Рішення № 114677110, 10.10.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3531/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М.

та представників:

від позивача: Дєлов В.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", м. Марганець Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення 2 777 042,43 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" 2777042,43 грн, з яких: 2000000,00 грн основний борг, 676041,31 грн інфляційні втрати, 101001,12 грн 3% річних.

Судові витрати, які за попереднім (орієнтовним) розрахунком складаються зі сплати судового збору в сумі 41655,64 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн, позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про покладення обов`язку фактичного виконання зобов`язання за договором про постачання електричної енергії на третю особу № 2-20 від 22.10.2020 в частині зобов`язання з повернення коштів, сплачених позивачем у рахунок погашення заборгованості відповідача перед Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Ухвалою суду від 10.07.2023 позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 29.08.2023, після чого підготовчі засідання у справі призначалися на 19.09.2023, 02.10.2023.

Ухвалою суду від 02.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2023.

Відповідач та третя особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України шляхом надсилання ухвали суду від 02.10.2023 до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується наявними у справі довідками, сформованими системою діловодства "ДСС".

Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив, відзиву на позов не надав. Третя особа через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подала заяву про здійснення розгляду справи без участі її представника (а.с. 63).

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 10.10.2023 представник позивача надав пояснення по суті спору, аналогічні за змістом позову.

За результатом судового засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі кредитор), Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (далі боржник, відповідач) та Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі виконавець, позивач) укладено договір № 2-20 від 22.10.2020 про покладення обов`язку фактичного виконання зобов`язання за договором про постачання електричної енергії на третю особу (далі договір; договір № 2-20 від 22.10.2020).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору боржник покладає на виконавця виконання свого обов`язку, передбаченого умовами договору про постачання електричної енергії №3 МГ від 01.03.2005 та публічного договору про розподіл (передачу) електричної енергії, укладеного між кредитором та боржником (далі основний договір), по оплаті заборгованості з активної електричної енергії у сумі 1720000,00 грн за період: березень 2018 року квітень 2018 року (частково), з розподілу електроенергії у сумі 280000,00 грн за період: квітень 2020 року травень 2020 року, липень 2020 року серпень 2020 року (частково).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що виконавець зобов`язується здійснити оплату заборгованості боржника перед кредитором, що вказана у пункті 1.1 цього договору, до 02 листопада 2020 року.

За умовами пункту 1.5 договору у випадку виконання виконавцем свого обов`язку, встановленого пунктами 1.1, 1.2 цього договору, до виконавця переходять права кредитора в обсязі сплаченої заборгованості.

Боржник і виконавець погодили, що у випадку виконання виконавцем свого обов`язку, встановленого пунктами 1.1, 1.2 цього договору, боржник зобов`язаний повернути сплачені виконавцем кошти в наступному порядку: 333000,00 грн у строк до 31.07.2021; 333000,00 грн у строк до 31.08.2021; 333000,00 грн у строк до 30.09.2021; 333000,00 грн у строк до 31.10.2021; 333000,00 грн у строк до 30.11.2021; 335000,00 грн у строк до 31.12.2021 (п. 1.6 договору).

Передбачене пунктом 1.2 цього договору грошове зобов`язання виконавець виконує шляхом перерахування грошових коштів кредитору за активну електроенергію на IBAN: НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", за розподіл електроенергії на IBAN: UA533054820000026004301790066 в Ощадбанк м. Дніпро, МФО 305482 (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору грошове зобов`язання боржника перед кредитором за основним договором вважається виконаним у частині суми заборгованості, сплаченої виконавцем відповідно до умов цього договору, з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитора.

За змістом пункту 3.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 1.1 цього договору, з порушенням строків, встановлених пунктами 1.6 та 1.2 цього договору, виконавець/боржник сплачує кредитору/виконавцю інфляційні втрати, 3% річних, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в той період, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання усіма сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.1 договору).

На виконання умов договору виконавець платіжними дорученнями № 8521163513 від 06.11.2020 на суму 1720000,00 грн та № 8521163514 від 06.11.2020 на суму 280000,00 здійснив на користь кредитора оплату заборгованості боржника за основним договором у загальній сумі 2000000,00 грн (а.с. 9).

У строки, передбачені пунктом 1.6 договору, відповідач сплачені позивачем на користь третьої особи у цій справі кошти в загальній сумі 2000000,00 грн не компенсував позивачу, що й стало причиною спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами у справі зобов`язань за договором № 2-20 від 22.10.2020.

Указаний договір є правочином щодо заміни боржника у зобов`язанні, який додатково передбачає для сторін певні права і обов`язки, що узгоджується із принципом свободи договору.

Згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, відповідно до частини першої якої правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Також за змістом статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що він належним чином виконав своє договірне зобов`язання перед третьою особою у цій справі з оплати заборгованості відповідача за основним договором у загальній сумі 2000000,00 грн і запропоноване позивачем виконання прийняте третьою особою.

Тож, у відповідача на підставі договору № 2-20 від 22.10.2020 виникло зобов`язання з повернення сплачених позивачем коштів.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на умови пункту 1.6 договору та з урахуванням вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, відповідач повинен був здійснити повернення коштів позивачу в такі строки: 333000,00 грн не пізніше 02.08.2021; 333000,00 грн не пізніше 31.08.2021; 333000,00 грн не пізніше 30.09.2021; 333000,00 грн не пізніше 01.11.2021; 333000,00 грн не пізніше 30.11.2021; 335000,00 грн не пізніше 31.12.2021.

Отже, строки виконання грошових зобов`язань відповідача є такими, що настали.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не надано доказів виконання своїх договірних зобов`язань про сплату позивачу в установлені строки грошових коштів в сумі 2000000,00 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 2000000,00 є законними й обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає також про таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 101001,12 грн та інфляційні втрати в сумі 676041,31 грн розраховані ним за загальний період з 01.08.2021 по 22.06.2023 із заборгованості за платежами згідно з пунктом 1.6 договору.

Перевіркою наданого розрахунку 3% річних на суму 101001,12 грн судом встановлено, що початкові дати їх нарахування на суми заборгованості за платежами, які мали бути здійснені до 31.07.2021 та до 31.10.2021, визначені без урахування вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків.

За наслідком здійсненого судом перерахунку 3% річних із заборгованості за вказаними платежами фактично становлять:

- 18857,84 грн із заборгованості у сумі 333000,00 грн за період з 03.08.2021 по 22.06.2023, що менше від заявленої до стягнення суми (18912,58) на 54,74 грн (18912,58-18857,84 = 54,74);

- 16367,18 грн із заборгованості у сумі 333000,00 грн за період з 02.11.2021 по 22.06.2023, що менше від заявленої до стягнення суми (16394,55) на 27,37 грн (16394,55-16367,18 = 27,37).

Отже, загальна сума заявлених до стягнення 3% річних підлягає зменшенню до 100919,01 грн (101001,12 - 54,74 - 27,37 = 100919,01).

За результатами перевірки розрахунку інфляційних втрат за визначений позивачем загальний період з 01.08.2021 по 22.06.2023 судом виявлені помилки у початкових датах їх нарахування на суми заборгованості за платежами аналогічні тим, що допущені в розрахунку сум 3% річних. Утім, після здійсненого судом перерахунку правових підстав для зменшення заявленої до стягнення суми інфляційних втрат не встановлено.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 2776960,32 грн, з яких: 2000000,00 грн основний борг, 100919,01 грн 3% річних, 676041,31 грн інфляційні втрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 41654,41 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (2776960,32х41655,64/2777042,43 = 41654,41).

Судові витрати на професійну правничу допомогу судом не розподіляються з огляду на заяву позивача під час розгляду справи про надання доказів щодо їх фактичного розміру в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення 2777042,43 грн, з яких: 2000000,00 грн основний борг, 676041,31 грн інфляційні втрати, 101001,12 грн 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (ідентифікаційний код 03340989; місцезнаходження: 53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Дніпровська, буд. 2А) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 03341305; місцезнаходження: 49001, м.Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21А) основний борг у сумі 2000000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 676041,31 грн, 3% річних у сумі 100919,01 грн, судовий збір у сумі 41654,41 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.11.2023.

Суддя І.І. Колісник