Ухвала суду № 114644328, 12.10.2023, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2794/23

Ухвала

Іменем України

"12" жовтня 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

Прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 ,

Обвинуваченого ОСОБА_4 ,

Захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023020000000422 від 16 травня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніКалинівського районногосуду Вінницькоїобласті перебуваєкримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023020000000422від 16травня 2023року,про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів без визначення розміру застави, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 17 жовтня 2023 року, кримінальне провадження ще не завершене, обвинувачений ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а томуусвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може спробуватипереховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та обставини, визначені в ст. 178 КПК України, не змінилися. Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможуть запобігти доведеним ризикам, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого діяння.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави та просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення заявленого прокурором клопотання заперечували та просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу щодо заявленого прокурором клопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає необхідним його задовольнити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 18.05.2023 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави.

Ухвалами від 11.07.2023 та 31.08.2023 слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області підозрюваному ОСОБА_4 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування до 17.10.2023.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу, так само як і про його продовження, суд для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.178,199 КПК Українита практики ЄСПЛ, має врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимогст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цьогоКодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Суд, вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховує те, що обвинувачений, відповідно до ст. 12 КК України, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а томуусвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, він може спробуватипереховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 веде антисоціальнийспосіб життя,зловживає спиртниминапоями іу ньоговідсутні стійкісоціальні зв`язки,а станздоров`я тавік останньогодозволяють утримуватийого підвартою та суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання в ході досудового розслідування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, тому суд приходить до висновку про необхідність застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто з 12 жовтня 2023 року до 10 грудня 2023 року, без визначення розміру застави.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний західу виглядіцілодобового домашньогоарешту за місцем проживання, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 196, 197, 315, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 12 жовтня 2023 року до 10 грудня 2023 року, без визначення розміру застави.

Обвинуваченого ОСОБА_4 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)».

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її проголошення.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів після винесення.

Повний текст ухвали складений 16.10.2023 року.

СУДДЯ ОСОБА_1