Рішення № 114627948, 01.11.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року Чернігів Справа № 620/9774/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил Українипро визнання протиправними та скасувати акт проведення розслідування смерті, зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

1. визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування смерті ОСОБА_2 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 30 січня 2023 року та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 № 13 «Про результати розслідування»;

2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести повторне службове розслідування по факту смерті ОСОБА_2 , скласти акт за формою НВ-3 та визнати причину його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби;

3. визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 16.03.2023 № 582 щодо зазначення формулювання причин смерті ОСОБА_2 як «Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

4. зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України змінити причинний зв`язок захворювання та причини смерті ОСОБА_2 з формулювання: «Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби» на формулювання: «Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані із виконанням обов`язків військової служби».

Мотивуючи позовні вимоги зазначає, що ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та 19.01.2023 був відповідальний по контролю повсякденної діяльності військової частини НОМЕР_1 з 06.00 до 22.00. Однак, в період виконання ним обов`язків проходження військової служби, в нього погіршився стан здоров`я, та його за згодою керівництва військової частини відпустили додому раніше. Згідно із картою виїзду швидкої медичної допомоги від 19.01.2023, о 21:59 годині на АДРЕСА_1 був здійснений виклик з приводу того, що ОСОБА_2 впав, з 19.01.2023 останній перебував у лікарні в комі, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у зв`язку з набряком головного мозку, внутрішньомозкового, внутрішньошлуночкового крововиливу. За фактом смерті ОСОБА_2 було призначено розслідування, в ході якого відібрані пояснення у військовослужбовців частини, складено акт розслідування смерті підполковника ОСОБА_2 , що проводилось з 21 по 26 січня 2023 року, яким зафіксовано, що причина смерті пов`язана з виконанням потерпілим обов`язків проходження військової служби не встановлено, даний випадок не підлягає обліку і на нього не складається акт за формою НВ-3. На підставі даного акту, 27.01.2023 було видано наказ «Про результати розслідування» № 13, яким встановлено, що причиною смерті підполковника ОСОБА_2 став набряк головного мозку, внутрішньомозковий крововилив, внаслідок встановленого на передодні смерті діагнозу - інсульт. Комісією встановлено, що смерть військовослужбовця не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Наказано: вважати смерть військовослужбовця такою, що настала в період проходження ним військової служби внаслідок захворювання НЕ пов`язаного з проходженням військової служби та виконанням обов`язків військової служби. У подальшому згідно із протоколом засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 16 березня 2023 року № 582 було встановлено, що захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходження військової служби.

Однак, позивач із такими висновками відповідачів не погоджується, вважає їх протиправними, з огляду на те, що згідно зі статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема, на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби. Обов`язки військової служби ОСОБА_2 повинен був виконувати 19.01.2023 з 6:00 до 22:00, однак через погіршення самопочуття останнього відпустили до дому раніше і вже об 21:59 дружина підполковника ОСОБА_2 викликала швидку допомогу за адресою проживання. Таким чином, погіршення стану здоров`я та подальша госпіталізація відбулась в період прямування особи додому, однак фактично в період виконання обов`язків військової служби, позаяк графік чергування був визначений до 22 години. Відповідно до пункту 10 розділу II Інструкції № 332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є, зокрема, виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду. Вказане в сукупності, свідчить про порушення відповідачами норм чинного законодавства, що призвело до визначення причин смерті ОСОБА_2 такими, що не пов`язані із виконанням обов`язків військової служби.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на позов, в якому останній не погоджується із заявленими позовними вимогами, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та вказує на те, що актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 встановлено, що підполковник ОСОБА_2 , приїхавши додому, пішов до ванної кімнати, де знепритомнів і впав на підлогу. Тобто, подія трапилась не під час шляху прямування на службу або зі служби, а вже безпосередньо вдома, саме, коли дія (прямування на службу або зі служби) вже завершена. Таким чином, згідно із вимогами чинного законодавства смерть військовослужбовця вважається такою, що настала не в період виконання обов`язків військової служби, а в період проходження ним військової служби. Зазначає, що згідно з пунктом 11 розділу II Інструкції № 332 обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби є, зокрема, перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Тобто однією з обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, це перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, що і було встановлено в ході розслідування комісією військової частини НОМЕР_1 та оформлено результати розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 27.01.2023 № 13 «Про результати розслідування». Окрім того, відповідач зазначає, що Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 не містить формулювання щодо зв`язку захворювання, яке призвело до смерті, з виконанням обов`язків військової служби, а тільки з проходженням військової служби.

Відповідачем Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України надіслано відзив на позов, в якому останній не погоджується із заявленими вимогами та в їх задоволенні просить відмовити, посилаючись на те, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюваннях, передбачених пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення. Відповідно до підпункту д) пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення, постанова у формулюванні «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймається у разі, якщо захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні. За результатом розгляду наданих медичних та військових документів, ЦВЛК ЗС України встановлено, що на час смерті ОСОБА_2 був діючим військовослужбовцем, підполковником військової частини НОМЕР_1 , відповідальним по контролю повсякденної діяльності зазначеної військової частини. Із лікарського свідоцтва про смерть за № 37 та довідки про причину смерті № 37 від 21.01.2023, смерть ОСОБА_2 настала у стаціонарі Чернігівської міської лікарні № 2 Чернігівської міської ради внаслідок захворювання: «набряк головного мозку», спричиненого внутрішньомозковим крововиливом. Протоколом засідання ЦВЛК ЗС України від 16 березня 2023 року № 582 оформлено постанову про причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 у формулюванні «Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», згідно вимог підпункту д пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення. Крім того зазначає, що з огляду на норми Положення, визначення причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовців та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК.

Представник позивача надіслала відповідь на відзив ЦВЛК ЗСУ, в якій не погоджується із викладеними запереченнями відповідача та зазначає, що Положення передбачає, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюваннях, передбачених всіма підпунктами пунктів 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення, зокрема п.п. «а» - «к» п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення, а не лише п.п. «д», як зазначає відповідач. Зазначає, що формулювання причин смерті, як таких, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби застосовується в законодавстві України та безпосередньо впливає на права певних осіб. Так, зокрема, статтею 16 Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Стаття 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час. Таким чином представник позивача наполягає на тому, що формулювання причин захворювання та смерті як таких, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби підтверджується нормами Законів України, які мають чітку відсилку до такого формулювання.

Щодо обґрунтувань, наданих військовою частиною НОМЕР_1 , представник позивача в запереченнях на відзив зазначає, що обов`язки військової служби 19.01.2023 ОСОБА_2 мав виконувати до 22 години, втім через погіршення стану здоров`я його відпустили додому раніше, однак від виконання обов`язків військової служби у вказаний день він звільнений не був. Виклик швидкої відбувся в 21:59, тобто в час виконання обов`язків служби. Перебування ОСОБА_2 в цей момент удома свідчить про те, що за місцем несення служби йому не надали належної медичної допомоги та не вважали погіршення самопочуття військовослужбовця суттєвим, а тому відпустили додому раніше. В день прибуття в лікарню постраждалий впав у кому та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Також представник зауважує щодо невідповідності фактів, викладених в матеріалах службового розслідування, оскільки пояснення містять зазначення того, що чергування було до 22:00 і лише по закінченню чергування ОСОБА_2 відбув додому, де трапилась подія. Водночас, такі свідчення спростовуються доказами виклику швидкої, що відбулось у 21:59 і адреса виклику вказана місце постійного проживання військовослужбовця.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Підполковник ОСОБА_2 , старший офіцер відділення напрямків та взаємодії оперативного відділу штабу, проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, зокрема, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2023 №36 (а.с. 28).

Так, 19.01.2023 підполковник ОСОБА_2 був відповідальним по контролю повсякденної діяльності військової частини НОМЕР_1 з 06:00 по 22:00, що підтверджується відповідачем та зазначено в матеріалах розслідування смерті.

Згідно із копією картки виїзду швидкої медичної допомоги, 19.01.2023 об 21:59 поступив виклик та бригада швидкої медичної допомоги код 171 прибула на виклик за адресою: АДРЕСА_1 об 22:14 год. ОСОБА_2 було доставлено до Чернігівської міської лікарні №2 та госпіталізовано (а.с. 12, 12 зворотна сторона).

З огляду на матеріали справи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, діагноз: внутрішньомозковий крововилив, перебуваючи в Чернігівській міській лікарні №2, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №37 від 21.01.2023 та свідоцтвом про смерть (а.с. 13, 14).

На підставі рапорту полковника ОСОБА_3 (а.с. 15) командиром військової частини НОМЕР_1 призначено розслідування з метою уточнення причин та умов, що призвели до смерті старшого офіцера відділення напрямків та взаємодії оперативного відділу штабу підполковника ОСОБА_2 , про що виданий відповідний наказ №35 від 21.01.2023 (а.с. 16).

Згідно із поясненнями полковника ОСОБА_3 , 19.01.2023 з 06.00 по 22.00 ОСОБА_2 був відповідальним по контролю повсякденної діяльності військової частини НОМЕР_1 . Після завершення чергування убув з розташування військової частини для підготовки до несення служби наступного дня. Приїхавши до дому, пішов до ванної кімнати, де знепритомнів і впав на підлогу. В цей час дружина військовослужбовця перебувала вдома і викликала швидку допомогу, яка доставила ОСОБА_2 до КНП «Чернігівська міська лікарня № 2», де встановили діагноз - інсульт. Військовослужбовець знаходився у лікарні, де о 07:10 годині ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Причина смерті: набряк головного мозку, внутрішньомозковий крововилив, внутрішньошлуночковий. На передодні та під час виконання службових обов`язків скарг на стан здоров`я та погане самопочуття не було. Вплив небезпечних факторів у процесі виконання службових завдань не виявлено (а.с. 17).

Згідно із акту проведення розслідування смерті підполковника ОСОБА_2 форми НВ-2, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 30.01.2023 вбачається, що комісією, призначеною наказом командира військової частини НОМЕР_1 №35 від 21.01.2023 встановлено, що смерть ОСОБА_2 не пов`язана з виконанням потерпілим обов`язків проходження військової служби. Вплив небезпечних факторів чи середовища у процесі виконання потерпілим службових обов`язків не виявлено. Даний випадок не підлягає обліку і на нього не складається акт за формою НВ-3 (а.с. 19-20).

За результатами проведеного розслідування причин і умов, що призвели до смерті старшого офіцера відділення напрямків та взаємодії оперативного відділу штабу підполковника ОСОБА_2 , командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №13 від 27.01.2023 про результати розслідування, яким визначено вважати смерть військовослужбовця такою, що настала в період проходження ним військової служби внаслідок захворювання НЕ пов`язаного з проходженням військової служби та виконанням обов`язків військової служби (а.с. 18).

Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 16.03.2023 №582 захворювання підполковника ОСОБА_2 , 1969 року народження: «Внутрішньо мозковий, внутрішньо шлунковий крововилив. Набряк головного мозку», яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актом проведеного службового розслідування від 30.01.2023, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , свідоцтвом про смерть сер. НОМЕР_2 , виданим 25.01.2023 року відділом державно реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та лікарським свідоцтвом про смерть від 21.01.2023 № 37, захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (а.с. 21).

Позивач вважає дії відповідачів протиправними та такими, що призвели до порушення її прав та законних інтересів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289 (далі Інструкція №332).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так, частина 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлює, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Пунктами 8-9 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;

з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;

скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, відповідно до пункту 10 розділу ІІ Інструкції №332, є:

виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;

виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;

виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;

прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

виконання дій, що не входять до кола службових обов`язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;

прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;

отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду;

смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;

оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Водночас, пункт 11 розділу ІІ Інструкції №332 передбачає обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби:

перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;

перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;

погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником);

алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;

використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;

навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження;

навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю;

самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;

природна смерть внаслідок вроджених вад здоров`я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини (пункт 17 розділу ІІ Інструкції №332).

Пункт 18 розділу ІІ Інструкції №332 передбачає, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

З огляду на матеріали справи судом встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок інсульту під час перебування на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Чернігівської міської лікарні №2 з 19.01.2023, що підтверджується довідкою №1038 (а.с. 12 зворотна сторона).

Водночас, госпіталізація ОСОБА_2 до Чернігівської міської лікарні №2 відбулась 19.01.2023 бригадою швидкої медичної допомоги об 22:30, виклик якої здійснено дружиною померлого ОСОБА_2 на адресу проживання військовослужбовця об 21:59 год (а.с. 12).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №37 від 21.01.2023 та довідки про причину смерті смерть настала внаслідок захворювання, а саме набряку головного мозку та внутрішньомозкового крововилику, внутрішньошлуночковий (а.с. 13, 13 зворотна сторона).

Таким чином, суд погоджується із посиланнями представника позивача на те, що виклик бригади швидкої медичної допомоги відбувся в 21:59 год. 19.01.2023, в час коли ОСОБА_2 повинен був перебувати в місці розташування частини та виконувати обов`язки військової служби, позаяк за розпорядком дня регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та відповідно до пояснень представника військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 19.01.2023 з 06.00 по 22.00 був відповідальним по контролю повсякденної діяльності військової частини.

Суд критично ставиться до пояснень представника позивача в частині погіршення самопочуття ОСОБА_2 , що стало підставою для убуття за місцем проживання раніше, яке погоджено із керівництвом, оскільки відповідачем не підтверджено вказаного факту.

Втім, суд також критично відноситься і до пояснень відповідача, який наполягає на тому, що військовослужбовець убув із розташування частини після завершення чергування, тобто після 22:00, оскільки матеріали справи свідчать про те, що в 21:59 год ОСОБА_2 перебував за місцем постійного проживання по АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Враховуючи заявлені позовні вимоги в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування за наслідками смерті військовослужбовця ОСОБА_2 за результатами, якого скласти Акт за формою НВ-3, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вказано вище, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції №332 нещасний випадок визначається як настання обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Представник позивача наполягає на тому, що випадок, який призвів до смерті ОСОБА_2 відбувся з останнім під час виконання ним обов`язків військової служби, оскільки стався в службовий час. Водночас, не будь-який випадок, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю можна кваліфікувати як такий, що стався внаслідок виконання обов`язків військової служби, позаяк Інструкція №332 встановлює зв`язок випадку із одержанням поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, тощо.

Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів заподіяння ОСОБА_2 будь-яких травм, ушкоджень чи наявності інших патогенних чинників, аварії, пожежі, стихійного лиха, які призвели до набряку головного мозку військовослужбовця, який став подальшою причиною інсульту та смерті.

Водночас, зі змісту Інструкції №332 можна дійти висновку, що як пункт 10, так і пункт 11 розділу ІІ встановлює обставини, за яких саме нещасні випадки визнаються чи не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. Тобто ключовим є настання нещасного випадку, а вже потім його віднесення чи не віднесення до таких, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби.

Щодо стану здоров`я ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно довідкою №434, складеною за результатами медичного огляду майора ОСОБА_2 02.12.2010, підтверджується наявність захворювання: гіпертонічна хвороба І стадія, атеросклероз аорти, атеросклеротичний кардіосклероз СН0ст., аліментне ожиріння II ступеню. Постановою госпітальної терапевтичної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання констатовано, ТАК, захворювання пов`язані з проходженням військової служби. Визначено ступінь придатності до військової служби ОСОБА_2 як Придатний до військової служби (а.с. 23).

Довідкою військово-лікарської комісії від 19.09.2019 ОСОБА_2 здоровий, придатний до військової служби за контрактом (а.с. 51).

В контексті можливого настання раптового погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби, суд також зауважує, що таке погіршення стану здоров`я, відповідно до вимог Інструкції №332 повинно бути наслідком впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду.

Втім, доказів впливу небезпечних факторів матеріали справи не містять, відсутні докази і виконання потерпілим роботи, що була протипоказана за станом здоров`я.

За таких обставин, судом не встановлено протиправної дій відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення факту смерті ОСОБА_2 такою, що не пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.

В частині протиправності постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про причинний зв`язок захворювання та смерті ОСОБА_2 суд враховує таке.

Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза- це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістівНаціонального військово-медичного клінічного центрута інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 21.30 глави 21 розділу II Положення № 402 (в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_2 та прийняття оскаржуваної постанови) постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.

Пункт 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 передбачав, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби».

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбаченихчастиною 3статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країнзатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні

е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 » - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 » - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.

Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

Покликання представника позивача на норми Закону України «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як на підставу для формулювання ВЛК висновків причинного зв`язку в постанові не ґрунтується на нормах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а наявність пункту Положення щодо обов`язку приймати постанови згідно з цим Положенням, означає, зокрема, і чітке дотримання відповідачем формулювань причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, які вказуються у постановах. Відповідач таких норм дотримався.

Зважаючи на вказане, з урахуванням встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що із наведених в Положенні № 402 формулювань причинного зв`язку, що може бути використано ВЛК, постанова ЦВЛК ЗС України від 16.02.2023 у формулюванні «Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язані із проходженням військової служби» відповідає вимогам чинного законодавства, що виключає підстави для її скасування.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, своєю чергою, в даному випадку, і було належним чином зроблено представниками відповідачів при розгляді даної справи.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування акту розслідування смерті, постанови та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179.

Дата складення повного рішення суду - 01.11.2023.

Суддя Ю. О. Скалозуб