Рішення № 114659345, 02.11.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 року Чернігів Справа № 620/12912/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м.Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м.Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у неповідомленні НОМЕР_3 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення Зазначених заходів за період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року;

- зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №1168», а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року

Позовні вимоги мотивує тим, що з 26.06.2022 по 29.09.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, в зв`язку з чим набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Однак, грошове забезпечення виплачено не в повному обсязі, а саме в період з 26.06.2022 по 29.09.2022 не було нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 70000,00 грн кожного місяця.

Ухвалою судді від 04.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

Представник 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олесандра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 ) позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що на виконання вимог чинного законодавства України за спірний період позивачу нарахована та виплачена грошова винагорода в сумі 30000,00 грн, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення та інші доходи за червень-вересень 2022 року. При цьому, вважає, що надана позивачем довідка від 29.09.2022 № 2349 не є підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів, оскільки вона не відповідає формі, наведеній у додатку 1 та додатку 2 до наказу №392АГ, та не містить сукупності інформації у таких документах: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу. Крім того, у вказаній довідці відсутня інформація стосовно районів ведення таких воєнних (бойових) дій. Згідно Журналу службово-бойових дій №103-ДСК за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 у Розділі ІІ «Облік бойових дій» записів про участь у бойових діях не обліковано. Тобто документальне підтвердження участі позивача у відповідних діях відсутнє. Жодне з виконуваних позивачем завдань у складі зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону впродовж спірного періоду не може прирівнюватись з участю в бойових діях безпосередньо на лінії бойового зіткнення та під вогневим ураженням противника. Станом на теперішній час від НОМЕР_4 прикордонного загону документи, що підтверджують участь у бойових діях до НОМЕР_3 прикордонного загону не надходили. Від НОМЕР_4 прикордонного загону надходила інформація лише щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 30000,00 грн за серпень, вересень 2022 року. Нарахуванню та виплаті спірної винагороди передує отримання відповідної інформації. Тому вважає, що оскільки НОМЕР_3 прикордонний загін не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в діях НОМЕР_3 прикордонного загону відсутня протиправна бездіяльність.

105 прикордонним загоном імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та вказав, що будь які рапорти на адресу 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від керівництва прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) не надходили. Зазначив, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168. Також вказав, що довідка №2349 від 29.09.2022 не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.

У відповіді на відзив позивач заперечував щодо доводів військової частини НОМЕР_2 та просив позов задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

Судом встановлено, що позивач відповідно наказу від 02.05.2022 №155-ОС ОСОБА_1 призначено інспектором прикордонної служби 1 категорії - фельдшером відділення медичного забезпечення відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип С), звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 1 категорії - фельдшера відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (тип В).

Відповідно до наказу начальника 31 ПЗ від 26.06.2022 №224-ОС позивача відряджено для дій на ділянці в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 26.06.2022.

29.09.2022 105 ПЗ видано довідку №2349 (за формою згідно Додатку №1 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-АГ) про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 26.06.2022 по 29.09.2022. Підстава: розпорядження АДПСУ від 21.06.2022 №Ш/25-1293-Е, бойовий наказ АДПСУ від 20.06.2022 №99-Т.

Відповідно до довідки НОМЕР_3 прикордонного загону від 21.09.2023 № 454 у період з червня по вересень 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі 30000,00 грн.

Вважаючи, що в порушення вимог чинного законодавства 105 ПЗ не було направлено інформацію про його безпосередню участь у бойових діях або заходах, що призвело до неповної виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у спірний період, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цієюпостановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог Постанови №168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано накази від 31.03.2022 №164-АГ та від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі Накази №164-АГ та №392-АГ) /а. с. 91-96; 97-104/, пунктом 1 яких передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 4 Наказу №392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Пунктом 5 Наказу №392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Згідно із пунктом 11 Наказу №392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу №392-АГ).

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки 105 ПЗ від 29.09.2022 №2349 у період з 26.06.2022 по 29.09.2022 позивач брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, однак додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168, у розмірі до 70000,00 грн за вказаний період йому нарахована та виплачена не була, про що свідчить довідка про грошове забезпечення та інші доходи за 2022 рік від 21.09.2023 № 454.

Водночас, у 31 ПЗ не виникає обов`язок формування відповідних наказів до отримання від 105 ПЗ інформації, передбаченої додатком 2 до наказу №392-АГ.

Відповідачем 2 не надано жодних належних та допустимих доказів щодо направлення відповідних рапортів для призначення позивачу спірної винагороди.

Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу №392-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

Водночас стосовно доводів відповідачів про невідповідність довідки від 29.09.2022 №2349 вимогам наказу №392-АГ, а саме вона не містить сукупності інформації у таких документах: бойового наказу (розпорядження); журналу бойових дій; рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу; у вказаній довідці відсутня інформація стосовно районів ведення таких воєнних (бойових) дій, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення посадовими особами облікових документів. Крім того, вказана довідка є чинною, невідкликаною та нескасованою.

З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги мають бути задоволені частково шляхом визнання протиправної бездіяльності НОМЕР_4 прикордонного загону щодо неповідомлення НОМЕР_3 прикордонного загону про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022; зобов`язання НОМЕР_4 прикордонного загону направити до НОМЕР_3 прикордонного загону інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022, за формою, наведеною у додатках до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168».

Щодо позовних вимог про зобов`язання 31 ПЗ нарахувати та виплатити спірну винагороду, суд зазначає, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити, оскільки, як було встановлено вище, нарахуванню та виплаті винагороди передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, про дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктами 2 Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказів №392-АГ, №628-АГ.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що 105 ПЗ відповідна інформація в порядку, визначеному Наказом №392-АГ до 31 ПЗ не надсилалась. До отримання відповідної інформації у 31 ПЗ не виникає обов`язку нарахування та виплати спірної винагороди.

Зважаючи на наведене, суд вважає вказану позовну вимогу передчасною, а тому у її задоволенні необхідно відмовити.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо посилання 105 ПЗ та 31 ПЗ на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Враховуючи, що дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) припинена 30.06.2023, то строки звернення до суду, встановлені статтею 233 Кодексу законів про працю України, необхідно відраховувати, у цьому випадку, з 01.07.2023.

Отже, враховуючи, що позов до суду подано 29.08.2023, строк звернення до суду з цим позовом не є пропущеним.

Крім того, суд вказує, що позивач є військовослужбовцем та виконує службові обов`язки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами четвертою та п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 10 000,00 грн суду було надано: договір про надання правової допомоги від 22.08.2023 № 405, акт виконаних робіт від 28.08.2023, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 28.08.2023 №405, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.06.2010 №499 та ордер серії СВ № 1062739 від 28.08.2023.

Також військова частина НОМЕР_1 подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зважаючи на те, що справа відноситься до справ незначної складності, призначена за правилами спрощеного позовного провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа №10.12.2019).

З огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, вимоги частини третьої статті 139 Кодексу, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_4 прикордонного загону на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 105 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022.

Зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022, за формою, наведеною у додатках до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_4 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач 1: 31 прикордонний загін імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м. Чернівці) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: 14321682.

Відповідач 2: 105 прикордонний загін імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: 14321765.

Повний текст рішення суду виготовлений 02 листопада 2023 року.

Суддя О.В. Заяць