Рішення № 114637117, 03.11.2023, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1567/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2023 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 . Після їх смерті відкрилась спадщина, зокрема на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належної спадкодавцям як членам колгоспного двору. Правовстановлюючі документи на будинок відсутні. У зв`язку з цим позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між батьком та донькою, та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 1/3 частки після кожного та на 1/3 частку, як члена колгоспного двору.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Померлі, з урахуванням розбіжності в написанні прізвища батька позивачки у свідоцтві про смерть « ОСОБА_4 » та свідоцтві про народження позивачки « ОСОБА_5 », є батьками позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії НОМЕР_3 .

Після смерті батьків позивачки залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належної спадкодавцям як членам колгоспного двору по 1/3 частці відповідно до довідки виконавчого комітету Вилківської міської ради №190/10-06 від 09.06.2023.

Інша 1/3 частка вказаного житлового будинку належать позивачці, як члену колгоспного двору, відповідно до довідки виконавчого комітету Вилківської міської ради №190/10-06 від 09.06.2023.

Позивачка спадщину після смерті батьків прийняла, оскільки на час відкриття спадщини прожавала разом з ними за однією адресою, що підтверджено довідками виконавчого комітету Вилківської міської ради №189/10-06 від 05.06.2023 та №225/10-06 від 26.07.2023, а також матеріалами спадкової справи №130/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.08.2022, успадкувавши після смерті матері земельну ділянку.

Після смерті батька позивачки ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, свідоцтва не видавалися, про що свідчить лист Ренійської державної нотаріальної контори від 19.10.2023 №842/01-16.

Оскільки правовстановлюючі документи на житловий будинок відсутні, оформити право власності в нотаріальному порядку не можливо.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12, постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебування у складі двору або незначної участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося».

Пунктом 1 ч. 1ст. 315 ЦПК Українипередбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення відносяться справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно роз`яснення п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Таким чином, у судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивачка ОСОБА_1 є донькою спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батьків, яким належали частки (по 1/3) у спірному майні, яке є колгоспним двором, спадщину прийняла, позивачці також належить частка у спірному майні, а саме 1/3 частка члена колгоспного двору, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між донькою та батьком.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як за колишнім членом колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков