Ухвала суду № 114647878, 01.11.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/5601/13-ц

Провадження № 4-с/592/39/23

УХВАЛА

01 листопада 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Костенко В.Г., з участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву боржника ОСОБА_1 на бездіяльність Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому упровадженні про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк»,

ВСТАНОВИВ:

Боржник просить визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби щодо не зняття арешту з його майна у виконавчому провадженні №41660969 та зобов`язати зняти арешт накладений постановою ВП 40986432.

Свої вимоги мотивує тим, що Ковпаківським районним судом м.Суми у справі № 592/5601/13-ц виданий виконавчий лист про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості у сумі 37678,72 грн. Зазначений виконавчий лист спочатку перебував на виконанні у Сумському відділі ДВС в Сумському районі Сумської області та було заведене виконавче провадження ВП 40986432. У межах цього провадження 28.11.2013 заступником начальника відділу винесено постанову про арешт на все нерухома та рухоме майно боржника. 27.12.2013 за заявою стягувача заступником начальника винесена постанова про закінчення виконавчого провадження та направлено на адресу відділу ДВС Сумського міського управління юстиції. 10.01.2014 старшим державним виконавцем відділу ДВС Сумського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №416660969. 23.10.2015 державним виконавцем у цьому провадженні винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Більше зазначений виконавчий лист на виконанні не перебував, однак арешт залишився у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Боржник зазначає, що звертався до відділу державної виконавчої служби з приводу скасування арешту однак отримав відмову. Вважає, що збереження такого обтяження істотно порушує його права власника.

Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на скаргу повідомив наступне. Так у відділі перебували на виконанні виконавчі листи по виконанню рішень Ковпаківського районного суду м.Суми та заводилися виконавчі провадження: №33372805 відкрите 11.07.2012 по виконанню рішення у справі №1806/2-4386/11 про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у сумі 53631,89 грн.; №41660969 - 09.04.2014 по виконанню рішення у справі №592/5601/13-ц про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у сумі 37678,72 грн.; №437808 - 09.07.2014 по виконанню рішення у справі №1806/2-4386/11 про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у сумі 53631,89 грн. Усі виконавчі провадження закриті за п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку тим, що під час проведення виконавчих дій, майно на яке можливо звернути стягнення не виявлено, а проведені виконавчі дії щодо виявлення рахунків, доходів, рухомого та нерухомого майна боржника виявилися безрезультатними. До відділу надходила заява про скасування арешту майна боржника, однак немає законних підстав для скасування арешту саме державним виконавцем. Арешт може бути скасований за відповідним рішенням суду.

Стягувач АТ КБ «Приват Банк» свою позицію, щодо скарги суду не подав.

В судове засідання учасники розгляду до суду не з`явилися, що не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи,оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що 11.10.2013 на виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми справі №592/5601/13-ц виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у сумі 37 678,72 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Сумського РУЮ від 28.11.2013 у виконавчому провадженні №40986432 на виконання зазначеного виконавчого листа накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 . 27.12.2013 виконавче провадження закінчене на підставі п.10 ч. 1 ст. 49 Закону «України про виконавче провадження» (передано до іншого відділу ДВС).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 28.11.2013 внесений запис про обтяження 3590268, вид обтяження все нерухоме майно, опис предмета обтяження та тип об`єкта все нерухоме майно.

У Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували на виконанні виконавчі листи по виконанню рішень Ковпаківського районного суду м.Суми та заводилися виконавчі провадження. Так, зокрема, виконавче провадження №41660969 заведено 10.01.2014 по виконанню рішення у справі №592/5601/13-ц про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у сумі 37678,72 грн. та 23.10.2015 повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону.(відсутність майна боржника. Аналогічно з виконавчим провадженням №33372805 відкритим 11.07.2012 по виконанню рішення у справі №1806/2-4386/11 про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у сумі 53631,89 грн..

Своїм листом Ковпаківський відділі державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що Усі виконавчі провадження закриті за п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку тим, що під час проведення виконавчих дій, майно на яке можливо звернути стягнення не виявлено, а проведені виконавчі дії щодо виявлення рахунків, доходів, рухомого та нерухомого майна боржника виявилися безрезультатними.

Представник боржника звертався до Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області з приводу виконання зазначеного рішення суду. На таке звернення відділ своїм листом від 10.05.2023 № 19473 повідомив, що дійсно був на виконанні виконавчий листи відносно боржника. 27.12.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено виконавчий лист Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У подальшому виконавчий лист на виконання не надходив.

Представник боржника звертався до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з приводу надання інформації про виконання рішень щодо боржника. На таке звернення відділ своїм листом від 10.05.2023 № 41529 повідомив, що дійсно були на виконанні виконавчі листи відносно боржника, зокрема виконанню рішення Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/5601/13-ц про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» боргу у сумі 37678,72 грн.. 23.10.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. У подальшому виконавчий лист на виконання не надходив.

Боржник звертався до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з приводу скасування арешту майна на, що отримав листа від 26.06.2023 №90222 наступного змісту. Відділ підтвердив наявність та закінчення виконавчих проваджень при наведених вище обставинах. У скасуванні арешту відмовлено через те, що у Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено відповідних підстав.

При вирішенні скарги боржника слід у сукупності врахувати ряд положень закону.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас Законом України «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа у зв`язку з його добровільним виконанням після повернення виконавчого документа стягувачу.

Водночас, судом встановлено, що виконавчі документи відносно боржника вже не перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби.

Крім того, слід зазначити, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Про необхідність застосування судового контролю та відновлення прав учасників виконавчого провадження у своїх правових позиціях саме так визначав Верховний суд у висновках, викладених у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), постанові Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22).

За таких обставин та ураховуючи наведене, слід визнати бездіяльність неправомірною та скасувати арешт, щоб припинити подальше його збереження та невиправдане втручання у право особи на мирне володіння своїм майном.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 77-82, 89, 287, 288, 447, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо збереження арешту на майно ОСОБА_1 .

Зобов`язати посадову особу Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме запис про обтяження № 3590268 від 28.11.2013, вид обтяження - все нерухоме майно, опис предмета обтяження та тип об`єкта - все нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення таможе бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя В.Г. Костенко