Рішення № 114630120, 20.10.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/7623/23

Провадження №: 2/755/4299/23

"20" жовтня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коваленко І.В.,

за участі секретаря Назарової І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Микитишин О.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Микитишин О.М., звернувся до суду з позовом до Київської міської ради з вимогою визначити додатковий строк як спадкоємцю за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , додатковий строк 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його єдиний син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 1996 року позивач разом з сином проживали за однією адресою в квартирі АДРЕСА_1 , яку син успадкував від бабусі - ОСОБА_3 після її смерті на підставі заповіту. За цією адресою також було зареєстровано місце проживання сина Позивача - ОСОБА_2 . Згодом, у зв`язку з пропозицією роботи за кордоном, син Позивача переїхав працювати до Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, а Позивач продовжив проживати за адресою - АДРЕСА_2 , де проживає по сьогоднішній день. Спілкування Позивача з сином зводилось до онлайн дзвінків та листувань в чаті за допомогою додатку Skуре. Однак, із-за погіршення зору у Позивача (діагноз - термінальна глаукома, ускладнена катаракта правого ока, артифакія лівого ока, відкритокутова І-ІІІ глаукома лівого ока, периферична дегенерація сітківки, батько з сином стали більше розмовляти аніж переписуватись, оскільки Позивач дуже погано бачив. На початку 2019 року, між Позивачем та його сином під час розмови виникло непорозуміння, так як батько просив сина приїхати до України та провідати його, а син із-за своєї зайнятості постійно не знаходив часу, що стало наслідок тривалої мовчанки між ними. 30.12.2019 року Позивача з діагнозом - ішемічний інсульт в басейні лівої СМА у вигляді правобічної пірамідної недостатності було направлено на госпіталізацію до неврологічного відділення №2 Київської міської клінічної лікарні №3 за адресою вул. П. Запорожця, буд. 26 в м. Києві. 09.01.2020 року Позивача було виписано з неврологічного відділення №2 Київської міської клінічної лікарні №3 додому. Оскільки Позивач потребував стороннього догляду, а окрім сина - ОСОБА_2 , у нього більше немає родичів, знайома Позивача в особі ОСОБА_4 взяла на себе відповідальність по догляду за ним аж поки не відшукає рідного сина Позивача. Будь-які спроби зв`язатися з сином Позивача через додаток Skype та відшукати його і повідомити про стан батька, були безрезультатними. Інших засобів зв`язку у Позивача не було. Направлення листа, викладеного англійською мовою на відому адресу сина Позивача - також не дали потрібних результатів. Через запроваджений з 12.03.2020 року на всій території України карантин, який постійно продовжувався, Позивач за своїм станом здоров`я та не ризикуючи ще більше ускладнити його, максимально обмежував всі контакти та не виходив з дому. Наприкінці літа 2021 року після чергового направлення листа на відому Позивачу адресу його сина за кордоном, з Позивачем на зв`язок вийшов через додаток Skype друг сина - ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_5 , як він відрекомендувався, та з допомогою місцевого перекладача - повідомив батьку про смерть його сина - ОСОБА_2 . Таким чином, Позивачу лише в серпні 2021 року стало відомо про смерть сина - ІНФОРМАЦІЯ_3 в місці Найтс Уей , Кемберлі Округ Суррей, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії. 07.09.2021 гр. ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку надіслав Позивачу копію Актового запису про смерть сина відповідно до Закону про реєстрацію народжень та смертей від 1953 року серія ВСА 769436 складеного головним реєстратором 05.08.2019 року. Однак, керуючись ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» та положеннями Гаазької конвенції від 05.10.1961 року, необхідно було отримати оригінал документу, який в той же час, потребував проставлення апостилю в країні, в якій він був складений та виданий, що стало наслідком повторного звернення до друга померлого сила - гр. ОСОБА_5 з проханням допомогти отримати нове Свідоцтво про смерть та проставити на ньому апостиль. Натомість, Позивач отримав новий Акт запису про смерть сина відповідно до Закону про реєстрацію народжень та смертей від 1953 року серія ВСІ 552832 складеного головним реєстратором 07.10.2021 року, але без апостилю. Вказані обставини стали наслідком того, що Позивачем було прийнято рішення в межах його фізичних та фінансових можливостей самостійно отримати належне Свідоцтво про смерть сина. Але, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території України було введено військовий стан, що на досить тривалий час унеможливило запустити процедуру з апостилювання Свідоцтва про смерть сина. У вересні 2022 року через знайомих Позивачу вдалось отримати нове Свідоцтво про смерть та подати його проставлення апостилю до країни походження цього документу, а саме до Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії в Лондон. 27.10.2022 року у м. Лондоні Державним секретарем Британії з питань закордонних справ та Співдружності Міністерства закордонних справ у справах Співдружності в особі С. Скеррітт було проставлено відповідний апостиль №АРО-ХМYJ-C4IG-SO01-XR0R на Свідоцтві про смерть ОСОБА_2 . 02.01.2023 року документи були отримані Позивачем та прийнято рішення звернутися до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого сина ОСОБА_2 .

03.01.2023 року за Заявою Позивача як батька померлого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в особі Стрельченко О.В. було заведено Спадкову справу №1/2023.

05.01.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. було складено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , з тих підстав, що Позивач не був зареєстрований разом із померлим та не подав вчасно протягом 6 місяців з моменту смерті померлого ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) заяву про прийняття спадщини в порядку ч. 1 ст. 1270 ЦК України. Строк для прийняття спадщини сплив 10 вересня 2019 року.

Враховуючи цю обставину, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів. Зазначає, що він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого сина. Дружина Позивача та матір померлого сина ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім цього, за весь час до нотаріуса, окрім Позивача, із заявами про прийняття спадщини ніхто інший не звертався.

Водночас, за для належного оформлення спадщини, необхідно поновити строк для прийняття спадщини, так як це є єдиною можливістю здійснити перехід права власності від померлого до спадкоємця.

13 червня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання додаткового строку для прийняття спадщини та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

24.07.2023 року (вх.№36240) уповноважений представник відповідача Київської міської ради - Ляхова ЯЮ., яка діє на підставі довіреності, направила на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просила прийняти рішення у справі на підставі чинного законодавства та слухати справу у відсутність представника Київської міської ради.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви з додатками отримали 12.07.2023 року, що підтверджується зворотнім повідомленням «Укрпошти» про вручення поштового відправлення. Однак, правом подачі письмових пояснень щодо позову не скористалась.

09 серпня 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача - Київської міської ради, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Таким чином, вислухавши позивача, допитавши у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку загального позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - Найтс Уей , Кемберлі Округ Суррей, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, що підтверджується засвідченою копією актового запису Відповідно до Закону про реєстрацію народжень і смертей від 1953 року № BCJ 552832 (актовий запис №64) дата реєстрації 23.07.2019 року, викладених англійською та українською мовами. (а.с.24-26)

27.10.2022 року у м. Лондоні Державним секретарем Британії з питань закордонних справ та Співдружності Міністерства закордонних справ у справах Співдружності в особі С. Скеррітт було проставлено відповідний апостиль №АРО-ХМYJ-C4IG-SO01-XR0R на Свідоцтві про смерть ОСОБА_2 . (а.с.27)

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статі 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За життя ОСОБА_2 не залишив заповіт, єдиним спадкоємцем першої черги за законом є батько померлого - ОСОБА_1 .

До складу спадкового майна, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , входить: квартира АДРЕСА_3 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, квартира АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Вказана квартира на підставі свідоцтво про право на спадщину зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_2 в реєстровій книзі під №59 19 лютого 1998 року (а.с.28)

Відповідно до частини першої та другої статі 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійного із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

05 січня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. винесено постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що заявником ОСОБА_1 пропущено встановлений законодавством термін для прийняття спадщини, та згідно частини 1 статті 1272 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який не подав у встановлений строк заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. (а.с.30).

Відповідно до ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини другої ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч.2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 3 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. (ст.90 Цивільного процесуального кодексу України)

Свідок ОСОБА_4 , яка є давньою знайомою позивача, у судовому засіданні пояснила, що її батьки, які проживали в селі Таганча Канівського району Черкаської області Черкаській області, перебували в дружніх відносинах з позивачем, який часто приїжджав у їхнє село гостювати. Останніх декілька років вона проживає в квартирі позивача на умовах оренди, працює та одночасно здійснює за позивачем догляд. За життя вона теж добре знала померлого сина позивача - ОСОБА_8 , знала, що він виїхав до Англії , де знайшов собі хорошу роботу. Позивач спілкувався та переписувався з сином за допомогою програмного забезпечення Skype через Інтернет. В подальшому через вікові зміни та ряд захворювань ОСОБА_1 майже втратив зір. Він неодноразово просив сина приїхати його провідати, але згодом син перестав виходити на зв`язок. 30 грудня 2019 року у позивача стався інсульт, та вона особисто викликала швидку медичну допомогу, супроводжувала позивача до лікарня, де за ним увесь час і здійснювала догляд. Але, як їй пояснили лікарі, вона не являється для позивача родичкою, тому їй потрібно шукати родичів, які б були поруч з ним. Вона почала шукати контакти для зв`язку з сином. Лише у серпні 2021 року через додаток Skype їй вдалось зв`язатись з громадянином на ім`я ОСОБА_5 , який за допомогою місцевого перекладача представився другом сина, та повідомив про його смерть. У подальшому вона допомагала позивачу отримати свідоцтво про смерть сина, але це вдалося зробити не одразу, оскільки на отримання свідоцтва встановленого зразка - з проставленням апостиля витратилось багато часу. Підтвердила, що позивач, з урахуванням його віку та рядом хронічних захворювань, перебував під наглядом лікарів, та за станом здоров`я мав обмеження в пересуванні.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупність судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи намір прийняти спадщину подав заяву про прийняття спадщини до приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., однак нотаріусом відмовлено у Свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав пропущенням спадкоємцем строку для прийняття спадщини, в свою чергу на підтвердження поважних причин несвоєчасного звернення до нотаріуса позивачем долучено медичні документи, які підтверджують тривалість перебування на стаціонарному лікуванні та проходження реабілітації за встановленим клінічним діагнозом - термінальна глаукома, ускладнена катаракта правого ока, артифакія лівого ока, відкритокутова І-ІІІ глаукома лівого ока, периферична дегенерація сітківки, стан після профілактичної периферічної ларезної коагуляції (ППЛК) сітківки на лівому оці; ішемічний інсульт в басейні лівої СМА у вигляді правобічної пірамідної недостатності; виражених афатичних порушень на тлі гіпертонічної хвороби ІІІ ст., церебрального атеросклерозу, дисциркуляторної енцефалопатії ІІІ ст., прогресуючий перебіг, з когнітивним зниженням, атактичними порушеннями; ХІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. ФП постійна форма, брадіваріант. СН ІІ А. Ці докази приймаються судом як належні та допустимі та такими, що безпосередньо впливали на спроможність позивача фізично реалізувати своє право на отримання спадщини, та визнаються як поважні причини.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Відповідно до положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, ухвалюючи рішення суд встановлює ОСОБА_1 , як спадкоємцю першої черги за законом майна спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк на два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1216, 1217, 1261, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), як спадкоємцю за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , додатковий строк 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений 30 жовтня 2023 року.

Суддя: І.В.Коваленко