Ухвала суду № 114644012, 03.11.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20844/23

Провадження № 1-кс/344/8030/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023092780000063 від 25.05.2023,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» 20.12.2022 ОСОБА_4 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

Згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2023 №2-РС рядового ОСОБА_4 призначено на посаду водія 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону та зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині рядовий ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного рядовому ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, 22.03.2023 приблизно о 08 год. 00 хв. рядовий ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), та незаконно, без поважних причин перебував поза її розташуванням до 11.04.2023 року знаходячись за місцем постійного проживання в селі Острожець Млинівського району Рівненської області, де проводив час на власний розсуд.

Під час розшукових заходів, які здійснювались П`ятим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у місті Львові по місцю проживання ОСОБА_4 встановлено, що останній переховується від органів військового управління та правоохоронних органів.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину містяться в матеріалах кримінального провадження та викладені в показаннях військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 приводу самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 , інформуваннях військової частини НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_4 безпідставно, в умовах воєнного стану,22.03.2023 самовільно покинув розташування військової частини НОМЕР_1 та 21.04.2023повернувся на військову службу.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Вжитими розшуковими заходами встановлено місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 , у зв`язку із чим виникла необхідність у поданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності.

На даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, останній усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може виїхати за межі Івано-Франківської та Чернівецької областей з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- п. 3 незаконно впивати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки про ОСОБА_4 відомо та які являються його співслужбовцями ;

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з`являтися на виклики, посилаючись на нібито форс-мажорні чи поважні обставини;

- п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення (нез`явлення на військову службу або дезертирство, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних сил України та у разі незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний продовжити проходження військової служби).

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначається:

1.Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України з огляду на наявні докази, що перелічені вище у мотивувальній частині вказаного клопотання.

2. Тяжкість покарання.

Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.

3. Вчинення злочину в умовах воєнного стану.

24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, особливо, в бойовій обстановці, оскільки спрямовані на підрив основоположної засади функціонування Збройних Сил України єдиноначальності.

У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов`язків підозрюваним

За таких обставин орган досудового розслідування, прокурор отримає можливість закінчити досудове розслідування відносно підозрюваного у найкоротший строк, прийнявши відповідне процесуальне рішення, забезпечити виконання завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до клопотання слідчого, враховуючи неможливість застосувати щодо ОСОБА_4 інший запобіжний захід, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , а саме позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також те, що ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється, що зазначено у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні посилаючись на недоведеність ризиків просили відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 02 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: показаннями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 з приводу самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 , інформуваннях військової частини НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_4 безпідставно, в умовах воєнного стану, 22.03.2023 самовільно покинув розташування військової частини НОМЕР_1 та 21.04.2023 повернувся на військову службу та іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.

Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо підозрюваного.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, та вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 01 січня 2024 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.

Визначити заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 161040 ( сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 01 січня 2024 року обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1