Ухвала суду № 114650347, 03.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.11.2023Справа № 910/14466/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Одеського обласного центру зайнятості в особі Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 59 617,37 грн

ВСТАНОВИВ:

Одеський обласний центр зайнятості в особі Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 59 617,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплачена ОСОБА_1 допомога по безробіттю в розмірі 59 617,37 грн підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

13.10.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, разом з яким заявлені клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про витребування доказів у позивача.

25.10.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, а також заперечення проти клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про витребування доказів.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів у позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Так, в обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує на те, що ці докази можуть підтвердити законність отримання ОСОБА_1 статусу безробітного, правомірність отримання ним виплат з фонду соціального страхування на випадок безробіття та виконання ним покладених обов`язків.

Втім, всупереч пунктам 4, 5 частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не зазначено причин неможливості самостійно отримати відповідні докази, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд, з посиланням на положення процесуального закону, оскільки у справі № 910/14466/23 ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У вказаному клопотанні відповідачем не доведено наявності підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на вищевикладене, оскільки предметом позову в даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 81, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про витребування доказів відмовити.

2. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи № 910/14466/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Нечай