Рішення № 114628084, 02.11.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 року м.ЧернігівСправа № 620/11702/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі- ГУ ПФУ в м. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.04.2023 №262740007364, щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.04.2023 №262740007364 (оформлене листом від 10.05.2023 № 2600-0210-8/92085), щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві призначити та виплачувати мені пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 05.04.2023 відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 15.09.2023 клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку на подання відзиву задоволено; продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для подання відзиву на позовну заяву у справі до 02.10.2023.

Ухвалою суду від 16.10.2023 у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про проведення розгляду справи №620/11702/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції відмовлено.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки період проживання позивачки в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 01.01.1993 становить 2 роки 7 місяці 14 днів, з огляду на що, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачці в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, а саме 3 років.

Також від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову; зазначив, що позивачка звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії, зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачці було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю 3 років проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1991.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звважає на таке.

Позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), про що їй видано посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 28).

05.04.2023, по досягненню 57 років, ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 88-89).

Вказана заява розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області за екстериторіальним принципом, яке 12.04.2023 прийняло рішення №262740007364 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1991, а саме 3 років (а.с. 26).

Листом від 10.05.2023 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.25).

Вважаючи вказане рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перелік категорій осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, визначений статтею 11 Закону №796-ХІІ, серед яких особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (частина 3 статті 65 Закону №796-XII).

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону 1058-IV.

Зокрема частиною першою статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років зменшення віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою зменшення пенсійного віку є наявність факту проживання та (або) праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років до 01.01.1993 або, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Спір між позивачем та відповідачем у цій справі фактично виник щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання позивачки у зоні гарантованого добровільного відселення та, відповідно, права на зменшення пенсійного віку при призначенні пенсії за віком, встановленим Законом №796-ХІІ.

Судом встановлено, що позивачка має посвідчення потерпілої Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_1 (а.с. 28).

Посвідчення позивачки є дійсним та доказів позбавлення його статусу потерпілої особи судом не встановлено.

Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (частина 3 статті 65 Закону №796-XII).

Таким чином Законом №796-ХІІ передбачено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Згідно з довідкою від 18.01.2019 №85, виданої виконкомом Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області позивачка була дійсно зареєстрована та постійно проживала з 26.04.1986 по 09.12.1988 за адресою: АДРЕСА_1 , територія якого відноситься до третьої зони / зони добровільного гарантованого відселення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.1991 №106. Підстава по господарські книги 1986-1990 рр (а.с. 27).

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області належить до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно статті 55 Закону №796-ХІІ початкова величина зниження пенсійного віку, а саме 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Оскільки позивачка з моменту аварії по 31 липня 1986 року проживала в зоні добровільного гарантованого відселення, а тому суд дійшов висновку, що вона має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 3 роки, незалежно від часу проживання або роботи в цей період станом на 01.01.1991.

У оскаржуваному рішенні встановлено, що станом на дату звернення до територіального органу із заявою про призначення пенсії вік заявниці становить 57 років, страховий стаж - 29 років 08 місяців 26 днів; станом на 01.01.1993 заявниця прожила у зоні гарантованого добровільного відселення 2 роки 07 місяців 14 днів; необхідний страховий стаж згідно закону 23 роки, пенсійний вік визначений законом 54 роки.

Вказані обставини в сукупності підтверджують наявність умов для призначення позивачці пенсії за віком, з урахуванням положень статті 55 Закону №796-ХІІ.

Щодо моменту, з якого необхідно призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (пункт 1).

Позивачка із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку звернулася 05.04.2023.

За наведених обставин суд вважає, що пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку позивачці повинна бути призначена з дня звернення за її призначенням, тобто з 05.04.2023.

У зазначеному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання призначити позивачеві пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з тим визначаючись щодо органу, який має приймати рішення про призначення пенсії, суд зазначає, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005?№22-1 (далі Порядок №22-1, у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 №25-1), передбачає можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

Так згідно із пунктом 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до матеріалів справи заява позивачки про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку від 05.04.2023 була розглянута за екстериторіальним принципом ГУ ПФУ в Хмельницькій області і спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято саме вказаним територіальним органом Пенсійного фонду України.

З огляду на зазначене та положення Порядку №22-1, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області, а не ГУ ПФУ у м. Києві призначити позивачці пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 05.04.2023.

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 12.04.2023 №262740007364 (оформлене листом від 10.05.2023 № 2600-0210-8/92085) щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягає задоволенню, оскільки ГУ ПФУ в м. Києві не приймало рішення від 12.04.2023 №262740007364, а лише листом повідомило позивачку про прийняте рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Позовна вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві виплачувати позивачці пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку також не підлягає задоволенню, оскільки пенсія останній ще не призначена.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи задоволення позову частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних призначень ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь позивачки судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.04.2023 №262740007364 щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 05.04.2023 відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних призначень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368)

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ - 2131350).

Суддя В.В. Падій