 01-5031, у лютому- червні 2023 р. ЖБК «УЮТ-43» було спожито 163 606 кВт*год. Обсяг спожитої електричної енергії у вищезазначений період підтверджується довідкою АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Матеріали справи містять рахунки за спожиту електричну енергію, а саме: №01-5031-ПУП/1 від 17.02.2023р., №01-5031-ПУП/1 від 24.03.2023р.; №01-5031-ПУП/1 від 17.04.2023р.; №01-5031-ПУП/1 від 23.05.2023р.; №01-5031-ПУП/1 від 20.06.2023р. та загальна вартість спожитої ЖБК «УЮТ-43» у лютому-червні 2023 р. електричної енергії складає 282 378,72 грн.

Судом враховано, що 30.05.2023 р. відповідачем було здійснено оплату у загальному обсязі 5000,00 грн. та1388,00 грн. було зараховано в рахунок оплати заборгованості січня 2023р. Отже, відповідачем було здійснено часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за спожиту у спірний період електричну енергію у загальному розмірі 107412,00 грн., з врахуванням здійснених відповідачем оплат, залишок заборгованості складає 174966,72 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати використаної електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 174966,72 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2174,20 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу УЮТ-43 (65038, Одеська обл., Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, вул. Академіка Вільямса, буд. 43; код ЄДРПОУ 36955862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88; код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 174966 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят шість) грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко