Рішення № 114675850, 06.11.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31577/23

Провадження № 2/127/4079/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06.11.2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Гевко В.І.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Вінниці впорядку спрощеногопозовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. №10509 від 22.11.2021, а також стягнути понесені судові витрати.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки був вчинений без правових підстав, зокрема, не щодо посвідченого нотаріально кредитного договору, а заборгованість за кредитним договором не є безспірною.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дзюба М.Ю. не з`явилися, однак подали суду заяву, відповідно до якої просили позовну заяву задовольнити та розглянути справу в їх відсутність.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до судового засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило. Однак на адресу суду надійшло клопотання про зменшення судових витрат, у якому відповідач просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. та приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, суд вважає необхідним розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 22.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис за реєстровим №10509, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №3616643 від 04.02.2021, укладеним з Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором факторингу №18/10/2021 від 18.10.2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості за Кредитним договором №3616643 від 04.02.2021. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.10.2021 по 10.11.2021. Сума заборгованості становить 6484,00 грн, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 2000,00 грн.; прострочена заборгованістьпо несплаченимвідсоткам закористування кредитом 4484,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача у розмірі 800,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 7284,00 грн. (а.с. 42).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 13.12.2021 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., виданого 22.11.2021 за №10509 (ВП №67861717) та стягнуто з боржника основну винагороду (а.с. 23-31).

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Оскаржуваний у даній справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.11.2021, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Тому, з урахуванням вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.

Визначаючись з розподілом витрат позивача на правничу допомогу, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Дзюби М.Ю., що підтверджується договором про надання правовї допомоги адвоката №01/09/2023, додатком до договору, де визначено перелік послуг та вартість послуг у розмірі 4000,00 грн. та зазначено, що оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом у безготівковій формі на банківський рахунок адвоката Дзюби М.Ю. в повному обсязі протягом одного місяця з моменту набрання рішенням за результатом розгляду справи законної сили.

Тому з урахуванням клопотання відповідача, ціни позову, значення справи для сторін, а також з огляду на розумну необхідність судових витрат позивача для цієї конкретної справи, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесений судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 №296/5, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 15, 16, 18, 546, 547, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273-284, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 22.11.2021 (реєстровий №10509), вчинений приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуЗолотих ОлександромОлександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за Договором №3616643 від 04.02.2021 у розмірі 7284,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір в сумі 1073,60 грн. та 3000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем або третьою особою протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, м. Київ, 03045.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович,адреса: вул. Велика Житомирська, 16/3, м. Київ.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, адреса: вул. Соборна, буд. 8, офіс 301, м. Вінниця.

Суддя: