Ухвала суду № 114623612, 30.10.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16478/16-ц

6/760/448/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Мех В.Ю.

заявника- ОСОБА_1

представника заявника- ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та видачу нового виконавчого листа,суд

В С Т А Н О В И В:

В травні 2023 року заявник звернувся до суду і просить визнати виконавчий лист, виданий Солом`янським районним судом м. Києва 09 березня 2023 року стягувачу ОСОБА_3 в цивільній справі № 76/16478/16 таким, таким, що не підлягає виконанню.

Посилається на те, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року задоволено позов ОСОБА_3 до нього про стягнення боргу та звернення стягнення на заставне майно.

На виконання рішення суду 24 лютого 2017 року було видано два виконавчі листи:

1) про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 3 490 009, 00 гр. боргу, 1 078 412,78 гр. пені, 88 636, 66 гр. річних, 219 800, 76гр. інфляційних втрат та 6 890, 00 гр. судовго збору;

2) про звернення стягнення на транспортні засоби в рахунок погашення боргу - PORSCE модель CARRERA S тип: легковий купе, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі/кузова, рами/ НОМЕР_2 , та MERCEDES-BENZ, модель CL 65AMG, тип: легковий купе-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, номер шасі/кузова, рами/ НОМЕР_4 .

Перший виконавчий лист стягувачем був втрачений, а тому за його заявою 06 червня 2017 року було видано дублікат виконавчого листа в частині стягнення з нього боргу.

Другий виконавчий лист, за яким було звернуто стягнення на заставне майно, до виконання позивачем ніколи не пред`являвся.

Тобто, за ухваленим судовим рішенням було видано два виконавчі листи, кожен з яких не відповідав резолютивній частині рішення суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року перший виконавчий лист про стягнення з нього на користь позивача боргу був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року.

Всупереч зазначеним судовим рішенням 09 березня 2023 року судом стягувачу був виданий виконавчий лист у справі з резолютивною частиною, зазначеною в рішенні суду.

Вважає, що видача виконавчого листа суперечить законодавству України, яке регулює порядок виконання рішень судів.

Вважає, що після постановлення ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення судовий акт, яким є рішення суду, не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 червня 2015 року в справі № 6-449цс15.

У зв`язку з цим вважає, що виданий судом 09 березня 2023 року виконавчий лист у справі за своїм змістом не відповідає резолютивній частині остаточного судового рішення у даній справі, а саме ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року, якою був змінений порядок та спосіб виконання рішення суду.

Це також було визнано судами під час розгляду заяви про визнання виконавчого листа від 07 лютого 2017 року, виданого 06 червня 2017 року таким, що не підлягає виконанню.

Зазначає також, що сама ухвала про зміну порядку та способу виконання рішення суду є самостійною і достатньою підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно, наявність ухвали суду від 22 вересня 2017 року в справі також ставить під сумнів і виконавчий лист, виданий судом 09 березня 2023 року в цій справі.

Звернув увагу на те, що ухвала Солом`янського районного суду м Києва від 22 вересня 2017 року не відповідає вимогам, які пред`являються до виконавчого документа, однак вважає, що виконавчий лист у справі має бути виданий на виконання остаточного судового рішення у справі, яким вважає дану ухвалу.

З урахуванням цього, просить задовольнити заяву.

27 червня 2023 року заявник подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що на сьогоднішній день єдиним судовим рішенням у взаємовідносинах із стягувачем є рішення, за яким він має передати визначене майно в рахунок погашення боргу - транспортні засоби.

Транспортний засіб MERCEDES-BENZ, модель CL 65AMG був переданий тягувачу, а PORSCE модель CARRERA S не переданий у зв`язку з його зникненням.

Крім того, в рамках виконавчого провадження він пропонував стягувачу для реалізації запасні частини. Які знаходились у нього, та земельну ділянкуМикулицькій сільській раді Бородянського р-ну Київської області.

Вважає, що саме державний виконавець не дотримувався принципів, визначених законом при виконанні судових рішень, і при їх виконанні його борг уже був би погашений.

Зазначає, що ним вчинялися усі дії, направлені на виконання рішення суду, однак воно залишається не виконаним сам е з вини стягувача та державного виконавця.

27 червня 2023 року представник стягувача подав до суду заперечення, в яких зазначив наступне.

Виконавчий лист у справі перебував на виконанні головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

В зв`язку з тим, що транспортні засоби, а саме автомобіль марки MERCEDES- BENZ знаходився в технічно несправному стані, що унеможливлювало його реалізацію на публічних торгів відповідно до Закону України « Про виконавче провадження», представник позивача звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 07 лютого 2017 року , в частині часткового погашення боргу шляхом звернення на стягнення на заставне майно: транспортний засіб марки PORSCE.

Ухвалою суду від 22 вересня 2017 року заява була задоволена.

В рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_1 перед позивачем передано майно: транспортний засіб марки PORSCE.

В процесі виконання винесеного судового рішення стало відомо про відсутність заставного нерухомого майна, що неодноразово підтверджувалося самим боржником.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Цапенко С.М. від 23 вересня 2022 виконавчий документ було повернуто стягувану на підставі п. 1 ч.іст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважає звернення боржника до суду з різноманітними заявами небажанням виконувати судове рішення та зловживанням процесуальними правами.

Звернула увагу також на те, що на даний час Солом`янським УП НП України у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12018100090000508 від 16 січня 2018 року по факту вчинення шахрайських дій з метою заволодіння автотранспортним засобом марки PORSCE модель CARRERA S тип: легковий купе, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2008 року випуску, номер шасі/кузова, рами / НОМЕР_6 .

Відповідно до інформації,отриманої від органу досудового розслідування, місце знаходження транспортного засобу не встановлено, однак ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження повідомлялось, що останній здійснив відчуження вказаного транспортного засобу.

Провівши аналіз підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначила, що закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Крім того, зазначила, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Разом з тим, за наявності судового рішення, яким зобов`язано заявника виконати свої зобов`язання, останнім не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.

Зазначає, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Підтвердила, що другий виконавчий лист про стягнення боргу та ухвала суду від 22 вересня 2017 року, якою було змінено спосіб і порядок виконання рішення суду, не пред`являлися до виконання у зв`язку з тим, що відповідачем було фактично відчужено невідомій особі транспортний засіб марки PORSCE.

Таким чином, ОСОБА_3 не було зареєстровано право власності на вказані транспортні засоби, а транспортний засіб марки PORSCE модель CARRERA S взагалі йому не передавався.

У зв`язку з викладеним, невиконанням відповідачем рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України, просить відмовити в задоволенні заяви.

В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали.

Представник стягувача в судове засідання двічі не з`явилася. Про час розгляду справи повідомлена.

Двічі подавала заяви про відкладення розгляду справи, не надаючи доказів поважності причин неявки до суду.

Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З урахуванням цього суд вважає за можливе розглядати заяву в відстуності преставника стягувача.

Заслухавши заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та звернення стягнення на заставне майно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3 490 009, 00 гр. боргу, 1 078 412, 78 гр. пені, 88 636, 66 гр. річних, 219 800, 76 гр. інфляційних втрат та 6 890, 00 гр. судового збору.

В рахунок погашення боргу звернуто стягнення на заставне майно:

- транспортний засіб марки PORSCE модель CARRERA S тип: легковий купе, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі/кузова, рами / НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7 , виданого ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві 14.03.2009 року;

- транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель CL 65AMG, тип легковий купе-В, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2008 року випуску, номер шасі /кузова, рами / НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 , виданого ВРЕВ-6 УДАІ м. Києва 27.05.2010 року, шляхом продажу вказаних автомобілів з публічних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду було видано два виконавчі листи:

1) 24 лютого 2017 року про звернення стягнення на заставне майно;

2) 06 червня 2017 року про стягнення боргу.

Тобто, за ухваленим судовим рішенням було видано два виконавчі листи, кожен з яких не відповідав резолютивній частині рішення суду.

Сторони не заперечують, що виконавчий лист, виданий 24 лютого 2017 року про звернення стягнення на заставне майно до виконання не пред`являвся.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року за заявою представника стягувача - ОСОБА_3 , змінено спосіб та порядок виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року.

В рахунок погашення боргу ОСОБА_1 передано майно:

- транспортний засіб марки PORSCE модель CARRERA S тип: легковий купе, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі/кузова, рами / НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7 , виданого ВРЕР-6 УДАІ в м. Києві 14.03.2009 року;

- транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель CL 65AMG, тип легковий купе-В, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2008 року випуску, номер шасі /кузова, рами / НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 , виданого ВРЕВ-6 УДАІ м. Києва 27.05.2010 року, у власність ОСОБА_3 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2022 року виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3 490 009,00 грн. боргу, 1 078 412,78 грн. пені, 88 636,66 грн. річних, 219 800,76 грн. інфляційних втрат, був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року.

09 березня 2023 року за зверненням представника стягувача судом був виданий виконавчий лист, який відповідає резолютивній частині рішення.

В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 2-4671/11 / провадження № 61-45337св18/ від 20 лютого 2019 року, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16 січня 2018 року в справі № 755/15479/14-ц зробив висновок про те, що при розгляді питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, умовами визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню, є:

1) наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

2) необхідність відновлення порушених прав боржника в процедурі виконавчого провадження з одночасною неможливістю відновлення порушених прав боржника в процедурі виконавчого провадження в інший спосіб, крім визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суд вважає, що ухвала суду від 20 вересня 2017 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду є невід`ємною частиною виданого судом виконавчого документа, який підлягає виконанню з урахуванням її змісту.

Крім того, суд також зважає на те, що видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про зміну способу виконання рішення суду, яка не передбачає вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа, не передбачена законом.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, примусовому виконанню органами виконавчої служби підлягають лише виконавчі документи, які передбачають примусове виконання, а постановлена судом ухвала 20 вересня 2017 року заходів примусового характеру не містить.

З урахуванням викладеного вище, позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 16 січня 2018 року в справі № 755/15479/14-ц, суд, вирішуючи заяву боржника, оцінює баланс прав сторін виконавчого провадження, які можуть бути порушеними даним рішенням, а саме:

1) права стягувача в виконавчому провадженні на виконання рішення суду як кінцеву стадію судового процесу - саме поновлення порушених прав;

2) права боржника, які даним судовим рішенням не змінюються та не збільшуються, а лише продовжують виконуватися у примусовому порядку в зв`язку з невиконанням у добровільному порядку протягом тривалого часу, а саме з лютого 2017 року.

Дані обставини дають суду підстави вважати, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, приведе до закінчення виконавчого провадження та продовження порушення прав стягувача, а відмова, в свою чергу, не змінить прав та обов`язків боржника, відносно якого існує рішення, яке набрало законної сили та яке підлягає виконанню.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та видачу нового виконавчого листа, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали буде складено 02 листопада 2023 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва