Ухвала суду № 114661467, 08.06.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/31576/19

4-с/760/6/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в:

15 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 , у якій просила:

-визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345;

-скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345;

-визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345, якою накладено арешт на все майно боржника;

-скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345, якою накладено арешт на все майно боржника;

-визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ;

-скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ;

-визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. щодо винесення постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 27 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345;

-скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 27 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345;

-визнати протиправним та скасувати висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки від 28 серпня 2018 року, наданий ТОВ «Меркурій Партнерс» у виконавчому провадженні за №57074345;

-визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. щодо примусової реалізації квартири АДРЕСА_1 .

Вимоги скарги обґрунтував наступними обставинами.

23 серпня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. відкрито виконавче провадження №57074345.

Того ж дня приватним виконавцем винесено постанову про здійснення в період з 14.00 год. до 14.10. год. опису майна боржника - квартири АДРЕСА_1 та накладення арешту на це майно. У постанові зазначено, що в квартирі відсутнє рухоме майно боржника, на яке можна звернути стягнення, а сама квартира потребує ремонту.

Однак, у цей день квартира була зачинена, а заявниці та її дітей не було у місті, тому законно проникнути в квартиру, оглянути та описати її ніхто не міг. Більш того, заявницю не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження та вчинення будь-яких виконавчих дій у ньому.

Вважає, що за відсутності дозволу на примусове входження в квартиру, приватний виконавець не могла провести її опис та накласти арешт.

Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року приватний виконавець склала з порушенням вимог закону та внесенням неправдивої інформації. Також, у постанові не зазначено розмір суми накладення арешту, що свідчить про порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що відповідний опис в дійсності ніколи не проводився, ОСОБА_1 було позбавлено права на зберігання майна, а також надано невірну оцінку йому. Більш того, постанова боржниці не направлялася.

Крім того, заявниця не отримувала жодних повідомлень про погодження вартості арештованого майна. Однак, вже 27 серпня 2018 року приватний виконавець винесла постанову про призначення експерта. Оскільки опис майна фактично не проводився, стан квартири не було перевірено, вартість квартири експертом значно занижена, що призвело до відчуження майна за заниженою ціною та порушення прав боржниці.

Додатково зазначила, що постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №57074345 скасована ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року, що є підставою для скасування усіх прийнятих у ньому рішень приватного виконавця.

Крім того, квартира АДРЕСА_1 є предметом договору іпотеки та за вимогами Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово реалізована.

Вказала, що станом на дату звернення до суду їй не доведено існування оскаржуваних постанов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 15.11.2019 р. справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 .

08 січня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. подала відзив на скаргу, у якому просила відмовити у задоволенні вимог скарги у повному обсязі.

Вказала, що про відкриття виконавчого провадження боржницю повідомлено у встановленому законом порядку - шляхом надсилання рекомендованого поштового повідомлення, яке отримано нею 27 вересня 2018 року.

Оскаржувані постанови також направлялися боржниці у встановленому законом порядку та отримані нею 02 жовтня 2018 року.

Враховуючи визначений Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України 10-денний строк на оскарження рішень приватного виконавця, заявниця звернулася до суду зі скаргою з пропуском строку.

По суті вимог скарги вказала, що 23 серпня 2019 року винесено постанови про арешт всього майна боржника та постанову про арешт квартири АДРЕСА_1 , у яких зазначено, що арешт накладається в межах суми звернення стягнення з урахуванням винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 2179912,15 грн.

Постановою приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року здійснено фактичний опис майна, яке було арештовано раніше та зазначено розмір заборгованості боржника перед стягувачем у розмірі 1981192,86 грн. Оскаржувані постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у ВП №57074345 повністю відповідають законодавству, а посилання боржниці на порушення приватного виконавця є необґрунтованими.

27 серпня 2018 року до приватного виконавця звернувся стягував із заявою про визначення вартості арештованого майна, оскільки досягти згоди з боржником з цього питання виявилося неможливим. За наслідками розгляду заяви стягувача приватний виконавець прийняла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості арештованого майна.

Щодо незастосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» вказала, що боржниця додатково є власницею частини квартири у м. Єнакієво. А тому, у даному випадку було можливе звернення стягнення на іпотечне майно, надане в забезпечення виконання кредитних зобов`язань.

12 листопада 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. надала суду копії матеріалів виконавчого провадження №57074345.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду надійшла заява, відповідно до якого не заперечує проти розгляду справи за її відсутності.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду надійшла заява, відповідно до якого не заперечує проти розгляду справи за її відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд скарги повідомлялися, причини неявки суд не повідомили.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення у справі на підставі наявних доказів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до положень ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Приписи ст. 449 ЦПК України слід тлумачити із урахуванням ст. 447 ЦПК України, за якими право на звернення із скаргою до суду мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Відповідно до положень ст.122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.6 ст.124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 127 ЦПК України).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням з наданням відповідних доказів.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Положення цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до змісту ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

В постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №320/7888/16-ц вказано, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу (ст. 450 ЦПК України в редакції Закону №2147-УІІІ від 03.10.2017 року), за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Тобто, і право на звернення зі скаргою, і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.

Крім цього, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись, а їх пропуск, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії, у даному випадку на подання скарги.

Як вказано вище особа має право на оскарження дії, рішення чи бездіяльності державного виконавця у стислий десятиденний строк з дня, коли вона дізналась, або повинна була дізнатись про порушення її прав чи свобод, такий строк законодавцем визначено як достатній.

При цьому, строк в десять днів з дня коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю особи дії якого оскаржуються порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з скаргою про їх захист.

Дійсно, у певних випадках про що йдеться у статтях 127, 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк може бути поновлено судом.

Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_1 вказала на необізнаність щодо оскаржуваних постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345; про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345, якою накладено арешт на все майно боржника; про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 27 серпня 2018 року у виконавчому провадженні за №57074345, а також про існування висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки від 28 серпня 2018 року, наданий ТОВ «Меркурій Партнерс» у виконавчому провадженні за №57074345.

Однак, доводи заявниці спростовуються матеріалами виконавчого провадження №57074345 з примусового виконання виконавчого листа №760/19670/14-ц, виданого 18 серпня 2015 року Солом`янським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціатива» заборгованості за кредитним договором №2608/0308/71-017 від 19 березня 2008 року укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , яка утворилася станом на 01 серпня 2014 року в сумі 1981192,86 грн.

У виконавчому листі місце проживання боржника зазначено: АДРЕСА_2 .

За правилами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Так, 23 серпня 2018 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. направила на адресу боржниці, зазначену у виконавчому документі, постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт всього майна боржника, про арешт квартири боржниці АДРЕСА_1 ; про опис та арешт майна (коштів) боржника; про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. (т. 2 а.с. 22, 31, 33, 37, 51, 56)

Згідно зі списком згрупованих поштових відправлень та трекінгом Укрпошти постанову про відкриття виконавчого провадження вручено ОСОБА_1 (або її представнику за довіреністю) 27 вересня 2018 року (т. 2 а.с. 24-25) ; а постанови про арешт всього майна боржника, про арешт квартири боржниці АДРЕСА_1 ; про опис та арешт майна (коштів) боржника; про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні вручено ОСОБА_1 (або її представнику за довіреністю) 02 жовтня 2018 року (т. 2 а.с. 59-60).

30 серпня 2018 року боржниці направлено копію висновку про вартість описаного майна боржника (т. 2 а.с. 67).

Крім того, 04 грудня 2018 року за адресою місцезнаходження офісу приватного виконавця м. Київ, вул. Стрітенська, 13, оф. 2 з матеріалами виконавчого провадження №57074345 ознайомився представник боржника ОСОБА_1 - Миклуш Марина Ігорівна (довіреність №207 від 26.01.2017 року), про що складено акт (т. 2 а.с. 210).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто.

Таким чином, з моменту ознайомлення представником заявниці з матеріалами виконавчого провадження - 04 грудня 2018 року почався перебіг 10-денного строку на оскарження постанов приватного виконавця про арешт всього майна боржника, про арешт квартири боржниці АДРЕСА_1 ; про опис та арешт майна (коштів) боржника; про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, а також висновку про вартість описаного майна боржника.

За скаргою на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Дудьєва Ю.А. звернулася 13 листопада 2019 року, про що свідчить поштовий штамп на цінному листі, тобто майже з 10-місячним пропуском строку, визначеного ст. 449 ЦПК України для подаання такої скарги.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із скаргою вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим у всіх випадках протягом усього періоду часу коли вони існують, і які є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтвердженні належними доказами.

З огляду на встановлені обставини, суд не встановив поважних причин пропуску строку на звернення до суду із скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни.

На підставі викладеного, враховуючи закінчення строку встановленого законом для звернення до суду із скаргою та не встановлення в ході розгляду справи поважних причин його пропуску та підстав для його поновлення, суд приходить до висновку, що наявні підстави для залишення скарги без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз`яснити скаржнику, що залишення скарги без розгляду не позбавляє права заявника звернутися до суду повторно із скаргою та вмотивованим клопотанням про поновлення процесуального строку із зазначенням обставин поважності його пропуску.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 126, 127, 131, 284-287, 354, 449 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Кушнір