Рішення № 114653511, 16.10.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9706/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі за текстом - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.04.2021 року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2 ) Замковецька, 92 в м. Києві зупинений транспортний засіб - автомобіль «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Позивач перебував на передньому сидінні пасажира даного автомобіля.

Постановою від 27.04.2021 року серії ЕАН № 4128440 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП). Крім того, щодо позивача було складено протокол про інше адміністративне правопорушення.

Позивач посилається на те, що у постанові від 27.04.2021 року серії ЕАН № 4128440 не наведено жодних доказів на підтвердження його вини у вчиненні даного правопорушення, відсутній склад відповідного адміністративного правопорушення, при розгляді справи працівник поліції не повідомив про причини зупинки транспортного засобу, не з`ясував хто саме був водієм транспортного засобу. Крім того, працівником поліції всупереч вимогам статті 258 КУпАП не було складено протокол про адміністративне правопорушення, жодних доказів під час розгляду справи працівником поліції не досліджувалося, чим порушено процедуру розгляду справи.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що при розгляді справи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, було порушено його права, просив постанову серії ЕАН № 4128440 від 27.04.2021 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.2 ст.126 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 04.11.2022 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.05.2023 року відкрито провадження за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) учасників справи, надано відповідачу строк для подання відзиву.

12.06.2023 до суду надійшов відзив позивача на позовну заяву, відповідно до якого твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 27.04.2021 при патрулюванні міста Києва, по вулиці Замковецькій, 92 було виявлено порушення Правил дорожнього руху автомобілем «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 . Працівник поліції, підійшовши до водія, представився, пояснив причину звернення та на підставі п. 2.4. ПДР висунув законну вимогу до водія пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1. ПДР. Було з`ясовано, що позивач керував автомобілем «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 за відсутності у нього права керування таким транспортним засобом, крім того, взагалі не отримував посвідчення водія, чим скоїв адміністративне правопорушення, за яке ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. З постанови серії ЕАН № 4128440 від 27.04.2021 року вбачається, що працівником поліції було встановлено особу водія за паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , перевірено особу водія за допомогою інформаційного порталу Національної поліції з метою встановлення наявності у водія права керування транспортним засобом, отримано інформацію про відсутність у водія посвідчення відповідної категорії - В. Крім того, повідомив, що на місці було складно протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Подільського районного суду міста Києві від 07.07.2021 по справі справа №758/8193/21 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що факт керування позивачем автомобілем «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 є доведеним.

Зазначив, що відповідно до розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. Таким чином, в управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції відсутні фото - та відеоматеріали, на підставі яких була винесена постанова серії ЕАН №4128440 від 27.04.2021, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статтею 126 КУпАП. Разом з тим, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень працівників поліції, в порядку та у спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Звернув увагу на те, що можливе порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення працівником поліції не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог.

14.10.2023 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив. Посилався на те, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач не надав належних доказів на спростування позовних вимог. Зазначив, що підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення. Також зазначив, що в салоні автомобіля «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 під час зупинки працівниками поліції на водійському кріслі знаходився ОСОБА_3 , а позивач - на передньому правому пасажирському кріслі. Крім того, позивача не було повідомлено про причини зупинки автомобіля. Судова справа № 758/8193/21, на яку посилається відповідач у своєму відзиві не може бути доказом вчинення позивачем правопорушення, у матеріалах зазначеної справи не встановлено факт перебування позивача за кермом автомобіля «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 під час зупинки працівниками поліції.

Оскільки розгляд справи відбувається за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ без виклику (повідомлення) учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.04.2021 року ОСОБА_2 , винесено постанову серія ЕАН № 4128440 від 27.04.2021, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, Відповідно до зазначеної постанови, позивач, керуючи транспортним засобом «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 27.04.2021 о 12-15 хвилин, не мав права керування таким транспортним засобом, не отримував посвідчення водія України, чим порушив п. 2.1 А Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, за яке ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

На підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно частин 1, 2 статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься частина 2 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4128440 від 27.04.2021 року, посилаючись на те, що не керував транспортним засобом, а був його пасажиром. Також посилався на те, що у спірній постанові не наведено жодних доказів на підтвердження його вини у вчиненні даного правопорушення, відсутній склад відповідного адміністративного правопорушення, при розгляді справи поліцейський не повідомив про причини зупинки транспортного засобу, не з`ясував всіх обставин, зокрема, хто саме був водієм, порушив процедуру розгляду справи.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що він не керував відповідним транспортним засобом з наступних підстав.

27.04.2021 року працівниками поліції за тих же фактичних обставин також було складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП. При цьому, факт складання протоколу про адміністративне правопорушення підтверджено позивачем у позовній заяві. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 07.07.2021 року по справі № 758/8193/21 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Зазначена Постанова набрала законної сили 10.09.2021 року.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, суд вважає доведеним факт керування позивачем автомобілем «Форд Фієста», д.н.з. НОМЕР_1 27.04.2021 року о 12-15 год. по вул. Замковецька, 92 в місті Києві, оскільки даний факт було встановлено Постановою Подільського районного суду міста Києва, яка набрала законної сили.

Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність доказів його вини у вчиненні правопорушення, оскільки факт керування позивачем транспортним засобом було встановлено під час розгляду Подільським районним судом міста Києва справи № 758/8193/21, в ході якого, зокрема, досліджувався і відеозапис з нагрудної камери поліцейського, а відсутність у позивача права керування транспортним засобом була встановлена працівниками поліції за допомогою інформаційного порталу Національної поліції. Крім того, позивачем факт відсутності у нього права керування транспортним засобом не оспорювався.

Також позивач стверджує, що було порушено вимоги 258 КУпАП, працівник поліції повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки під час складання спірної постанови позивач оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається. Вважає, що внаслідок відмови працівника поліції від складання протоколу не мав можливості скористатися своїми правами щодо належного захисту.

З цього приводу суду зазначає, що згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Таким чином, позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Поряд з цим, суд відзначає, що постанова серії ЕАН № 4128440 винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки відповідає положенням КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; з використанням повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію», з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участю позивача та своєчасно, з огляду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся одразу після виявлення відповідачем факту вчинення правопорушення водієм.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про те, що, приймаючи спірну постанову, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням порядку, визначеного КУпАП.

За змістом частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів частини першої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Відповідачем доведено правомірність дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України.

Таким чином, підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, а відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 241-246,286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - ОСОБА_2 , про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 );

відповідач - Департамент патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646);

третя особа - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 );

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК