Ухвала суду № 114626113, 31.10.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

31 жовтня 2023 рокусправа №380/10586/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в м. Львові в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження питання дотримання строків звернення до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДХАБ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДХАБ» до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7589719/42863146 від 08.11.2022, №7589720/42863146 від 08.11.2022, №7760151/42863146 від 01.12.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДХАБ» код ЄДРПОУ 42863146 податкові накладні від 04.10.2022 року №1, від 05.10.2022 року №2, від 17.10.2022 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію.

У позовній заяві позивач просить поновити строки звернення до суду із цим позовом .

Ухвалою судді від 22.05.2023 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; питання поновлення строку звернення до суду із цим позовом постановлено вирішити після відкриття провадження у справі; витребувано у позивача докази на підтвердження моменту отримання рішень від 29.11.2022 №66417/4286314/2, 22.12.2022 №77716/42863146/2, від 05.01.2023 №1455/42863146/2; витребувано у відповідача докази вручення позивачу рішень від 29.11.2022 №66417/4286314/2, 22.12.2022 №77716/42863146/2, від 05.01.2023 №1455/42863146/2.

До суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду, у якій вказує, що ТОВ «БУДХАБ» не отримувало рішень за результатами розгляду скарг на рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних і отримало їх у відповідь на адвокатський запит представника лише 10.05.2023. Зауважує, що можливо неотримання рішень Державної податкової служби України позивачем пов`язане з тим, що в період листопада 2022 року січня 2023 року були проблеми з електропостачанням на всій території України.

Представник відповідачів подав клопотання про залишення позову без розгляду, у якому вказує, що позивач скористався правом подання скарги в порядку адміністративного оскарження до ДПС України. Рішення за результатами розгляду скарг доставлено позивачу в його електронний кабінет 29.11.2022 та 22.12.2022, що підтверджується відповідними квитанціями. Відтак до суду з цим позовом позивач звернувся поза межами встановленого КАС України тримісячного строку.

Представниця позивача подала заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, у якому вказує, що рішення ДПС України за результатами розгляду скарги до позивача не надходили, а про результати розгляду скарги він дізнався з відповіді Державної податкової служби України від 10.05.2023 на адвокатський запит. Стверджує, що долучені представником відповідачів квитанції не є належним підтвердженням вручення рішень позивачу.

Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з п. 56.23 ст. 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Предметом оскарження, зокрема, є рішення комісії Головного управління ДПС України у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7589719/42863146 від 08.11.2022, №7589720/42863146 від 08.11.2022, №7760151/42863146 від 01.12.2022.

Судом установлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження зазначених рішень шляхом подання скарг до ДПС України, а саме: скарги від 16.11.2022 року на рішення №7589719/42863146 від 08.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2022 року №1; скаргу від 16.11.2022 року на рішення №7589720/42863146 від 08.11.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.10.2022 року №2; скаргу від 15.12.2022 року на рішення №7760151/42863146 від 01.12.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.10.2022 року №7.

За результатами розгляду скарг комісія Державної податкової служби України прийняла наступні рішення: рішення №66432/42863146/2 від 29.11.2022 року на рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.10.2022 року №1 на суму 100 000,00, в тому числі ПДВ 16 666,67 грн; рішення №66417/42863146/2 від 29.11.2022 року на рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.10.2022 року №2 на суму на 136 000,00 в тому числі ПДВ 22 666,67 грн; рішення №77716/42863146/2 від 22.12.2022 року на рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.10.2022 року №7 на суму 200 000,00 в тому числі ПДВ 33 333,33 грн.

Оскільки позивач скористався порядком досудового вирішення спору, суд доходить висновку про те, що строк звернення з цим позовом до суду складає три місяці з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом ключовим є встановлення дати отримання позивачем рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Як зазначено у п. 14 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3).

За змістом п. 42.4 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.09.2023 у справі №480/5116/22.

Відповідно до абз. 5 пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Сторонами не заперечується та обставина, що взаємодія позивача з контролюючим органом з приводу питань, пов`язаних із подачею звітності та реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, здійснюється в електронній формі через електронний кабінет платника.

Судом встановлено, що рішення ДПС України №66432/42863146/2 від 29.11.2022, №66417/42863146/2 від 29.11.2022 року, №77716/42863146/2 від 22.12.2022 року прийняті за результатами розгляду скарг позивача, направлені останньому через електронний кабінет, про що свідчать квитанції від 29.11.2022 (час направлення 19:27), 19.11.2022 (час направлення 19:28), 22.12.2022 (час направлення 18:01).

Наведеним спростовується твердження позивача про те, що рішення за результатами розгляду скарги йому не було вручене, та щодо неналежності квитанцій про доставку як доказів вручення рішень.

Притім, суд зауважує те, що оскільки рішення ДПС України були доставлені в день їх прийняття після 18 години, датою їх вручення є 30.11.2022 та 23.12.2022 відповідно, а тому строк звернення до суду сплинув 01.02.2023 (щодо рішень №7589719/42863146 від 08.11.2022, №7589720/42863146 від 08.11.2022) та 24.03.2023 (щодо рішення №7760151/42863146 від 01.12.2022).

Втім до суду з цим позовом позивач звернувся лише 15.05.2023, тобто поза межами встановленого строку.

Покликання представника позивача на імовірне неотримання рішень через проблеми з електропостачанням не підтверджене жодними доказами, відтак не можу слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Отже, вказані в заяві про поновлення строку звернення до суду обставини визнаються судом неповажними.

Суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Європейського суду з прав людини в рішеннях від 28.05.1985 в справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 в справі "Кромбах проти Франції", наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду, підстави для поновлення строку, вказані позивачем у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, суд доходить висновку залишення позову без розгляду. Відтак заявлене представником відповідачів клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, задовольнити повністю.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДХАБ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.

СуддяСидор Наталія Теодозіївна