Рішення № 114644356, 30.10.2023, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3065/23

Провадження № 2/132/769/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" жовтня 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про тлумачення змісту заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що проживала в селі Черепашинці Хмільницького (Калинівського) району Вінницької області.

Після її смерті відкрилась спадщина на: земельну ділянку площею 3,7114 гектарів, що розташована на території Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 765665; земельну ділянку площею 3,7130 гектарів, що розташована на території Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 765664.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений виконавчим комітетом Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, та зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій під № 47, відповідно до якого остання заповідала належну їй земельну частку (пай) в розмірі 8,14 га в умовних кадастрових гектарах згідно Сертифікатів серії РН № 054017 та серії РН № 054016 своїй доньці ОСОБА_1 .

В заповіті вказано місце його складання, а також поставлений особистий підпис заповідача ОСОБА_2 , волевиявлення якої було вільним та відповідало її намірам, укладеним без примусу.

Позивачка, як спадкоємець за заповітом після смерті матері, в передбачений законом шестимісячний термін звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Однак, оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі позивач не має можливості, оскільки у заповіті предметом спадкування вказано земельну частку (пай) землі, яка належала спадкодавцеві на підставі Сертифікатів серії РН № 054017 та серії РН № 054016, натомість фактично, на день відкриття спадщини, в результаті розподілу земельних часток (паїв) та виділення їх в натурі, на ім`я останньої були видані згідно розпорядження Калинівської районної державної адміністрації № 338 від 15.08.2008р. - Державний акт на право приватної власності на землю площею 3,7114 га. серії ЯЖ № 765665, та Державний акт на право приватної власності на землю площею 3,7130 га. серії ЯЖ № 765664.

Тому звертається до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву, відповідно до якої позов підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, справу розглянути за її відсутності.

Відповідач уповноважений представник Калинівської міської ради вінницької області Трохименко М.В. в підготовче засідання не з`явився, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечать закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що проживала в селі Черепашинці Хмільницького (Калинівського) району Вінницької області.

Після її смерті відкрилась спадщина на: земельну ділянку площею 3,7114 гектарів, що розташована на території Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 765665; земельну ділянку площею 3,7130 гектарів, що розташована на території Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 765664.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 склала заповіт, який був посвідчений виконавчим комітетом Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, та зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій під № 47, відповідно до якого остання заповідала належну їй земельну частку (пай) в розмірі 8,14 га в умовних кадастрових гектарах згідно Сертифікатів серії РН № 054017 та серії РН № 054016 своїй доньці ОСОБА_1 .

В заповіті вказано місце його складання, а також поставлений особистий підпис заповідача ОСОБА_2 , волевиявлення якої було вільним та відповідало її намірам, укладеним без примусу.

Позивачка, як спадкоємець за заповітом після смерті матері, в передбачений законом шестимісячний термін звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Однак, оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі позивач не має можливості, оскільки у заповіті предметом спадкування вказано земельну частку (пай) землі, яка належала спадкодавцеві на підставі Сертифікатів серії РН № 054017 та серії РН № 054016, натомість фактично, на день відкриття спадщини, в результаті розподілу земельних часток (паїв) та виділення їх в натурі, на ім`я останньої були видані згідно розпорядження Калинівської районної державної адміністрації № 338 від 15.08.2008р. - Державний акт на право приватної власності на землю площею 3,7114 га. серії ЯЖ № 765665, та Державний акт на право приватної власності на землю площею 3,7130 га. серії ЯЖ № 765664, що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.08.2023 року. Причиною відмови у видачі свідоцтва також є те, що заповіт не відповідає вимогам чинного законодавства України, відсутність інформації щодо наявності заповіту у спадковому реєстрі.

За своїм змістом розпорядження ОСОБА_2 було спрямоване на те, щоб заповісти позивачці зазначені земельні ділянки, на які у спадкодавця на момент складання заповіту було право, підтверджене сертифікатами. Однак пізніше, коли спадкодавець отримав на підставі сертифікатів державні акти на земельні ділянки, вона не внесла до заповіту відповідних змін, не будучи обізнаною у суттєвості різниці між поняттями земельна частка (пай) та земельна ділянка, розуміючи їх як одне й те саме. Фактично в заповіті та Державних актах на право власності на земельні ділянки йдеться мова про одні й ті самі земельні ділянки, розміри яких були уточнені в процесі виготовлення технічної документації для видачі Державних актів.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 17 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Тобто, на момент складання заповіту право ОСОБА_2 на земельну ділянку було підтверджене сертифікатами, однак на момент відкриття спадщини це майно їй вже не належало, оскільки на підставі даних сертифікатів було видано державні акти на право власності на земельні ділянки, проте спадкодавцем не було внесено змін до заповіту.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (частини перша та друга статті 1236 ЦК України).

Заповіт було зареєстровано у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Черепашинецької сільської ради за 2003 рік, проте із невідомих причин відомості про заповіт не було внесено до Спадкового реєстру. Через це приватний нотаріус постановою від 29.08.2023 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Заповіт на ім`я позивача є дійсним, і тому вона у встановлений строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 має право на спадкування за заповітом, який посвідчено уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, але який згодом не було зареєстровано у Спадковому реєстрі з таких підстав.

Так, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.ст. 1216. 1218. 1220, 1221 Цивільного кодексу України далі ЦК).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК). Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 3, 4 ст 1268 ЦК).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК). Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини (п. "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України).

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (ст. 1251 ЦК).

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (ст. 1247 ЦК).

Відтак секретар сільської ради станом на 2003 рік мала право посвідчити заповіт ОСОБА_2 . Надалі заповіт мало бути зареєстровано у Спадковому реєстрі відповідно до "Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчені заповіти шляхом подання державному підприємству, яке належить до сфери управління Мін`юсту, або його філіям заяв про реєстрацію. Пункт 10 Порядку визначає, що заяви про реєстрацію подаються (надсилаються) Реєстратору в день вчинення відповідної нотаріальної дії.

У пункті 2.5 "Положення про Спадковий реєстр", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5, передбачено, що заповіти, посвідчені нотаріусами, консульськими установами, посадовими і службовими особами, які зазначені в статтях 1251 і 1252 ЦК України, статті 37 і частині першій статті 40 Закону України "Про нотаріат", до створення та введення в дію програмного забезпечення Спадкового реєстру підлягають обов`язковій державній реєстрації в зазначеному реєстрі.

Отже обов`язок вчинити дії щодо реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі закон покладає на посадову особу органу місцевого самоврядування, яка посвідчила відповідний заповіт. Натомість відповідних дій секретарем сільської ради вчинено не було. Проте запис про відповідну нотаріальну дію внесено до відповідного реєстру нотаріальних дій Черепашинецької сільської ради за 2003 рік.

Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 у справі № 755/8776/18 зробив висновок, що тлумачення норм цивільного законодавства свідчить, що несвоєчасне здійснення державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі не зумовлює його нікчемність та не є підставою для оспорюваності заповіту. Суд вказав, що несвоєчасне подання 20.11.2017 (вже після смерті заповідача) посадовою особою органу місцевого самоврядування реєстратору - Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» заяви про реєстрацію заповіту ОСОБА_4 у Спадковому реєстрі є порушенням, допущеним секретарем сільської ради, яке не впливає на волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження власним майном, а лише свідчить про недобросовісне виконанням секретарем сільської ради своїх обов`язків щодо вчинення нотаріальних дій та не є підставою для оспорюваності заповіту.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (ч. 1 ст. 1257 ЦК).

Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 у справі № 343/2271/16-ц, зазначив, що аналіз положень вказаної статті свідчить про те, що відсутність інформації про державну реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі не є підставою для недійсності цього заповіту.

Заповіт посвідчений в сільській раді та зазначений власний підпис померлої ОСОБА_2 вказує на відповідність заповіту справжньому волевиявленню заповідача.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені ст. 1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251,1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Посилання нотаріуса на те, що заповіт не внесено до спадкового реєстру, у зв`язку з чим заповіт не може бути прийнятий нотаріусом, є безпідставними, оскільки виявлені порушення не свідчать про те, що волевиявлення заповідача під час посвідчення заповіту не було вільним та не відповідало його волі.

Інших спадкоємців за заповітом немає. Окрім позивача, є ще рідний брат ОСОБА_3 , який є громадянином рф та не являється ні інвалідом, ні пенсіонером.

За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розтлумачити заповіт та визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 325, 370, 1216-1218, 1220-1222, 1233, 1236, 1256, 1267, 1269-1270 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про тлумачення змісту заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задоволити.

Розтлумачити зміст Заповіту, складений ОСОБА_2 , який було посвідчено 11.03.2003 року виконавчим комітетом Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, та зареєстровано в реєстрі за № 47, таким чином, що волевиявлення ОСОБА_2 при вчиненні заповіту було спрямовано на те, що вона заповідала своїй доньці ОСОБА_1 належні їй земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського вироництва, розташовані на території Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, отримані взамін Сертифікатів серії РН № 054017 та серії РН № 054016 згідно Розпорядження Калинівської РДА №338 від 15.08.2008 р.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7114 га, кадастровий номер 0521688800:05:000:0248, розташовану на території Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 765665, вартістю 108 100 грн. та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7130 га, кадастровий номер 0521688800:05:000:0249, розташовану на території Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 765664, вартістю 108 140 грн. в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Черепашинці Хмільницького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: